Давайте, куме, за Закумі!

Група G: Бразилія, Португалія, Кот–д’Івуар, КНДР

Від матчів цього квартету очікують особливої видовищності, адже тут виступають команди, які пропагують атакувальний футбол. На тлі трьох потужних збірних, які з 15 червня й боротимуться за дві путівки до 1/8 фіналу, північні корейці виглядають хлопчиками для биття. Утім, представники тоталітарної комуністичної країни, схожої на великий концтабір, обіцяють боротися за перемогу в кожному матчі.

На думку букмекерів, перші три поєдинки в ПАР для бразильців стануть лише розминкою (коефіцієнт на вихід із групи — 1,08). Шансами на загальну перемогу в турнірі південноамериканці поступаються лише Іспанії. Чемпіон світу 1994 року, а нині — головний тренер «пентакампеонів» Карлос Дунга міг би набрати кілька боєздатних колективів, тому до числа 23 обраних потрапили далеко не всі визнані зірки. Скажімо, тренер не включив до заявки Роналдіньйо, Пато й Адріано. Можливо, тому, що Дунга, на відміну від традиційної бразильської системи («ви заб’єте нам стільки голів, скільки зможете, а ми — скільки захочемо») велику увагу приділяє грі в обороні й контратакам. У відбірковому турнірі «жовто–зелені» відзначилися найбільшою кількістю забитих м’ячів (34) і найменшою — пропущених (11).

У кожній лінії п’ятиразових чемпіонів світу набереться достатньо зірок, здатних при цьому втілювати задуми тренера: Дані Алвеш, Лусіо, Майкон, Кака, Робіньйо, Луїс Фабіано, Графіте. Українським фанам добре знайомий екс–хавбек «Шахтаря» Елано Блумер, котрий спочатку переїхав до «Манчестер Сіті», а нині грає в «Галатасараї».

Імовірніше за все, компанію Бразилії в другому раунді складе збірна Португалії (коефіцієнт — 1,50). «Європейські бразильці» постійно значаться серед фаворитів найпрестижніших турнірів, але сходити на п’єдестал їм вдавалося дуже рідко: у 1966 році португальці вирвали в збірної СРСР «бронзу» чемпіонату світу, а в 2004–му здобули «срібло» домашнього чемпіонату Європи.

Кваліфікаційний турнір підопічні Карлуша Кейруша подолали зі скрипом. За право поїхати на «мундіаль» їм навіть довелося битися у «плей–оф» із боснійцями. Найпотужніша в команді — середня лінія. Щоправда, днями збірна зазнала помітної втрати: півзахисник «МЮ» Нані отримав травму лівого плеча на тренуванні в Лісабоні й до ПАР не полетів. За себе й того хлопця працюватимуть Деку, Рауль Мейрелеш, Кріштіано Роналдо, Тіагу; в атаці старатимуться передусім натуралізований бразилець Лієдсон зі «Спортинга» та форвард «Вердера» Угу Алмейда.

Обов’язково кине виклик португальцям у суперечці за другу позицію колектив із Кот–д’Івуар (коеф. — 2,05). Хоча команда дебютувала на чемпіонатах світу лише чотири роки тому, її авторитет доволі високий, адже футболісти нинішнього покоління грають у пристойних європейських клубах. Зараз усі просто моляться на свого капітана й зірку «Челсі» Дідьє Дрогба. Нещодавно в контрольному матчі Берега Слонової Кістки з японцями Дрогба зламав руку, через що його участь у «мундіалі» опинилася під великим питанням. Лікарі навряд чи повернуть форварда у стрій до першого поєдинку — із Португалією, але постараються це зробити до, можливо, вирішального побачення в групі — з Бразилією.

Утім у когорті шведського фахівця Свена–Йорана Ерікссона є достатньо кваліфікованих виконавців: Яя Туре з «Барселони», Коло Туре з «Ман. Сіті», Калу з «Челсі», Ебуе з «Арсеналу».

Відвертим аутсайдером квартету є збірна Корейської Народно–Демократичної Республіки (коеф. — 15). Як відомо, за вказівкою лідера держави Кім Чен Іра тамтешнє телебачення показуватиме винятково переможні (?!) матчі своєї команди. Тож, найімовірніше за все, жодної зустрічі ЧС–2010 у КНДР не побачать і, більше того, не знатимуть результатів жодних інших поєдинків.

На «мундіаль» команда КНДР пробилася вдруге. Перша поява датована далеким 1966 роком — тоді команда змогла дійти до чвертьфіналу, обігравши італійців. Нинішній колектив, символом якого є крилатий кінь, уже три роки очолює Кім Чон Хон. Як колишній захисник, збірній він прищепив оборонний футбол. І... заборонив журналістам стежити за тренуваннями. Найвідомішим у команді є форвард японського клубу «Кавасакі» Чжон Тае Се на прізвисько «Північнокорейський Руні», а капітан Хонг Йонг Джо грає в Росії за «Ростов». Для європейців гравці КНДР і так на одне обличчя, так у їхній збірній ще й п’ять гравців із прізвищем Рі та стільки ж — Кім.

Група H: Іспанія, Швейцарія, Гондурас, Чилі

Чинний чемпіон Європи — збірна Іспанії — свій турнірний шлях на світовій першості починає 16 червня — в останній день, відведений для матчів першого туру. Тому «Червона фурія» позавчора ще перебувала на батьківщині, де перевіряла свою готовність до африканських баталій у поєдинку з поляками (6:0).

Після підкорення іспанцями в 2008 році Європи у світі заговорили, що «спляча красуня» з Піренеїв нарешті прокинулася. Дивно, але для однієї з найсильніших збірних планети, яка завжди легко проходила тривалі відбіркові турніри і без особливих проблем долала групову стадію на «мундіаліях», непосильним тягарем ставали матчі «плей–оф». Лише одного разу в далекому 1950 році піренейці дісталися півфіналу, а найчастіше (чотири рази) зупинялися на стадії 1/4.

Підкорювати ПАР іспанська футбольна федерація доручила Вісенте Дель Боске. Кажуть, що саме цьому чоловіку з розкішними вусами найкраще вдавалося знаходити спільну мову з «галактичними» зірками мадридського «Реалу», з якими він двічі вигравав Лігу чемпіонів. Тож немає сумніву, що й у збірній, де пліч–о–пліч грають затяті суперники з Мадрида (Касільяс, Серхіо Рамос, Хабі Алонсо) та Барселони (Вальдес, Пуйоль, Іньєста, Хаві, Вілья), Дель Боске зможе створити дружню робочу атмосферу, аби виправдати сподівання букмекерів. Ті вважають іспанців головними фаворитами змагань (коеф. на вихід із групи — 1,02).

Виконанню першочергових цілей «Фурії роха» заважатимуть чилійці (шанси на потрапляння до 1/8 фіналу — 1,65) та швейцарці (2,40). Футболісти з Гондурасу (6,00), навряд чи зможуть попсувати нерви найсильнішій команді Європи.

Збірна Чилі на світову першість потрапила після 12–річної перерви завдяки старанням непоганого стратега аргентинця Марсело Б’єлси (серед десяти команд Південної Америки у відборі чилійці показали другий результат). Дарма, що зі своїми співвітчизниками Б’єлса провалився на «мундіалі»–2002, не змігши вийти із групи. Після ери Марсело Саласа та Івана Саморано у заявці чилійців віднайти бодай одне знамените ім’я важко. Наставник чилійців покладається передусім на досвідчених Умберто Суасо із «Сарагоси» та Матіаса Фернандеса з лісабонського «Спортинга».

Швейцарці за математичними розрахунками повинні посісти в квартеті лише третє місце, хоча їхня нинішня команда на чолі з німцем Отмаром Хітцфельдом може замахнутися й на більше. Достатньо згадати, що саме швейцарці протистояли в 1/8 фіналу збірній України на минулій планетарній першості. Зараз же біля титулованого 61–річного наставника та 30–річного капітана Александра Фрая зібралися змужнілі та загартовані боями в провідних європейських чемпіонатах футболісти: Бенальйо з «Вольфсбурга», Дердійок та Барнетта з «Байєра», Сендерос з «Арсеналу».

Про футбольні досягнення команди з Гондурасу навряд чи хтось чув. Більше нам відомий колишній президент цієї країни Мануель Селайя, який упродовж зими не зникав з екранів телевізорів, намагаючись у боротьбі з «повстанцями» повернутися на найвищу державну посаду. А тепер ось маємо нагоду познайомитися з головними футбольними особами цієї центральноамериканської держави. На чолі збірної стоїть Рейнальдо Руеда, а головна зірка команди — Давид Суасо із «Дженоа», який свого часу пограв і за міланський «Інтер».