Аукціон з оптичним прицілом

Приватизація «Луганськтепловоза», як і передбачала минулого тижня «УМ», набирає скандальних обертів. І невдовзі може завершитися взагалі безпрецедентним випадком в історії вітчизняної приватизації: його через суд вдруге (!) можуть відібрати у Брянського машинобудівного заводу — «переможця» вкрай підозрілого аукціону.

Нагадаємо: за потужне підприємство, яке, утім, останні роки працює упівсили, на аукціоні... взагалі не торгувалися. Ліцитатор оголосив дві ціни: 400 млн. грн. пропонувало Сумське МВО ім. Фрунзе і 410 млн. — Брянський машинобудівний завод. І запропонував учасникам підняти ціну на один крок — тобто на 4 млн. грн. Але представники обох підприємств дружно відмовилися торгуватися навіть на таку невелику суму. І організатор аукціону — Фонд державного майна України — оголосив переможцем Брянський завод.

Як наслідок, за найскромнішими підрахунками, завод продали «зі знижкою» у 40% від його реальної вартості. Трохи потім з’явилися ще цікавіші деталі: державний бюджет України, виявляється, недоотримає не половину, а сто відсотків вартості луганського заводу! Всі 410 млн. гривень ФДМУ українська держава... одразу ж повертає російській компанії. Адже через рішення суду, який визнав попередню приватизацію незаконною, БМЗ має отримати затрачені кошти. А оскільки сума була номінована в доларах, то отриманих зараз грошей не вистачить навіть, аби ФДМУ погасив свої борги перед Брянським заводом. Рішення заплатити росіянам усю суму ухвалив свого часу суд. Фонд проблему визнає, але намагається владнати її... за допомогою касаційної інстанції.

Про змову покупців «Луганськтепловоза» говорили експерти, народні депутати Олександр Боднар, Ксенія Ляпіна, порушення побачили навіть у Кабміні. Перший віце–прем’єр України Андрій Клюєв заявив у Петербурзі: «Зараз уряд з’ясовує, чому не було зроблено жодного кроку під час торгів. Схоже, існувала змова. Зараз займаємося». За словами чиновника, взагалі дуже підозріло виглядає ситуація, коли участь у торгах беруть дві компанії — у цьому випадку їм легше домовитися. Фактично підтвердив Клюєв навіть підозри опозиції: «Вони [інвестори], наскільки я знаю, ще нічого не вклали...», — і не виключив можливість, що результати продажу анулюють.

Утім найцікавішим є те, що в аукціоні зголосилася брати участь ще одна компанія — «Мантара Холдинг». І, як стверджують експерти, її участь у торгах могла б суттєво підняти ціну луганського підприємства. Але «Мантару» до аукціону не допустили.

Офіційна позиція ФДМУ виглядає так: покупець не надав двох необхідних документів, і його завчасно (?!) повідомили про недопуск до торгів. Але наприкінці минулого тижня представники «Мантари» провели прес–конференцію і продемонстрували документи, які свідчать: пан Рябченко лукавить. А це значить, що змова була: «Мантару» спеціально усунули від торгів, аби ФДМУ міг організувати так звану «адресну» приватизацію. Тобто за невеликі гроші передати завод наперед визначеному покупцеві.

Перша теза ФДМУ, яку «Мантара» може оскаржити у суді, — відсутність у пакеті документів висновку українського аудитора про компанію–покупця. Тобто висновок був — але підписаний зарубіжними аудиторами, і Фонд його відхилив. Тим часом юристи не знайшли у нормативній документації про приватизацію жодної норми, що фірма–аудитор має мати саме вітчизняну прописку. Утім параграфи вітчизняного законодавства прописані так, що відмовити в участі у конкурсі можна практично будь–якій компанії — було б бажання і політична воля. І цього разу вона була.

Аби гарантувати, що чужий претендент на «Луганськтепловоз» — ну стовідсотково! — не зможе переробити документи, як того вимагає ФДМУ, рішення Фонду про недопуск оголосили напередодні аукціону, о 17:00! За годину до кінця робочого дня: спеціально, аби претендент не мав фізичної змоги оскаржити це рішення у суді.

Пан Рябченко ж «варіант 17–ї години напередодні» категорично спростовує: мовляв, «Мантарі» все було зрозуміло ще 8 червня, коли вони подавали документи. А якщо компанія за тиждень не змогла чи не зуміла усунути порушення, то це проблема низької кваліфікації її працівників. Тим часом представник «Мантари» В’ячеслав Деришев спростовує... самого Олександра Рябченка. За його словами, коли відкривали документи і робили їх опис на спеціальному бланку, жоден із членів комісії не мав претензій до компанії — запитань не ставили, пояснень не вимагали. І найголовніше — про некомплект документів ніхто не обмовився!

«З 9 до 14 червня (аукціон відбувся 15 червня 2010 року. — Авт.) ми щодня телефонували до ФДМУ і намагалися з’ясувати, чи не виникло, бува, якихось ускладнень із допуском до аукціону, — каже Деришев. — Але нам постійно відповідали: «Жодної інформації немає, чекайте...»

Маніпулювання правдою з боку керівника Фонду держмайна підтверджує і лист про відмову в допуску до торгів — із порядковим номером та датою — таки 14, а не 8 червня! Найімовірніше, керівництво ФДМУ, намагаючись «увійти в ситуацію» та організувати легке й дешеве «злиття» «Луганськтепловоза» у наперед визначені «добрі руки», таки ухвалило рішення про заборону третього учасника 8 червня, але зробило це таємно. Через шість днів протокол робочої групи затвердило керівництво Фонду — і передало його третьому учасникові аукціону. Коли робочий день уже практично завершився...

Тепер «Мантара» планує оскаржити у суді не тільки результати торгів (до речі, два попередні продажі «Луганськтепловоза» також були визнані незаконними й анульовані. — Ред.), але й, можливо, подаватиме позов проти самого Олександра Рябченка — за розповсюдження завідомо неправдивої інформації.

«Крові» голови ФДМУ готується вимагати й опозиція. Адже попереду в нової влади — великі приватизаційні плани. І якщо роздержавлення «Укртелекому» та інших «непроданих китів» української економіки проводитимуть так — із нулем для бюджету та матеріальною вигодою для певних осіб і задоволенням потреб стратегічного партнера — то ситуація у вітчизняній економіці може наблизитися до критичної. Недоотримання приватизаційних коштів до бюджету суттєво поглибить бюджетний дефіцит, призведе до понаднормової емісії та навіть девальвації валюти. Зрештою, махінація на торгах суттєво погіршить ситуацію на «Луганськтепловозі»: заводу терміново потрібен інвестор — натомість перспективне підприємство вже тривалий час перебуває у «підвішеному» стані.