Рахівниця з подвійним дном

У нашій державі існує своя, унікальна, пенсійна «справедливість». Неймовірно, але тільки в Україні у двох осіб із однаковим стажем та заробітком до 1 липня 2000 року розміри пенсій можуть відрізнятися майже... на тисячу гривень за місяць. Причому меншу пенсію отримує особа, яка працювала після 1 липня 2000 року і заробляла додатковий стаж. До слова, цей несправедливий принцип обчислення пенсії існує лише в пенсійному забезпеченні мільйонів звичайних українських громадян, яким призначається пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Така «математика» не стосується народних депутатів, прокурорів, суддів, державних службовців — їхні пенсії обчислюються відповідно до «привілейованих» законів — у розмірі 90% від заробітку за останній місяць роботи на високій посаді.

Скільки правозахисники та економісти не вказували чиновникам на несправедливість пенсійної системи — реакції жодної. Воно й зрозуміло: «державних мужів» їхня пенсія влаштовує.

За додаткових 9 років стажу — «мінус» тисяча гривень від пенсії

Уявімо таку ситуацію, що двоє осіб, в яких однаковий стаж та заробіток до 1 липня 2000 року, звернулися за призначенням пенсії в один день, скажімо, 1 січня 2010 року.

Відмінність між цими особами полягає тільки в тому, що одна з цих осіб вирішила після 1 липня 2000 року одержувати свій заробіток у «конверті» і не сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України (далі — ПФУ), а інша особа одержувала після 1 липня 2000 року однакову зарплатню з першою особою, але, на відміну від останньої, вона ще 9 років слухняно сплачувала страхвнески до ПФУ і «заробила» за це на 9 років більше стажу від першої особи. Як же можуть вплинути ці додаткові 9 років стажу на «збільшення» розміру пенсії?

Щоб не наводити зараз численних розрахунків розмірів пенсій цих осіб, зазначимо лише, що за те, що із заробітку другої особи ще 9 років сплачувалися внески до ПФУ, а внески ці були доволі високими (від середнього заробітку в державі за 9 років з 2000 року до 2009 року необхідно сплатити понад 30 тис. грн. страхвнесків до ПФУ), ця особа «заробила» додатково ще 9 років страхового стажу. А перша особа, яка одержувала в «конверті» від роботодавця приблизно середню зарплатню в державі і свідомо ухилялася від сплати внесків до ПФУ, не тільки разом із роботодавцем «зекономила» понад 30 тис. грн., а й отримала за це від органів ПФУ суму пенсії, яка майже на 1 тис. грн. перевищила місячну суму пенсії другої особи.

Вищенаведений приклад яскраво засвідчує той факт, що тривалість стажу не тільки не впливає на збільшення розміру пенсії, а навпаки — може призвести до його зменшення.

Сплатити на понад 30 тис. грн. більше страхових внесків до ПФУ і одержати за це майже на 1 тис. грн. менший розмір пенсії — ось у чому полягають справжні результати ганебної пенсійної реформи, яку спотворили пенсійні «реформатори», багато з яких досі «вдосконалюють» пенсійну систему в Україні, доводячи її до цілковитого краху!

Якби цим пенсійним «реформаторам» обчислили пенсії не відповідно до їхніх привілейованих пенсійних законів у розмірі 90% заробітку за останній місяць роботи на привілейованій посаді, а, відповідно до «справедливого», за їхніми ж словами, порядку, обчислення пенсії, який вони витворили для звичайних українських пенсіонерів, тоді українці почули би справжню «пісню» про пенсійну справедливість!

Несправедлива «калькуляція»

А розпочалося все з 1 січня 2004 року, коли набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон). У ст. 40 цього Закону встановлено таке положення: «Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь–які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року».

А це означає, що станом на 1 липня 2005 року для обчислення пенсії безперервно працюючому звичайному «чорному» пенсіонерові необхідно подати дані про свій заробіток за будь–які 60 місяців (5 років) роботи підряд до 1.07.2000 р. та ще за 5 років роботи підряд — за весь період страхового стажу з 1.07.2000 р. до 1.07.2005 р. Таким чином, станом на 1 липня 2005 року безперервно працюючому «чорному» пенсіонерові треба подати дані про заробіток за 10 років (120 місяців) роботи, а вже станом на 1 липня 2010 року — за 15 років (180 місяців) роботи, а станом на 1 липня 2025 року — за 30 років (360 місяців) роботи і т. д.

Далебі, не позаздриш майбутнім звичайним «чорним» українським пенсіонерам — 2035 року їм доведеться подавати для обчислення пенсії дані про свій щомісячний заробіток за 40 років роботи! Нагадуємо, що для обчислення пенсій більшості привілейованих «білих» осіб враховується заробіток за останній місяць роботи на привілейованій посаді.

Аби краще зрозуміти, чому кожен місяць роботи після 1 липня 2000 року може вплинути на зменшення розміру пенсії, проілюструємо це на прикладі.

Порахуй собі пенсію!

Отже, станом на 1 липня 2010 року для обчислення пенсії безперервно працюючому звичайному «чорному» пенсіонерові необхідно подати дані про свій щомісячний заробіток за 180 місяців (15 років) роботи, тобто за будь–яких 60 місяців (5 років) роботи підряд до 1 липня 2000 року та за 120 місяців (10 років) роботи — за весь період із 1 липня 2000 року до 1 липня 2010 року.

Потім ці дані про заробітки за 15 років роботи треба поділити на показники середніх заробітків у державі, які визначені урядом України, і співвідношення цих заробітків має назву «коефіцієнт заробітної плати». (Приміром, показник середньомісячного заробітку в державі становив: у січні 1992 року — 1524 крб., у липні 2000 року — 238 грн., у грудні 2009 року — 1900 грн.).

Якщо якась особа заробила у 1967 році 200 крб., то співвідношення цього заробітку до середнього на той час заробітку в державі 100 крб. становитиме цифру 2, і це буде коефіцієнт заробітної плати. Цих же 200 крб. у 1988 році — 1, у 1991 році — 0,4. Якщо якась особа заробила 1 тис. грн. у липні 2000 року, то співвідношення цього заробітку до середнього на той час заробітку в державі 238 грн. становитиме 4,2. Цих же 1 тис. грн. у грудні 2009 року дадуть коефіцієнт заробітку 0,53.

І якщо заробіток за 60 місяців роботи підряд до 1 липня 2000 року, скажімо, за період із 1985 року до 1989 року, перевищував у 4 рази середній заробіток у державі за цей же період, тоді сума коефіцієнтів заробітків за 60 місяців дорівнюватиме 240 (коефіцієнт заробітку 4х60=240). Якби ця особа не працювала після 1 липня 2000 року, тоді їй обчислювали би пенсію від коефіцієнту заробітку 4.

Якщо ж ця особа працювала після 1 липня 2000 року ще 10 років і заробляла середній заробіток у державі, тоді сума коефіцієнтів заробітків за 10 років (120 місяців) роботи з 1 липня 2000 року до 1 липня 2010 року дорівнюватиме 120 (коефіцієнт заробітку 1х120=120). Таким чином, загальна сума коефіцієнтів заробітків за 180 місяців (15 років) становитиме 360 (240+120=360), і, відповідно, середній коефіцієнт заробітку становитиме цифру 2 (360/180=2), тобто удвічі менше, якби не було заробітку після 1 липня 2000 року.

Отже, якщо в якоїсь особи середній коефіцієнт заробітку за 60 місяців роботи підряд до 1 липня 2000 року становив цифру 4, а разом із заробітком після 1 липня 2000 року середній коефіцієнт заробітку зменшився до цифри 2, тоді цій особі невигідно подавати дані про свій заробіток після 2000 року, оскільки розмір її пенсії буде приблизно удвічі менший. І розмір доплати за додатковий стаж (по 1,35% за кожний рік роботи) разом з доплатою за понаднормовий стаж ніколи «не перекриють» зменшення коефіцієнту заробітку в два і більше разів.

Нас урятує пенсія?

Якщо звичайні українці вважають, що після досягнення пенсійного віку вони схопляться за рятівний круг під назвою «пенсія», то насправді ці сподівання можуть виявитися невиправданими.

Часто з уст високопосадовців можна почути таке твердження, що в Україні існує неписана угода між поколіннями про те, що відрахування із заробітків молодого покоління не накопичуються для виплати їхніх майбутніх пенсій, — ці кошти йдуть на утримання нинішніх пенсіонерів. Але треба зважити на те, що колись ця так звана неписана угода може бути розірвана в односторонньо­му порядку. Молоде покоління українців може не погодитися з розміром пенсій, котрий чекає їх після досягнення пенсійного віку. Вони просто масово перейдуть на «зарплату в конвертах» — так буде їм вигідніше.

Рано чи пізно в українців можуть виникнути запитання на кшталт: «Чому за однакових умов тривалості стажу та величини заробітку звичайні пенсіонери повинні одержувати в понад три рази меншу пенсію від привілейованої «білої» особи?», «Чому залежно від дати звернення за призначенням пенсії розмір цієї пенсії міг відрізнятися в понад три рази до грудня 2007 року, на 30% з січня 2008 року і на 70% з січня 2009 року?», «Чому внаслідок того, що довше працюєш та більше сплачуєш страхвнесків до ПФУ, розмір пенсії може зменшитися?», «Чому особі, котра має 20 (жінка), 25 (чоловік) років стажу, можуть призначити пенсію в тому ж розмірі, що й особі, яка жодного дня не працювала?»

Звичайні «чорні» українські пенсіонери можуть і повинні боротися за свої права (а не тільки бідкатися, що в сусіда пенсія вища на гривню). По–перше, слід почати оцінювати діяльність політиків не за їхніми словами, а за справами (бо справедливість пенсіонерам обіцяють не вперше, але віз і досі там). По–друге, ми мусимо пам’ятати, що кожна крапля камінь точить, тож маємо звертатися до Кабміну, Президента, Мінпраці, Верховної Ради з вимогою ліквідувати пенсійну несправедливість. Громадськість повинна змусити чиновників, наділених владою, встановити рівні пенсійні права для всіх українців.

Олекса ЧОРНОТА,
правозахисник

НА ЗАМІТКУ

Аби вас не обдурили

Кожен пенсіонер, який вийшов на пенсію після 1 січня 2004 року і якому врахували при призначенні пенсії стаж і заробіток з 1 липня 2000 року, міг би звернутися до органів ПФУ із проханням перевірити можливість збільшення його пенсії, якщо при нарахуванні розміру пенсії будуть виключені періоди стажу та заробітку після 1 липня 2000 року. Зрозуміло, що працівникам органів ПФУ дана вказівка не проводити таких нарахувань розмірів пенсії, бо відразу виявляться справжні результати ганебної пенсійної реформи, які полягають у тому, що чим більше працює звичайний «чорний» український громадянин, тим у нього може бути менший розмір пенсії. Якщо працівники органів ПФУ відмовляться виконувати такі обчислення, то попросіть їх надати вам копії документів із пенсійної справи про розрахунок пенсії, стажу та заробітку. На підставі цих документів спробуйте обчислити свій розмір пенсії, якщо з підрахунку буде виключено стаж та заробіток після 1 липня 2000 року. У разі виявлення суттєвого для вас розриву в розмірах пенсій звертайтеся до суду по захист своїх прав та інтересів.