Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Колін Серо український глядач знає завдяки її відомій роботі «Троє чоловіків і немовля в колисці», що в 1985 році стала сенсацією у світі кіно і навіть знайшла відгук у вигляді голлівудської версії. На днях вітчизняні любителі кіно мали нагоду познайомитись із французькою режисеркою поближче, адже в київському Будинку кіно пройшла прем’єра її нового документального фільму «Локальні підходи до глобальної шкоди».
Нова робота Серо — це роздуми та конкретні пропозиції на тему вдосконалення сільського господарства шляхом відмови від пестицидів. У фільмі показаний досвід багатьох країн: Бразилії, Марокко, Індії. В Україні режисерку зацікавив полтавський фермер Семен Антонець, який на восьми тисячах гектарів землі абсолютно не використовує синтетичних добрив. «Ми не намагаємось залякати екологічною катастрофою в майбутньому, — каже Колін Серро. — Ми хочемо показати, що є безпечна альтернатива тій системі, яка нас отруює, і люди, які пропонують таку альтернативу, є героями нашого фільму». На думку творців фільму, потрібно відмовитись від імпортованих продуктів, адже всі вони мають хімічні домішки і консерванти, аби при перевезенні якомога довше зберегти свіжість. Отож, за словами авторки, слід повернутися до маленьких сімейних господарств, коли члени родини на своїй землі вирощують продукти.
Українець Семен Антонець саме так і працює: ось уже 15 років не використовує хімікатів у натуральному господарстві. Ще в часи Радянського Союзу, коли почали активно впроваджувати мінеральні добрива, пан Антонець відмовився від них, надавши перевагу агроекології. Його приклад вражаючий, перш за все, через масштабність, адже він обробляє вісім тисяч гектарів землі. «Органічну продукцію можна виробляти на тисячах гектарів, і при цьому наша земля не вмиратиме від нітратів, — каже фермер–новатор, — до того ж, коли працюєш з технологією екологічного виробництва — розвиваєш інтелект, адже продумати треба кожну деталь, на відміну від простого використання хімікатів».
Жан Рош, президент фірми Beten Internation, що займається ароматичними травами, познайомив Колін Серро з українським фермером, адже компанія Роша співпрацює з українським агроекологічним виробництвом уже 10 років. «Наших школярів у Франції вчать, що Україна — житниця Європи, — каже він, — і що український чорнозем є унікальним. Коли французькі землероби приїздять в Україну, вони стають на коліна, торкаються землі, цілують її. Так само, як і Колін, я не хочу, аби чорнозем став таким, якими стають землі Європи, — мертвим і неплодючим. Я думаю, це прекрасний привід зняти фільм про українських аграріїв».
Уже в недалекому майбутньому Колін Серро готує новий проект екологічного спрямування і не виключає, що залучить до роботи українську сторону, адже на цьому терені відома француженка знайшла спільну мову з нашими земляками.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>