Завбачлива стара Європа вирішила діяти за старим перевіреним принципом — «готуй санчата влітку!». Позавчора Рада Євросоюзу на засіданні у Люксембурзі ухвалила рішення надати Україні макрофінансову допомогу в розмірі 500 млн. євро. Раніше, ще 18 травня, виділення цих коштів — як допомогу Україні під час фінансової кризи — схвалив Європарламент. Президент Європарламенту Єжи Бузек трохи привідкрив таємниче формулювання «подолання кризи»: гроші нададуть Україні для підтримки реформ (?!) в енергетичному секторі: забезпечення газового транзиту на Захід, а також погашення наших зобов’язань за газовими платежами — перед Росією. Позику планується надати двома траншами.
Єврокомісія, дбаючи про свої інтереси, була досить лояльною — кредит надали на 15 років. Утім деякі експерти вважають, що кредит можуть використати на зовсім інші цілі — насамперед на погашення дефіциту бюджету. «Конструктивне й структурне використання наданих європарламентаріями коштів може якісно вплинути на економічну стабілізацію в Україні, збільшити її платіжний баланс», — повідомив «УМ» заступник директора Інституту світової економіки Валерій Новицький. Але водночас експерти зазначають, що це можливо лише за умови, що фінансові вливання підуть на вирішення проблем реального сектору, а не застигнуть на позначці макроекономічної стабілізації.
Можна сподіватися, що добра воля європейських депутатів вплине також на точку зору Міжнародного валютного фонду: нині ця структура вирішує, чи надавати Україні новий кредит. «Цілком імовірно, що люксембурзьке рішення сприятиме згоді МВФ», — сказав «УМ» директор Центру політичного й економічного аналізу Олександр Кава. Натомість Валерій Новицький не вбачає зв’язку між рішеннями європейців та заокеанських донорів.
Німецький фонд захисту клімату — інституція, створена за ініціативою міністерства охорони довкілля цієї країни — даватиме кредити українцям. Німецький уряд планує протягом наступних п’яти років залучити до Фонду захисту клімату 500 мільйонів доларів. 100 мільйонів — гроші уряду та державного банку, решта — кошти інвесторів. Одне з провідних місць у німецькій програмі кредитування займає саме Україна — поряд із Бразилією, Індією, Китаєм як держава з перехідною економікою, в якій швидко зростає рівень використання енергоносіїв, відповідно — шкідливих викидів у атмосферу.
Підприємці отримуватимуть гроші для того, щоб мати змогу модернізувати систему виробництва тощо, а також — зменшувати негативний влив на екологію. Скажімо, гроші даватимуть господарям старих будинків, у яких зламалася система опалення.
«Використання німецької продукції не буде умовою надання кредиту. Але, як вам відомо, Німеччина — один з лідерів у енергоощадливих технологіях. Отже, висока вірогідність того, що клієнти використовуватимуть саме німецькі технології», — дипломатично сформулював тезу про істинні причини зацікавлення німців речник державного банку «КФВ» Вольфґанґ Швайкгардт.
Поки вирують пристрасті навколо не надто впевненого дозволу Джо Байдена бити по росії ATACMS, міністр оборони України Рустем Умєров зустрівся з вітчизняними зброярами й повідомив давно очікувану новину. >>
Верховна Рада, у вівторок 19 листопада, проголосувала в цілому за проєкт державного бюджету України на 2025 рік – у ньому передбачено 2,23 трлн грн на виробництво та закупівлю зброї. >>
Міноборони України кодифікувало та допустило до використання у підрозділах Сил оборони FPV-комплекс "Вихор", який може наздогнати у русі ворожу бронетехніку чи автомобіль. >>
Необхідну допомогу і підтримку для захисту від російської агресії стільки, скільки буде потрібно продовжуватимуть надавати Україні країни "Групи семи" (G7). >>
Кабінет міністрів України затвердив експериментальний проєкт для навчання і працевлаштування жінок у тих сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені. >>
Національна академія наук використовувала земельні ділянки не для розвитку науки, а передавала під забудову для отримання незначної кількості житла та нежитлових приміщень за інвестиційними угодами. >>
