Зазіхнули на Дніпро і кручі

Відтоді як у Каневі стало відомо, що сільськогосподарське товариство «Нібулон» має намір збудувати на Лівому березі Дніпра свій зерновий термінал, цю тему жваво обговорюють городяни. Люди не приховують своїх емоцій. Мовляв, коли до двох підприємств — «Укршампіньйон» і «Наша Ряба», що тепер «пахнуть» на весь Канів, додасться ще й «Нібулон», то алергій та інших болячок канівчанам не уникнути, а на туристичній святині України, де покоїться прах Кобзаря і куди їдуть туристи з усього світу, можна поставити жирний хрест. Щоб вислухати обидві сторони, рішенням Канівської міської ради були організовані громадські слухання. Відбулися вони минулої суботи в міському кінотеатрі «Канів» і тривали аж п’ять годин.

Благими намірами...

На цю серйозну розмову прийшли не тільки канівчани й керівники «Нібулону» на чолі з Героєм України, генеральним директором Олексієм Вадатурським. У залі є народні депутати України — Іван Заєць та Володимир Яворівський, представники громадських організацій. Перед початком слухань на двох плазмових екранах демонструють кадри про успішну роботу підрозділів сільськогосподарського підприємства «Нібулон» у різних регіонах України. Група городян на сцені роздивляється фотовиставку під рубрикою «Ми бережемо наше довкілля». Найактивніші вступають у гострі дискусії. «Це для початку обіцяють, що бережуть довкілля і всього чотири гектари землі їм треба, а потім усе там займуть, — сердито тикає пальцем у стенд жінка пенсійного віку. — Он «Наша Ряба» як вивезе курячий послід, то ми всі задихаємося. А тепер хай ще й транспорт із зерном їздить». «Мало Каневу радіації, ми в зоні забруднення після Чорнобильської аварії, мало нам «курочки ряби» з шампіньйонами, то нам тепер ще й фунгіциди підсовують. Я в Каневі 52 роки лікарем пропрацював і знаю, що кажу. Зерно, протруєне фунгіцидами, страшніше, ніж алергуючий пил, який буде йти із зерносховищ. Бо фунгіциди акумулюються в зерні, а потім випаровуються й викликають рак», — обурюється канівчанин Михайло Іщенко, голова громадської організації «Тарасова земля».

Першим бере слово керівник «Нібулона». Олексій Вадатурський розповідає про те, що напередодні «Нібулон» відкрив своє підприємство у Градизьку на Полтавщині і схоже планує збудувати в Каневі. «Аби здешевити логістику віддалених районів України хочемо відродити Дніпро як транспортну артерію. Чотири підприємства ми вже збудували, плануємо звести ще сім–вісім. Враховуючи брак елеваторних ємностей на 400 тисяч тонн у Черкаському регіоні та на півдні Київської області, й було вибрано Канів», — пояснює канівчанам свої плани пан Вадатурський. Сучасний елеваторний комплекс і причал, куди прибуватимуть судна й буксири для прийомки й відвантаження зерна, розміститься на промисловому майданчику біля дамби Канівської ГЕС. За його словами, оскільки в цій промисловій зоні є причал, збереглися промислові будівлі, і це біля ГЕС, СП й вирішило звернутися в Канівську мерію про виділення земельної ділянки. У зернових терміналах, які планується звести в Каневі, одночасно зберігатиметься 76 тисяч тонн зерна.

Олексій Вадатурський запевняє зал, що підприємства «Нібулона» екологічно чисті. Розповідає, що весь технологічний процес проходить у закритому режимі, що на підприємствах проводиться знепилювання і повітря очищують бельгійськими фільтрами, що навантаження зерна на водний транспорт ведеться англійською суднонавантажувальною машиною з фільтрами тонкої очистки. І все це — гарантія того, що не буде пилу і розкидання зерна. На підприємстві будуть імпортні установки для очищення стічних вод, тож загрози забруднення довкілля немає. Гендиректор заявляє: висота зернових терміналів не виділятиметься із ландшафту лівого берега та Чернечої гори, де знаходиться могила Тараса Шевченка. Натомість СП обіцяє відновити залізницю, автошлях, надати канівчанам 100 робочих місць із зарплатою 3500 гривень, а ще — виділити кошти на розвиток Канева.

«Будете гірші за індійців, у яких за дзеркальце купили Манхеттен»

Намальована ідеальна картина про роботу зернового терміналу все одно викликає в залі чимало запитань. Присутні цікавляться у керівництва «Нібулона», чи протруюватимуть зерно для зберігання, і не вірять у те, коли їм кажуть, що «є технологія, здатна забезпечити охоло­дження та очистку зерна без засобів захисту рослин». Сумніваються вони і в тому, що на міський пляж не попаде мазут або не трапиться зливу нечистот. На запитання, чому не було опубліковано в пресі оцінки екологічних наслідків цього будівництва, керівництво СП пояснює, що «це буде зроблено в межах проекту, а він ще не розроблявся», адже земля під будівництво ще не виділена.

«Як узагалі можна забудовувати територію, яка перебуває в охоронній зоні Шевченківського національного заповідника? Чи може Герой України дозволити собі занапастити таку перлину української історії та природи?» — ставить із залу питання руба Тарас Пушкар, представник громадської організації «Простір Свободи». «Я гордий від того, що роблю. Звання Героя мені присвоїли, бо я створив підприємства в 15 регіонах України і дав роботу та престижну зарплату 4 тисячам українців», — парирує у відповідь Олексій Вадатурський.

«Чому ви делікатно замовчуєте, що збудуєте зерновий термінал, який працюватиме навпроти спального району Канева? Я бачила в Чигирині під’їзди, засипані насінням та пшеницею. Чи не те саме буде з нашим міським пляжем? Канівчани, якщо згодитеся на цю пропозицію, будете гірші за індійців, у яких за дзеркальце купили Манхеттен», — каже у своєму виступі канівчанка Марина Шимановська. Їй аплодують.

Правда, не всі в залі виступають проти зведення зернових терміналів. Кілька осіб виходять на трибуну і емоційно розмірковують про перспективи співпраці міста з «Нібулоном», про майбутні інвестиції, без яких Канів не здатен стрімко розвиватися. Мовляв, боїтеся забруднення міста, а самі гори сміття на вулицях складаєте, яке смердить. І нікого не турбує, що це туристичне місто та Шевченкова святиня. У свою чергу, один із канівських фермерів переконує земляків, що для аграріїв таке сусідство є благом. У залі на такі виступи реагують шумом та протестними вигуками.

«Святі місця Канева будуть зруйновані»

Гострим є і виступ колишнього директора Шевченківського національного заповідника та недавнього очільника Міністерства культури України Ігоря Ліхового. Все, що відбувається, він називає авантюрою й пригадує, що на тих гектарах, які нині просить у міста «Нібулон», ще в радянські часи хотіли будувати елеватор, потім думали «вперти туди завод селікатної цегли та вчасно вирішили не влазити в національне питання, бо це Шевченко, а Шевченко — це гайдамаччина». І з цим краще не жартувати. «Олексію Панасовичу, у вас виходить, як у Хрущова, котрий збудував Канівську ГЕС, щоб із Тарасової гори було видно результат вашої праці. Я розумію, бізнесу важливо купити дешевше, а продати дорожче. А що від цього матимуть канівчани, крім забрудення та алергії?» — звертається до керівника «Нібулона» Ігор Ліховий.

«Нам тут показують прекрасні картинки. Але ми розуміємо, яким би модерновим не було підприємство — воно обов’язково буде шкідливим. Олексію Панасовичу, вам же пропонують збудувати його вище по Дніпру. І ви зробите прекрасну справу для України і свого імені, якщо скажете, що відмовляєтеся від цієї ідеї, бо вона погана, вона буде руйнувати святі місця в Каневі», — закликає пана Вадатурського у своєму виступі й народний депутат Володимир Яворівський. Він зізнається, що не може уявити, аби поляки дозволили виробляти на батьківщині Міцкевича те, що сьогодні планується в Каневі із будівництвом зернового термінала. Бо хоч як «не розвертайте того залізного слона, він усе одно колотиме око з Тарасової гори».

«37 метрів висоти термінала, як їх не став, стирчатимуть і псуватимуть краєвид із Чернечої гори. Немає в «Заповіті» «Нібулона», а Дніпро і кручі є! Знищуючи цей краєвид, ми знищуємо могилу Тараса Шевченка», — обурюється зі сцени й Микола Біляшівський, член Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Народний депутат Іван Заєць наголошує, що прийняте канівчанами рішення впливатиме на життя громади на десятиліття наперед. Бо дозвіл на реалізацію цього проекту «відкриє Лівий берег для повної забудови». А якщо думати про перспективи Канева, то вони — тільки в розвитку міста як духовної та туристичної мекки України.

«Ми вже 20 років говоримо, що Каневу потрібен окремий закон, який гарантуватиме розвиток цієї території. Тому вимагаємо від Кабміну спеціальної програми, яка заборонить будувати на Лівому березі в Каневі віднині і на віки–вічні», — закликав нардеп. Відтак у суботу присутні більшістю голосів не підтримали ідею будівництва зернового термінала на Лівому березі Дніпра. Щоправда, ці слухання були попередніми. Отже, далі буде?..