Учені б’ють на сполох: тисячоліттями закута в льодовий панцир Гренландія потроху позбавляється свого крижаного покриву, що загрожує різкою зміною клімату на всій планеті. Перші льодовики з’явилися на найбільшому острові світу приблизно 34 мільйони років тому, коли Земля була охоплена глобальним похолоданням. А вже 110 тисяч років тому острів був скутий кригою повністю. Науковці, чий звіт розміщено на науковому інтернет–порталі Livescience.com, підрахували, що об’єм льодової «шапки» Гренландії становить 3 мільйони кубічних кілометрів. Крига охоплює територію, втричі більшу за Україну, — це другий за розмірами, після антарктичного, льодовик світу. У центральній частині острова товщина льоду сягає більше трьох кілометрів. Біля узбережжя крига поступово сповзає в Північний Льодовитий океан: щороку Гренландія породжує 13—15 тисяч айсбергів.
Якби весь цей льодовик раптово перетворився на воду, Гренландія під дією внутрішнього тиску Землі злетіла б у повітря, немов корок із пляшки шампанського, а рівень Світового океану при цьому піднявся б на 70 сантиметрів. І глобальні катастрофи, змальовані у фільмах на кшталт «Післязавтра» або «2012», тоді видалися б дитячим коміксом.
Дослідники заспокоюють: при збереженні нинішніх темпів глобального потепління Гренландія оголить із–під льоду свою «лисину» лише через три тисячі років. Але водночас попереджають, що вже тепер льодовик тане дуже небезпечними темпами. «І вони дедалі прискорюються. Вже найближчим часом Гренландія може «допомогти» значному зростанню рівня Світового океану», — стверджує Ян Чжан з Університету Маямі (США), який очолював дослідницьку групу з обстеження Гренландії. Наукову експедицію фінансували американська Національна космічна агенція (НАСА) та Національний науковий фонд.
Упродовж 2003—2006 років на Гренландії щороку тануло 160 гігатонн (мільярдів тонн) льоду. Але найбільше науковців тривожить те, що середньорічний показник «схуднення» льодовика за цей період є втричі вищим, ніж за 1995—2000 роки.
Такі дані вчені отримали ще під час попередньої експедиції. Цього разу головним предметом їхнього зацікавлення став навіть не лід, а суша. Результат досліджень був сенсаційним: починаючи з 1995–го, Гренландія щороку піднімається з води на 2,5 сантиметра, а через 15 років «ростиме» вже вдвічі швидше. Цей процес також спричинений таненням льодовика — звільнений від тиску криги ґрунт «розправляє плечі».
У центрі острова, де середньорічна температура коливається у межах нуля, ці процеси проходять повільніше, оскільки втрату льоду компенсує сніг. Натомість льодовик Якобсхавн на заході Гренландії (саме від нього свого часу відірвався айсберг, який 1912 року затопив «Титанік») упродовж останніх восьми років відступив у глибину острова аж на 15 кілометрів.
Зупинити танення льоду неможливо, адже Льодовитий океан, який омиває це узбережжя, стає дедалі теплішим, акумулюючи близько 90 відсотків енергії, яка затримується на Землі внаслідок викидів в атмосферу парникових газів. Загалом океани й моря є досконалим акумулятором енергії, тому навіть якби викиди парникових газів в одну мить припинилися, накопичені в них обсяги двоокису вуглецю ще довго обігрівали б Землю, віддаючи тепло повітрю. Через це явище, які вчені називають «тепловим розширенням води», рівень води у Світовому океані з 1993 року підвищився на 5,7 сантиметра. А тут іще й Гренландія «допомагає».
Кліматологи не тішать: глобальне потепління й пов’язані з ним катаклізми стрімко набирають обертів. Цьогорічний квітень був найтеплішим за увесь час, відколи ведеться така статистика: середня температура морів Світового океану та повітря над континентами становила 14,5 градуса Цельсія, що на 0,76 градуса вище, ніж середня температура за 30 останніх років ХХ сторіччя. Тож льодовики танутимуть і далі, рівень води в океанах зростатиме, акумулюючи все більше енергії і ще більше пришвидшуючи танення льодовиків... І виходу з цього замкненого кола не видно.