Півмільярда заради теплих батарей. У Європі...

Завбачлива стара Європа вирішила діяти за старим перевіреним принципом — «готуй санчата влітку!». Позавчора Рада Євросоюзу на засіданні у Люксембурзі ухвалила рішення надати Україні макрофінансову допомогу в розмірі 500 млн. євро. Раніше, ще 18 травня, виділення цих коштів — як допомогу Україні під час фінансової кризи — схвалив Європарламент. Президент Європарламенту Єжи Бузек трохи привідкрив таємниче формулювання «подолання кризи»: гроші нададуть Україні для підтримки реформ (?!) в енергетичному секторі: забезпечення газового транзиту на Захід, а також погашення наших зобов’язань за газовими платежами — перед Росією. Позику планується надати двома траншами.

Єврокомісія, дбаючи про свої інтереси, була досить лояльною — кредит надали на 15 років. Утім деякі експерти вважають, що кредит можуть використати на зовсім інші цілі — насамперед на погашення дефіциту бюджету. «Конструктивне й структурне використання наданих європарламентаріями коштів може якісно вплинути на економічну стабілізацію в Україні, збільшити її платіжний баланс», — повідомив «УМ» заступник директора Інституту світової економіки Валерій Новицький. Але водночас експерти зазначають, що це можливо лише за умови, що фінансові вливання підуть на вирішення проблем реального сектору, а не застигнуть на позначці макроекономічної стабілізації.

Можна сподіватися, що добра воля європейських депутатів вплине також на точку зору Міжнародного валютного фонду: нині ця структура вирішує, чи надавати Україні новий кредит. «Цілком імовірно, що люксембурзьке рішення сприятиме згоді МВФ», — сказав «УМ» директор Центру політичного й економічного аналізу Олександр Кава. Натомість Валерій Новицький не вбачає зв’язку між рішеннями європейців та заокеанських донорів.

Ольга БОНДАРЕНКО

ДО РЕЧІ...

Поламалася груба? Німеччина допоможе!

Німецький фонд захисту клімату — інституція, створена за ініціативою міністерства охорони довкілля цієї країни — даватиме кредити українцям. Німецький уряд планує протягом наступних п’яти років залучити до Фонду захисту клімату 500 мільйонів доларів. 100 мільйонів — гроші уряду та державного банку, решта — кошти інвесторів. Одне з провідних місць у німецькій програмі кредитування займає саме Україна — поряд із Бразилією, Індією, Китаєм як держава з перехідною економікою, в якій швидко зростає рівень використання енергоносіїв, відповідно — шкідливих викидів у атмосферу.

Підприємці отримуватимуть гроші для того, щоб мати змогу модернізувати систему виробництва тощо, а також — зменшувати негативний влив на екологію. Скажімо, гроші даватимуть господарям старих будинків, у яких зламалася система опалення.

«Використання німецької продукції не буде умовою надання кредиту. Але, як вам відомо, Німеччина — один з лідерів у енергоощадливих технологіях. Отже, висока вірогідність того, що клієнти використовуватимуть саме німецькі технології», — дипломатично сформулював тезу про істинні причини зацікавлення німців речник державного банку «КФВ» Вольфґанґ Швайкгардт.