Газета, написана кров’ю

Питання про встановлення у Жмеринці пам’ятника співробітникам підпільної газети, розстріляним окупантами у грудні 1943 року, порушували не раз. Його історія почалася ще в 60–ті — тоді при знесенні в Тирасполі будинку, де в роки Другої світової розміщувалася в’язниця, робітники знайшли схованку з листами, записками на волю та щоденниками в’язнів. П’ять листів із тієї схованки зацікавили випускника журфаку Львівського університету Михайла Пащенка, який зайнявся пошуками матеріалів про їхнього автора — журналіста Костянтина Грищенка.

Пошуки в архівах, поїздки країною та численні зустрічі з людьми дозволили йому крок за кроком відтворити трагічну історію групи жмеринчан, які ризикнули в жорстоких окупаційних умовах випускати періодичне видання «Червоний партизан», а 1969 року на основі зібраних фактів Пащенко видав книжку «Перевагу віддаю боротьбі».

Підпільна редакція встигла випустити 13 номерів газети, яку писали від руки, тому загальний наклад становив усього 150 примірників. Поширювали їх по залізниці — окремі примірники газети німецька фельджандармерія виявила, крім Жмеринки, на станціях «Київ» та «Гречани». Вісімнадцять чоловік, які займались випуском та розповсюдженням «Червоного партизана», німці заарештували і передали румунській окупаційній владі. Газетярів перевезли до тираспільської в’язниці, де 2 грудня 1943 року за вироком військово–польового суду розстріляли.

Після публікацій Пащенка членів підпільної редакції посмертно нагородили медалями, а іменем Костянтина Грищенка, який організував випуск «Червоного партизана», назвали обласну журналістську премію. На тому увічнення пам’яті полеглих газетярів і закінчилось. Будь–які спроби встановити в місті меморіальний знак результатів не дали: керівники місцевої влади і за радянського періоду, і за доби незалежності цю ідею чомусь ігнорували.

І тільки тепер, через 65 років після закінчення війни, справа зрушила з мертвої точки завдяки приватній ініціативі. Власник видавничого центру «Енозис» Олександр Мельник узявся фінансово допомогти у встановленні пам’ятника розстріляним журналістам. Він планує найближчим часом перевидати книжку «Перевагу віддаю боротьбі», а всю виручку від її реалізації витратити на монумент. Зі свого боку пообіцяв максимальне сприяння і новий голова райдержадміністрації Юрій Твердохліб. До збору коштів має долучитися і журналістська спільнота краю — з таким закликом звернулася до колег редакція тижневика «Свобода слова». Ініціатори сподіваються, що до 2 грудня, коли виповнюється річниця від дня розстрілу газетярів–підпільників, монумент уже стоятиме в Жмеринці, у сквері перед приміщенням міської бібліотеки.