Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
«Гогольфест» обмежиться майданом
Владислав Троїцький, президент та засновник наймасштабнішого фестивалю сучасного мистецтва, просить вибачення у всіх учасників і шанувальників «Гогольфесту» за те, що заявлена раніше програма скорочується до мінімуму. Всі заходи, які планувалися, митці розраховували проводити в «Мистецькому арсеналі», тож продумували їх під інтер’єр споруди. Декілька тижнів тому стало відомо, що в «Арсеналі» розпочинається капітальний ремонт і «Гогольфест» викидають з його «прирученої» з 2007 року домівки. Троїцький каже, що шукав інші приміщення для проведення фестивалю та, на жаль, жодне з розглянутих не відповідало вимогам «Гогольфесту» або було недоступне для оренди. Враховуючи, що до фестивалю залишилося чекати не більше двох місяців, не вдасться реалізувати задумані проекти у повному обсязі в запланований термін — упродовж перших двох тижнів вересня. З цієї ж причини, фестиваль не проходитиме і в інших містах України.
З усієї заявленої програми відбудеться тільки 4 вересня спільний перформанс театрів із Барселони La Fura dels Baus та київського театру «Дах» на майдані Незалежності, також в різних точках Києва проведуть Український театральний шоукейс (16 нових вистав українських театрів «Вільна сцена» (Київ), Угорського національного театру ім. Дюли Ійєша (Берегове), «Даху», Івано–Франківського театру ім. Івана Франка, «Київ модерн–балету»). Паралельно із спектаклями Троїцький презентує новий проект «Лабораторія сучасної драми» (ЛСД). У рамках акції професійні актори та режисери працюватимуть із молоддю, яка хоче й може писати п’єси, створювати вистави та в них грати.
Нове керівництво «Мистецького арсеналу» обіцяє, що наступного року «Гогольфест» відбудеться у тому ж місці і в той же час, що три роки поспіль. А тим часом українська команда «Гогольфесту» презентує сучасне мистецтво у французькій столиці.
Кінотеатр на свіжому повітрі
У Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури місяць тому Фонд розвитку сучасного мистецтва «Ейдос» організував пробний літній кінотеатр в одному з двориків навчального закладу. Як сказала куратор проекту Ліза Герман, ніхто не очікував, що переглянути відео–арт молодих художників прийде стільки молоді, що не буде де стати.
«Ідея літніх кінотеатрів всім сподобалася. Напевне відвідувачам це нагадало літній відпочинок у Криму, де колись часто «крутили» кіно в місцевих парках. Ми не думали проводити перегляди регулярно. Перед тим, як везти зібране відео–арт на фестиваль у Берлін, вирішили показати його друзям. Думали, прийде 10 чоловік, а зібралася сотня. Як тільки назбираємо декілька короткометражних фільмів на новий показ, влаштуємо черговий літній кінотеатр під відкритим небом», — зізналася тоді «УМ» Ліза Герман.
23 червня, у середу, на вулиці Смірнова–Ласточкіна, 20, з 21.30 по 23.30 знову показуватимуть кіно. Цього разу запропонують авторську селекцію шедеврів світової анімації від мистецтвознавця Маріанни Факас.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>