А тепер «поБАЛуємося»

10.06.2010
А тепер «поБАЛуємося»

Атестат цьогоріч — важливий доважок до ЗНО.

Курчат, кажуть, рахують по осені, а середній бал атестату, від якого залежить вступ до вищих навчальних закладів, — по весні. Отож цьогорічні випускники разом із документом про загальну середню освіту отримували не менш важливий папірець — виписку з переліком оцінок і визначеним середнім балом атестата.

Середній бал і раніше враховували при вступі до вишів, але лише у спірних ситуаціях: якщо два абітурієнти отримали однакову кількість балів за сертифікатами ЗНО, то шанс вступити мав той, у кого кращий атестат. Цього року вплив результатів навчання у школі на процедуру вступу значно збільшився.

За задумом посадовців, нове правило спонукатиме випускників краще вчитися і опановувати всі науки, а не лише ті, з яких проводиться тестування. Підніметься й авторитет учителів, яким, за словами міністра освіти, «безпідставно два роки було дано ляпас» (тобто, з початку впровадження ЗНО).

Цілі нібито благородні й актуальні для нашої освіти. Але, на превеликий жаль, врахування середнього балу атестата дасть ляпаса не лише учителям, а й абітурієнтам із їхніми батьками. Проблеми ж якості освіти нікуди не зникнуть. І навіть загостряться на тлі корупції, яку, власне, і покликане підтримати це нововведення.

 

«Весела» арифметика

«Під час тестування будь–яка дитина може максимально набрати до 600 балів, а за шкільний атестат нараховуватимуть до 200 балів. Тобто четверту частину», — пояснив народу арифметику вступної кампанії міністр освіти Дмитро Табачник.

Тепер подивимося на ці красиві формули, знявши рожеві окуляри. Максимальна кількість балів, яку можна отримати на тестуванні з трьох предметів — 600 (по 200 із кожного). Із них власним розумом добувається лише 300 балів (половину — по 100 із кожного предмету учень отримує автоматом просто за те, що прийшов на пункт тестування). Отже, 300 балів за продемонстровані знання і 200 балів за атестат — це співвідношення не один до чотирьох, як пообіцяв пан міністр. Виходить, що вага атестата несумісна з вагою результатів незалежного оцінювання. І зроблено це для того, щоб максимально звести нанівець результати тестування.

Врахування середнього балу атестата також поставить у нерівні умови тих, хто закінчував школу з оцінками за п’ятибальною шкалою. Це ті, хто закінчив школу до вересня 2000 року, ті, хто навчався у країнах близького зарубіжжя або випускники коледжів, які вирішили отримати освіту за іншою спеціальністю. Для них середній бал буде розраховувати приймальна комісія ВНЗ за спеціальними правилами. Суть їх така: п’ятірка враховується як 12 балів, четвірка — як 9 , а трійка — як 6. Отже ті, хто навчався за п’ятибальною шкалою, опиняться у виграші. Адже за 12–бальною системою вищий бал — 12 відповідає не просто п’ятірці, а п’ятірці з плюсом. Щоб отримати таку високу оцінку, сьогоднішньому старшокласнику слід не просто відмінно знати матеріал, а «виявити особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань», як того вимагають рекомендації Міністерства освіти. Перехідна шкала, яка застосовувалася при введенні 12–бальної системи оцінювання у 2000 році, декларувала, що трійка — це «по–новому» 5 балів, четвірка — 8 балів, а п’ятірка — 11. Чому нові рекомендації відрізняються від цієї формули? Можемо лише здогадуватися.

Та і це не всі підводні камені, на які можна наштовхнутися під час розрахунку середнього балу атестата. Попри те, що існують чітко встановлені МОН критерії оцінювання знань учнів, шкільна оцінка є річчю суб’єктивною. І справа тут не лише у тому, що багато моментів залежать від особистих симпатій чи антипатій вчителя, який, власне, виставляє її.

Чи можна порівняти, скажімо, 11 балів з математики, отриманих учнем сільської школи і старшокласником столичного фізико–математичного ліцею? Наскільки легше її отримати першому і наскільки складніше другому? Отже, звичайний трієчник із «сильної» школи отримає 9–10 балів у «звичайній». У перерахунку на 200–бальну шкалу середнього балу атестата це дає перевагу у десятки балів. Щоб набрати їх на тестуванні, треба було б розв’язати правильно не менше десяти завдань. Тож і маємо на сьогодні чимало прикладів того, як деякі кмітливі батьки забирали дітей зі спеціалізованих гімназій–ліцеїв просто посеред року і переводили їх до школи в бабусиному селі, або до звичайної, де не такі високі вимоги.

Подайте балів у атестат!

Окрім легальних шляхів покращення середнього балу атестата, є, звичайно, і нелегальні. При всій своїй повазі до наших педагогів і до школи будемо відверті — оцінки, отримані випускниками, ставляться іноді далеко не за знання. Минулого року, наприклад, незалежне тестування показало, що більше половини шкільних медалістів — липові.

Домовляються мами за своїх чад, як можуть: несуть традиційний хабар і різноманітні презенти школі, «гарують» у батьківському комітеті (поближче до начальства), індивідуально домовляються і слізно просять учителів.

А що робити тим, хто пізно почав випрошувати оцінки? Підтасувати результати навчання заднім числом не так–то й просто. Журнали кожного випускного класу, де зафіксовані оцінки, проходять перевірку у районних управліннях освіти. Але і цю проблему можна вирішити. Для цього документ... заново переписують. Що й роблять деякі школи. Як повідомив журналістам «Дзеркала тижня» директор ТОВ «Веста» — організації, що торгує шкільним приладдям і журналами, у березні–квітні продаж класних журналів зріс на 23 відсотки порівняно з весною минулого року.

Дещо у справі випрошування балів залежить і від учнів. Як розповідають старшокласники, є педагоги, які за найменшу провину погрожують «зіпсувати атестат» заниженням оцінки. Батько цьогорічного випускника розповів історію, коли цілий клас постраждав від кмітливої заступниці директора, яка, поконфліктувавши з дітьми, пообіцяла «зарізати» бали зі свого предмету. Що і зробила. Причина конфлікту, між іншим, абсолютно не була пов’язана з навчальним процесом. «Я казав дітям і батькам — робіть, як вона хоче, терпіть і мовчіть. Вирішили бути принциповими — от і отримали», — скаржиться чоловік.

Іноді оцінки, навпаки, завищуються. Ольга Д., мама іншого випускника, з гордістю розповідала мені, що її «балбес» взагалі майже не з’являвся на уроках (бо до ранку танцював у нічних клубах), але завжди старанно допомагав на шкільних святах під’єднувати апаратуру і налаштовувати мікрофони, оскільки розбирався у техніці. То вдячна «альма–матер» не лише «виписала» йому атестат, не гірший за інші, а й дала грамоту як активісту (бо без нього школа як без рук).

А ЗНО і само відімре...

Експерти попереджають: нововведення неминуче призведе до зловживань і корупції, які ледь удалося викорінити за допомогою ЗНО. Ми ж, не зважаючи на це, уперто йдемо далі. Сьогодні реальністю стала непомірно роздута роль середнього балу атестата. Завтра будуть узаконені співбесіди і внутрішні іспити в університетах. Це значить, що усі важливі питання вступної кампанії будуть вирішуватися закулісно і непрозоро. А що ж тоді залишиться від рівного і чесного доступу до освіти на основі знань? Нічого. Українські Ломоносови навчатимуться у профтехучилищах або крутитимуть хвости коровам. «Золота» молодь із батьківськими зв’язками і грошима, як і раніше, отримуватиме вищу освіту. А ЗНО, яке заважає такому порядку речей, не треба буде офіційно відміняти. Воно саме відімре тихо й непомітно. Під гучні заяви міністра про підвищення якості і конкурентоспроможності української освіти...

 

А ЯК У НИХ?

Ідея врахування середнього балу атестату як важливого чинника при вступі до вишів — не нова. Багато років тому її апробовували в одному литовському виші. Але, зіткнувшись із необ’єктивністю і корумпованістю шкільних оцінок, які розцвіли на цьо­му ґрунті буйним цвітом, відмовилися.

* * *

У Росії, де давно запроваджено тестування, середній бал атестату при вступі теж не враховується. Зате під час навчання він може бути корисним: медалісти отримують знижки на оплату за навчання. Також абітурієнти з «високобальним» атестатом можуть виграти грант на безкоштовне навчання.

 

 

А скільки балів «важить» ваш атестат?

За 12–бальною шкалою

За 200–бальною шкалою

12

200,0

11,9

199,0

11,8

198,1

11,7

197,1

11,6

196,2

11,5

195,2

11,4

194,3

11,3

193,3

11,2

192,4

11,1

191,4

11

190,5

10,9

189,5

10,8

188,6

10,7

187,6

10,6

186,7

10,5

185,7

10,4

184,8

10,3

183,8

10,2

182,9

10,1

181,9

10

181,0

9,9

180,0

9,8

179,1

9,7

178,1

9,6

177,2

9,5

176,2

9,4

175,3

9,3

174,3

9,2

173,4

9,1

172,4

9

171,5

8,9

170,5

8,8

169,6

8,7

168,7

8,6

167,7

8,5

166,8

8,4

165,8

8,3

164,9

8,2

163,9

8,1

163,0

8

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>