Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Колін Серо український глядач знає завдяки її відомій роботі «Троє чоловіків і немовля в колисці», що в 1985 році стала сенсацією у світі кіно і навіть знайшла відгук у вигляді голлівудської версії. На днях вітчизняні любителі кіно мали нагоду познайомитись із французькою режисеркою поближче, адже в київському Будинку кіно пройшла прем’єра її нового документального фільму «Локальні підходи до глобальної шкоди».
Нова робота Серо — це роздуми та конкретні пропозиції на тему вдосконалення сільського господарства шляхом відмови від пестицидів. У фільмі показаний досвід багатьох країн: Бразилії, Марокко, Індії. В Україні режисерку зацікавив полтавський фермер Семен Антонець, який на восьми тисячах гектарів землі абсолютно не використовує синтетичних добрив. «Ми не намагаємось залякати екологічною катастрофою в майбутньому, — каже Колін Серро. — Ми хочемо показати, що є безпечна альтернатива тій системі, яка нас отруює, і люди, які пропонують таку альтернативу, є героями нашого фільму». На думку творців фільму, потрібно відмовитись від імпортованих продуктів, адже всі вони мають хімічні домішки і консерванти, аби при перевезенні якомога довше зберегти свіжість. Отож, за словами авторки, слід повернутися до маленьких сімейних господарств, коли члени родини на своїй землі вирощують продукти.
Українець Семен Антонець саме так і працює: ось уже 15 років не використовує хімікатів у натуральному господарстві. Ще в часи Радянського Союзу, коли почали активно впроваджувати мінеральні добрива, пан Антонець відмовився від них, надавши перевагу агроекології. Його приклад вражаючий, перш за все, через масштабність, адже він обробляє вісім тисяч гектарів землі. «Органічну продукцію можна виробляти на тисячах гектарів, і при цьому наша земля не вмиратиме від нітратів, — каже фермер–новатор, — до того ж, коли працюєш з технологією екологічного виробництва — розвиваєш інтелект, адже продумати треба кожну деталь, на відміну від простого використання хімікатів».
Жан Рош, президент фірми Beten Internation, що займається ароматичними травами, познайомив Колін Серро з українським фермером, адже компанія Роша співпрацює з українським агроекологічним виробництвом уже 10 років. «Наших школярів у Франції вчать, що Україна — житниця Європи, — каже він, — і що український чорнозем є унікальним. Коли французькі землероби приїздять в Україну, вони стають на коліна, торкаються землі, цілують її. Так само, як і Колін, я не хочу, аби чорнозем став таким, якими стають землі Європи, — мертвим і неплодючим. Я думаю, це прекрасний привід зняти фільм про українських аграріїв».
Уже в недалекому майбутньому Колін Серро готує новий проект екологічного спрямування і не виключає, що залучить до роботи українську сторону, адже на цьому терені відома француженка знайшла спільну мову з нашими земляками.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>