Голими руками

12.06.2010
Голими руками

Час, який ви проведете в спортзалі, не мине даремно, а можливо — врятує. (Фото з сайту hybridtrainingcenter.com.)

«УМ» уже писала про засоби, якими можна захиститися на нічній вулиці. Однак дуже часто буває так, що ви забули зброю вдома, не маєте її взагалі або ж просто не встигаєте вихопити. Нападник, який вирішив, наприклад, заволодіти вашим гаманцем, чекати, поки ви знайдете в сумочці газовий балончик або збігаєте додому по пістолет, звісно ж, не буде. Утім швидка реакція, кмітливість, хоча б мінімальна підготовка, а головне — несподіванка — це те, що зробить вас озброєним і допоможе вдало вийти з екстремальної життєвої ситуації.

 

Головне — почати тренуватися

Сьогодні сидяча робота, і як наслідок — гіподинамія, значно погіршує наше здоров’я. Порятунку від цьго «застою» люди шукають у фітнес–клубах, в програми яких нерідко входять ази «бойової» підготовки. Розминка перед тренуванням і самі заняття два–три рази на тиждень покращують кровопостачання та розминають суглоби — це вже запорука кращої підготовленості. Отримані навички дадуть вам певну психологічну, а можливо, й технічну перевагу над противником. Бувають, звісно, й винятки, але більшість вуличних злочинців, як показує досвід, не мають особливої бойової підготовки.

На Україну прийшли безліч бойових мистецтв, від їх різновидів та реклами — рябіє в очах. Проте всі бойові мистецтва, якщо це не шарлатанство, мають низку спільних ознак: фізична, психологічна підготовка, бойові позиції–стійки та переміщення під час бою, способи виконання ударів, больових прийомів, кидків у боротьбі, знання загальних особливостей людського тіла і психології. Всі бойові мистецтва використовують принципи будови людського тіла, так, якщо суглоб кисті руки в один бік згинається безболісно, а в інший — лише через розрив сухожиль, то, відповідно, практично в усіх бойових мистецтвах є близькі за формою виконання прийоми, які дозволяють контролювати противника, використовуючи цю особливість.

Дуже популярні зараз і найбільш ефективні в умовах вуличної сутички техніки бойових мистецтв, що поєднують елементи ударної техніки та боротьби — айкідо, карате, бойове самбо, джиуджицу, система Кадочникова тощо. Коли доходить до формування власного практичного стилю, то, зважаючи на ситуацію, можна користуватися напрацюваннями різних систем, однак базові стійки та наука переміщення повинні ґрунтуватися на одній з них, бо без правильної позиції неможливе ефективне застосування ударів, не кажучи вже про кидки. Останні, як і боротьба загалом, традиційно значно ефективніше застосовують сильні бійці в середній та важкій вазі. Бійцям у легкій вазі доцільніше розвивати ударну техніку.

Напрацюйте «базу»

Якщо у вас немає часу регулярно займатися бойовими мистецтвами постійно, але ви побоюєтеся, що можете стати ціллю для зловмисника, треба засвоїти кілька прийомів, які за мінімальних зусиль та тренованості дозволяють завдати якнайбільшого болю противнику, а потім, користуючись моментом — втекти від нього. Курс підготовки в контактних видах спорту починається з розучування страхування — вміння безпечно падати, це різні кувирки вперед, назад, по діагоналі, через плече, тощо. Це дозволить уникнути травм при падінні як у повсякденному житті, так і в сутичці. Крім того, з такого падіння людина одразу виходить у бойову позицію, орієнтовану в напрямку противника.

Далі — бойові стійки та переміщення, це основа ефективності всіх ваших дій. У багатьох бойових мистецтвах розроблена інтегрована система стійок та ударної техніки для застосування практично тих самих дій як зі зброєю, так і без неї. До необхідного мінімуму також входить знання прийомів звільнення від захватів, інших больових прийомів. Здобути такі знання та теоретичне підґрунтя для подальшої самостійної підготовки, при тренуваннях по три рази в тиждень по півтори–дві години, можна вже впродовж першого року, якщо, звісно ж, ваш тренер достатньо кваліфікований. І маловірогідно, що, побачивши перші власні досягенння, ви захочете припинити тренування після цього.

Дійте практично

Сутичка в бойових умовах значно відрізняється від спортивної, в ній немає ніяких обмежень та заборон. Треба знати вразливі місця противника в літньому та зимовому одязі. Крім того, у підготовленої жертви є моральна перевага перед нападником: для нападника сутичка — це задоволення кримінальних потягів чи вирішення фінансових проблем. Для жертви ж на кону стоїть її здоров’я, а може, й життя. Тому як у стані афекту, так і при свідомій технічній роботі в бойових умовах, нерідко слабші фізично, а то і менш підготовлені, противники перемагають сильніших, які часом переважають кількісно.

Якщо ви навіть озброєні, але дистанція до противника надто мала, не намагайтеся вихопити зброю. Її застосують проти вас. З іншого боку, якщо вам погрожують зброєю, не розгублюйтесь. Є низка прийомів проти ножа, відомих кожному тренеру чи правоохоронцю, але вдаватися до них без крайньої потреби не варто. Дійте простіше — так, накинута на ніж куртка, або пісок чи копійки, які ви жбурнете в очі нападнику, можуть врятувати вас і дати час для втечі. Та, якщо вже вас затиснули у під’їзді або поряд і ви не можете захиститися чи втекти, противника доведеться роззброїти. Тягніть час, ведіть переговори, намагайтесь відволікти увагу, при потребі — кричіть. Крик дезорієнтує противника на якусь мить. Якщо погрожують пістолетом, пам’ятайте — навіть пневматична зброя може смертельно поранити. Застосовуючи прийом роззброєння нападника з пістолетом, ніколи не торкайтесь зброї в районі затвора — при пострілі через розпечені порохові гази та рух затвора вашу руку може сильно поранити. Якщо є можливість — обмотайте руку, перш ніж зупиняти озброєного нападника, галстуком, піджаком, футболкою.

Часто противник сам не готовий справді застосувати зброю або ж ви відвернули його увагу. У цю мить пістолет чи ніж можна просто вибити точним і сильним ударом ноги в кисть. Треба врахувати, куди в такому разі «рефлексивно» вистрілить нападник чи куди полетить його ніж.

«Жіночі хитрощі»

Часто недооцінюють «підручних» предметів і звичайну винахідливість. Якщо не маєте газового балончика, використайте дезодорант, авторучку чи манікюрні ножиці. Вони можуть стати страшною зброєю. Правильно затиснута в руці в’язка ключів здатна завдати не смертельних, але надзвичайно болючих травм. Каблук–шпилька при ударі по середині стопи викликає надзвичайний біль, після якого нападник ще деякий час не зможе вас переслідувати. Якщо ж ваші підбори пласкі — бийте по окістю гомілки, посередині між стопою та коліном. Ефект буде практично той самий. Якщо ви жінка — підіграйте нападнику, зробіть вигляд, що ви смертельно налякані, готові виконати всі його вимоги. Ваша головна зброя — несподіванка, в ідеальному варіанті підкріплена криком. Намагайтесь пошкодити ноги противника, щоби самій мати можливість утекти. А от розтиражований бойовиками удар у пах ефективний далеко не завжди, оскільки больовий шок у цьому випадку наступає лише через 40 секунд після психологічного.

Але ваш шалик, не заховане довге волосся, краватка — можуть виявитися зброєю в руках противника. Не варто постійно чекати чогось поганого, бо це притягує біду, але йдучи малолюдною вулицею, прораховуйте свій маршрут так, щоб не проходити близько до підозрілих на вигляд особистостей. Родичів та близьких зустрічайте в освітлених місцях, на автобусних зупинках. Не бійтесь реагувати на крик про допомогу, якщо в біду потрапить хтось інший — часто буває достатньо вашого попередження. При можливості викликайте міліцію, блефуйте. Спокійна, але впевнена жорстка відповідь може змінити наміри потенційного нападника.

Володимир ПАТОЛА

 

Як у кіно...

Майже будь–яка дія може бути ефективною лише при хорошій підготовці. Прямий удар ногою здатний зламати грудну клітку. Однак, якщо ви не працювали над розтяжкою та технікою — сам удар буде слабким, а ваш біль у паху виявиться значно сильнішим, аніж ефект від завданого противнику удару. Тому, як би добре ви не уявляли свої дії теоретично, не намагайтеся повторити подвиги кіногероїв. Натомість тренуйтеся, використовуйте винахідливість та кмітливість, ні за яких обставин не піддавайтесь паніці і пам’ятайте: виявом найвищої майстерності для більшості бойових мистецтв вважається не перемога, а вміння не допустити бою.