Меморіальну дошку на честь активіста погромницького чорносотенства відкрили в Харкові за сприяння місцевої влади...
«Проблема незаконного виселення культурно–освітнього центру ХМТ «Спадщина» наочно викриває злочинну та дискримінаційну діяльність керівництва міськвиконкому по відношенню до української громади Харкова», — ішлося в листі українських патріотів до Президента Януковича. Чи не дискримінація, що український центр у місті закрили, а російські ультранаціоналісти в Харкові існують і отримують сприяння? Зокрема, йдеться про горезвісних «чорносотенців».
Це збірна назва низки російських монархічних і ультранаціоналістичих організацій, що виникли по революції 1905 року. Головна з них — «Союз руського народу». Обстоюючи самодержавство, «чорносотенці» відзначалися крайнім антисемітизмом і ксенофобією, не визнавали українців і білорусів за окремі народи. Влаштовували єврейські погроми і протести проти демократичних рухів, включно з убивствами опозиційних діячів. Якщо переглянути сучасні їхні сайти, скажімо, харківський — «Чорна сотня», спадкоємність чітко простежується. І якщо ви зайдете в Успенський собор МП під час, скажімо, храмового свята, то побачите «чорносотенців» під хоругвами, увінчаними двоголовими орлами.
Минулого року за сприяння керівництва міста Харків на фасаді будинку за адресою вул. Демченка, 14 встановлено меморіальну дошку засновникові харківського відділу «Чорної сотні» Андрію Вязігіну. Напис говорить сам за себе: «В этом доме на рубеже ХІХ—ХХ вв. жил и трудился профессор Андрей Сергеевич Вязигин (1867—1919), основатель Харьковского Союза Русского Народа. Погиб за Веру, Царя, Отечество в 1919 г. от рук большевиков». Чистої води героїзація негідника, який провокував єврейські погроми.
Щоб почепити таку дошку в місті, де «все під контролем», потрібне схвалення топонімічної комісії, батьків міста, депутатів, а отже, лобі у владі. За словами голови ХКО СУМ Костя Черемського, саме це лобі і здійснює тиск на українські організації Харкова і позбавляє їх приміщення культурно–освітнього центру. Він не вбачає випадковості в тому, що утиски почалися одразу після того, як українські організації стали виступати проти чорносотенництва...
На десятому Київському безпековому форумі, організованому фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», молодь поставила запитання різного характеру українському публіцисту, письменнику й журналісту Віталію Портникову. >>
На передовій захищаючи Україну загинув актор Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Шевченка Петро Великий. >>
Відеоролики, які презентують в інформаційному просторі Сновську громаду Чернігівської області, досить видовищні й змістовні, тому можуть сміливо претендувати на статус професійних. >>
Згідно офіційної статистики ООН, щонайменше, 12,1 тисячі цивільних українців загинули від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, ще понад 26,8 тисяч отримали поранення, втім реальні цифри можуть бути набагато більшими. >>
«Ходить гарбуз по городу, питається свого роду...» — цей вірш знайомий кожному українцю змалечку, більшість вважає його народним, інші приписують його авторство Олені Пчілці — матері нашої славної Лесі Українки, а насправді його написав царський генерал Володимир Александров. >>
В справі про напад на військового у Дніпрі охоронець Миколи Тищенка визнав свою провину та погодився свідчити проти народного депутата. Тому суд звільнив Костянтина Цуберу від відбування покарання. >>
