Український смак

15.06.2010
Український смак

Частування від Віктора Ющенка. (Фото Інни ПОСТОЛ.)

Традиційне «Козацьке свято», яке щороку влаштовує родина Ющенків на власному обійсті під Києвом, нині було вже п’ятим. На відміну від попередніх років, коли основною сюжетною лінією ставали Зелені свята з відповідним обрядовим вечором, ювілейне «Козацьке свято» пройшло повністю в козацькому дусі. Що неабияк потішило дітей, яких із кожним роком приходить на гостину до Ющенків усе більше. «Я не вперше тут зі своєю родиною. Дехто з дітей, що бувають у Ющенків, устиг неабияк підрости, а дехто вперше на власні очі спостерігає за концентрацією українськості на цьому святі, — ділилася враженнями з «УМ» Віра Ульянченко.

Поки гості розважалися, куштуючи українські страви на столах і слухаючи народну музику, господар свята власноруч готував козацький куліш. Віктор Ющенко нарізав м’ясо, свіжу городину, а потім мішав кашу в казані, зрідка надпиваючи з пляшки холодне львівське пиво. За кулінарними стараннями українського екс–Президента уважно спостерігав присутній на фестивалі посол Німеччини в Україні Ганс–Юрґен Гаймзьот, який, здавалося, лише тепер, через призму театралізованої битви козаків, народні пісні й гру на бандурі, пізнавав Україну. Поруч із дипломатом раділи святу депутати Зиновій Шкутяк та Лілія Григорович. «Зі мною прийшли син із невісткою, яким щороку в гостях у Віктора Андрійовича намагаюся показати, що ця Україна — з українською мовою, вишитими сорочками, з українськими традиціями, танцями — є не тільки у творах Нечуя–Левицького, Франка чи Шевченка. Вона є сьогодні. Нехай і більш сучасна, і модернова», — раділа «нашоукраїнка».

Уперше «засвітитися» перед поважною аудиторією випала нагода і юним даруванням. «Ми запросили, на мою думку, найкращий на сьогодні в дитячому фольклорі колектив із Рівного «Ранкова роса», — розповів «УМ» режисер фестивалю Тарас Грималюк. — Також до участі запрошені й справжні нащадки козаків із Чернігівщини — бабусі з села Козацьке, де козаки селилися з діда–прадіда, а місцевий фольклор є надзвичайно багатим на козацькі пісні і традиції, притаманні тим рокам». За задумом режисера, веселі лицарські розваги — змагання на козацькій колоді, стрільба з лука, вміння веслувати, їзда верхи на конях — завершилися посвятою юних переможців у козаки. До речі, чи не найважчим виявилося останнє випробування, коли дітлахам запропонували з’їсти лимон не скривившись. А вже через кілька хвилин, після промовленої клятви козака, під звуки козацьких литавр товариство отримало першого цьогоріч посвяченого юного козака, якого нарекли «Маркіяном–тараном».

Дружина Віктора Ющенка чи не найбільше раділа, що колись задумане як сімейне свято нині набуло таких розмахів. «Усе починалося з маленького — коли ми вирішили познайомитися ближче з усіма людьми, з якими щодня працювали, але з родинами яких не були знайомі. Щороку коло запрошених зростало — до співробітників долучилися наші друзі, і свято ставало рік у рік більшим. Деякі з цих людей не знали про прекрасні українські традиції, нашу музику, народних майстрів. Тож ми почали запрошувати на це свято народних умільців, музикантів — щоб усі запрошені відчули, якою чудовою є українська культура, мистецтво, мова. Так із часом свято стало хорошою традицією, яку, впевнена, ми підтримуватимемо й надалі», — ділилася з «УМ» Катерина Михайлівна. «На цьому святі я зустрів багато знайомих, друзів і просто людей, яких дуже давно не бачив, — дякував господарці свята «нашоукраїнець» Юрій Єхануров. — Тому мені дуже приємно, що Віктор Андрійович і Катерина Михайлівна запросили нас до себе. Такі вечори ще раз підтверджують, що політика — політикою, а всі ми залишаємося друзями за будь–яких обставин».