Напередодні «повномасштабного міжетнічного конфлікту»?

Епіцентром неприємного політичного скандалу може стати Харків напередодні візиту в Україну держсекретаря США Хілларі Клінтон, якщо проти керівників громадських організацій, які написали відкритого листа Бараку Обамі, буде порушено кримінальну справу. Візит глави американського зовнішньополітичного відомства заплановано на 4–5 липня. А скандал навколо листа почав розпалюватися півтора тижні тому. Підписанти — активісти українських патріотичних організацій Харкова — стверджують, що їм «шиють кримінал» за статтею Кримінального кодексу України («Злочин проти основ національної безпеки України»). На їхню думку, стиль і мета «розкрутки» справи нагадують методи НКВС 1930–х років.

«УМ» повідомляла про цю колізію в номері за минулий четвер. Сьогодні ми спробуємо з’ясувати, що спричинило конфлікт та які він може мати наслідки.

Дві причини

Для того щоб звернутися по допомогу до чужого президента, потрібно дві речі: проблеми у власній вітчизні, які допекли до самих кісток, і переконаність у тому, що свій Президент і його оточення нічим не допоможуть. Голова Харківської крайової організації Спілки української молоді Кость Черемський називає однією з причин написання листа конфлікт із владою. Причому економічна — не головна.

Справді, низку українських організацій позбавляють орендованого й відремонтованого ними приміщення в центрі Харкова (це колишнє кубинське консульство по вул. Сумській, 44/2). Кажуть, хтось накинув оком на ласу нерухомість.

Офіси в об’єднань українського спрямування відбирали вже не раз. Тепер там порожньо, адже в кризові часи в Харкові важко знайти орендарів. Отже, головна причина, — напевне, інша. Багатьом у Харкові дошкуляють нехай не гучні, але конкретні справи, які реально роблять ці організації, передусім ХМТ «Спадщина». Школа журналістики, краєзнавчі, катехетичні, музичні студії, громадська бібліотека та багато іншого, що допомагає патріотично налаштованим харків’янам реалізувати себе.

Епістола до Вашингтона

Ось про що йшлося в листі громадських організацій до президента США: «Харків є багатоетнічним містом України, де історично в мирі й злагоді проживають представники різних рас і націй. Враховуючи це від початку незалежності України, у 1991 році всі керівники міста намагалися зважено і толерантно вирішувати культурні потреби національних громад, що проживають у Харкові. Завдяки ліберальній і мудрій політиці за новітню історію міста, незважаючи на зміну політичних систем та економічні потрясіння, жодного протистояння на міжнаціональному ґрунті не фіксувалося, а всі можливі політичні, релігійні та міжетнічні конфлікти ліквідовувалися задовго до їхньої появи... І лише з 2006 року, коли до влади прийшов мер Михайло Добкін та його наступник Геннадій Кернес, у Харкові почалися не бачені досі громадські протистояння. Відверто шовіністична офіційна риторика керівників міста і невмотивовані рішення Харківської міськради в умовах подолання наслідків глобальної економічної кризи почали сприяти швидкому розділенню багатоетнічної харківської громади...

Обравши лінію підтримки лише російської частини Харкова, нинішнє керівництво започаткувало послідовну кампанію пригнічення й маргіналізації української громади міста. Обрана стратегія дій призвела до активізації в місті деструктивних елементів і появи різноманітних екстремістських угруповань, які, сповідуючи фашистську ідеологію, провокують у місті громадські конфлікти... Зокрема, керуючись політичними рішеннями Харківської міської ради та заступництвом її керівництва, ці групи систематично й безкарно паплюжать сакральні для української громади Харкова меморіальні знаки жертвам Голодомору 1932—1933 років, українським воїнам, релігійним і культурним діячам, принижують і тероризують діячів української громади міста. Крім того, на тлі різкого підвищення злочинності та хуліганства у Харкові нещодавно почали фіксуватися й не відомі досі випадки злодіянь на расовому й міжнаціональному ґрунті. У той же час організації, які стоять на варті громадського ладу й міжнаціонального миру, притісняються чиновниками Харківської міської ради, обмежуються в громадянських правах і позбавляються приміщень».

«...Задля запобігання повномасштабному міжетнічному конфлікту... просимо Вас своїм міжнародним авторитетом допомогти українській громадськості», — зазначили в листі до Обами українські громадські активісти Харкова.

Скандальний лист главі Білого дому було написано ще на початку квітня, коли Госпсуд ухвалював рішення про виселення. Послання схожого змісту — із закликом перешкодити виселенню культурно–освітнього центру Харківського міського товариства «Спадщина» із законно орендованих приміщень за адресою: Харків, вул. Сумська, 44/2 — надіслали і Президентові України Віктору Януковичу.

Шпигунські пристрасті

Як уже писала «УМ», на апеляцію СУМівців і Ко відповів не Білий дім, а українські силовики. Певно, що в Києві перехоплену епістолу до Обами довго перепасовували по чиновницьких кабінетах, потім спустили назад у Харків, тож реакція обласного управління Служби безпеки — у вигляді листа Костю Черемському — датована 7 червня. На виконання запиту прокуратури Харківської області СБУ взялася за «перевірку можливих фактів посягання на державний суверенітет України», вимагаючи від СУМу надати копію «Листа громадських організацій Харківщини до Президента Америки» та його переклад українською мовою, завірений печаткою, а також повідомити, в який спосіб, за задумом організацій СУМ, «Спадщина», «Сокіл» тощо, Барак Обама «має попередити ріст соціальної напруги та міжетнічні конфлікти в Харківському регіоні, захистити соціальний баланс у м. Харкові та не допустити виселення «Спадщини».

Нікого не дивує, що в силових структурах бракує перекладачів з англійської, й вони просять перекласти «крамольний» лист його ж авторів. Натомість привертає увагу фактично намагання залучити Спілку української молоді до «шиття» кримінальної справи проти себе самої. «Вірогідно, керуючись новою політичною кон’юнктурою, задля упокорення громадських активістів прокуратура Харківської області задумала справу з історичним прикладом «Процес СВУ—СУМ», який у 1929—1930 роках легалізував тотальні репресії над українською інтелігенцією, — припускає Костянтин Черемський. — До списку нових «ворогів народу» зараховані діячі української культури, науковці, митці, кобзарі, які підписали звернення.

Реагуючи на подібні закиди, заступник міського голови Ігор Шурма — один із небагатьох україномовних чиновників Харкова — заперечує звинувачення в будь–яких утисках україномовної громади. За його словами, «проблема (з суперечкою навколо орендованого приміщення) є штучною, і її використовують для нагнітання ситуації».

У свою чергу голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров не вважає, що з реакції прокуратури та СБУ на лист патріотів до Обами може вирости повноцінне кримінальне переслідування. Думаю, спецслужби допустили тут дурницю, — каже відомий правозахисник. — Та й, власне, у листі СБУ ні про які кримінальні речі не йдеться. Це, швидше, вияв роздратування з приводу того, що написали громадські організації. І можливість застерегти від повторення. Мовляв, ви виставляєте державу в такому–от світлі. Їм (СБУ) дано вказівку відреагувати — вони й реагують... А кращого подарунка тим людям, які написали листа, годі й вигадати».

Захаров відзначає: «Це мені трішки нагадує радянські часи, коли за дисидентські листи до західних лідерів КДБ піддавав людей репресіям. Людина може писати кому завгодно і що завгодно — хоч Вікторові Януковичу, хоч Бараку Обамі. Що тут є такого, що загрожує національній безпеці? Це абсолютна дурниця. Ніякого підриву основ безпеки немає».

Андрій БІЛЕЦЬКИЙ