Антигерої знову в строю

Голова Чернігівської облдержадміністрації Володимир Хоменко — єдиний із «губернаторів», який втримався на своїй посаді після обрання Президентом Віктора Януковича. Цьому сприяло кілька факторів. По–перше, Хоменко — креатура свого земляка, екс–спікера ВР Івана Плюща, і, кажуть знаючі люди, саме утримання своєї людини на посаді очільника Чернігівщини було однією з умов переходу Плюща до коаліції «тушок». По–друге, неузгодженість між «регіоналами», які не змогли визначитися з єдиною кандидатурою на посаду нового голови ОДА. І ще варто враховувати, що Володимир Хоменко відзначився як послідовний опонент БЮТ — мав особистий конфлікт з одіозним нардепом від Блоку Тимошенко, чернігівцем Олегом Ляшком, котрий неодноразово погрожував «губернатору» звільненням із посади.

50–річний Володимир Хоменко вміє виконувати поставлені завдання — чого вартий тільки орден «За заслуги» І ступеня, отриманий від Президента Ющенка за розбудову Батурина. А що стосується політичних вподобань, то їх можна й змінити разом із «лінією партії». Якщо в 2007 році в. о. голови ОДА Володимир Хоменко певний час очолював обласний виборчий штаб «НУНС», то вже 24 квітня цього року його можна було побачити на з’їзді Партії регіонів.

«Губернатора» грає почет

Перепризначений обласний очільник не залишився без нагляду. Напередодні президентських виборів 2010 року голова Чернігівської ОДА мав лише двох заступників. Не було навіть першого «зама». Але час і нова влада розставили все на свої місця. Тепер заступників — п’ять, і це при тому, що нинішній Президент декларує скорочення чиновницького апарату.

Першим заступником Хоменка призначено 37–річного киянина, вихідця з Донбасу Станіслава Прокопенка, котрий донедавна працював заступником голови правління Державного АТ «Будівельна компанія «Укрбуд», а під час останніх виборів засвітився у команді Едуарда Прутніка — народного депутата від ПР, що курирував Чернігівщину.

Крім того, у свої кабінети повернулися два старі заступники, та ще й які. Миколу Стрільця у 2005–му зняли й заслали до обласного управління державної служби, а Віктора Тканка під час Помаранчевої революції називали апологетом кучмівського режиму і звинувачували в застосуванні адмінресурсу на користь Віктора Януковича. Після того пан Тканко скотився до посади заступника начальника ДПІ в Чернігові, і ось тепер — ілюструє реванш «кучмізму».

Двох інших заступників «губернатора» перепризначили на посадах.

Тож «старому–новому» керівництву ОДА є за що боротися і що втрачати. Вертикаль влади, на відміну від часів попереднього Президента, набагато жорсткіша, але й зрозуміліша. Тому результат доведеться давати доволі швидко.

Нижчі щаблі

Позитивним фактом для чернігівської влади є те, що тили у вигляді органів місцевого самоврядування зараз міцно прикриті провладними силами. Місяць тому на сесії обласної ради було сформовано пропрезидентську більшість, куди увійшли і БЮТівці (!), і взагалі члени всіх фракцій, разом із «Нашою Україною».

Крім того, обласна влада при зваженому підході може спертися на районну ланку. Зараз триває затвердження голів райдержадміністрацій. Список голів РДА формується як із лояльних кадрів, так із тих, хто може дати результат.

Цікаво, що на затвердження кандидатур можуть вплинути навіть стосунки з пресою. Як заявив Володимир Хоменко в День журналіста, однією з причин, чому попередній голова Ічнянської РДА втратив посаду, стало те, що керівництво райадміністрації і райради вирішило створити повністю підконтрольну районну газету і для цього ліквідувало редакцію газети «Трудова слава», яка була третім співзасновником видання.

Сила є...

Вірогідно, Міністерство внутрішніх справ чи не найпершим провело низку кадрових змін після призначення новообраного Президента. Принаймні так це виглядало в Чернігівській області. Полковник міліції Олександр Михайлик отримав посаду начальника УМВС області 22 березня. Вихідця з Луганська Олександра Михайлика можна було б назвати типовим «варягом», якби його не було призначено наприкінці 2008 року на посаду першого заступника начальника управління — начальника УБОЗ УМВС Чернігівщини, де він благополучно перебував до березня 2010 року.

А от із керівником облуправління СБУ Валерієм Кріпаком ситуація складніша. Минулого літа він отримав цю посаду указом Віктора Ющенка. На відміну від більшості своїх колег — начальників обласних управлінь, він наразі залишається на посаді. Як твердять деякі видання, за головного чернігівського есбеушника тримає руку все той же Іван Плющ, котрому Кріпак начебто доводиться племінником.

А найнесподіванішим призначенням серед начальників силових структур Чернігівщини стало повернення на державну службу Івана Кочубея. Полковник міліції Кочубей «прославився», коли в листопаді 2004 року в Чернігові відбулася сутичка між «помаранчевими» мітингувальниками, яких вів нардеп–соціаліст Микола Рудьковський, і загоном міліції, яким командував полковник міліції Кочубей. Це було єдине застосування сили під час Помаранчевої революції. Надалі Іван Кочубей перебував під слід­ством і судом, але його вину не було доведено. І ось тепер Іван Іванович очолює Управління держдепартаменту з питань виконання покарань в Чернігівській області — те, яке опікується закладами, в яких Кочубей за певних обставин міг успішно сьорбати баланду...