— Відомо, що серед українських команд, які максимально гідно й ефектно представляють сучасне обличчя модерної сцени нашої країни за кордоном, а це — «Гайдамаки», «Перкалаба», «ВВ», «Дахабраха» та інші, нерідко згадують і вашу команду. І нині на ресурсі Youtube можна легко знайти відеозвіти з виступами «ДримбиДаДзиги» на найбільших європейських імпрезах.
— Коли ми тільки зібралися у 2006–му, то не домовлялися, що саме будемо грати конкретно, а просто кожен учасник вільно привносив елементи того стилю, який сповідував і любив найбільше. Нашу вокалістку Інну Прокопчук я вперше почув на фестивалі «Шешори». Інна визначила своє сценічне псевдо «Бабушка», і її інтерпретація народних співів з нашим насиченим «бекграундом» дійсно зазвучала екстранеординарно. Думаю, саме ця обставина посприяла нашому швидкому рухові вдома та за кордоном. Крім того, ми вдячні «Гайдамакам» і, зокрема, Володимиру Шерстюку — басисту групи за поради й активне сприяння нам у справах музичних за кордоном.
— Прокоментуй, будь ласка, вихід вашого першого повноформатного студійного альбому «ОГО!». Чим він є для вас?
— Для нас важливо було показати, чого на третьому році існування варта наша група як студійний колектив. До того, ми видали альбом під час світової кризи, коли музичні лейбли згортають свою фонографічну активність, а всі меломани добувають нову музику з інтернету. Альбом записував звукорежисер Ігор Громадський, який чудово впорався з роботою, врахувавши нашу усталену формулу концертного звучання. Презентація «ОГО!» відбулася у київському клубі «Майдан». Але фізичні копії диску призначені для наших справжніх прихильників, а взагалі альбом викладено в інтернеті, і за бажання його може завантажити кожен. Альбом містить ті нові пісні, що викликали на концертах найбільш емоційну реакцію публіки: це «Сонце», «Думала», «Там у лузі», «Різдвяна», «Стрільці січовії», «Ого!», «Сучка», «На Івана Купала». Такий собі мікс наших авторських і народних творів.
— Знаю, що є зміни в складі «ДримбиДаДзиги». Розкажи про них...
— Склад команди нещодавно залишили трубач Сергій Соловей та барабанщик Віталій Єрмак. Сергій нині співпрацює з «Гайдамаками» — нашими друзями, а його місце посів молодий духовик Антон Самутін. Місце ударника сьогодні посідає відомий музикант Вітольд Корженко — барабанщик з «Танку на Майдані Конго». У нас багато планів на майбутнє, але інколи треба вміти переводити подих, тобто трохи відпочивати...
— Як ви ставитеся до того, що музиканти групи беруть участь у якихось паралельних проектах?
— Якщо йдеться про спільні окремі виступи нашої співачки у ролі бек–вокалістки групи «Мандри», то цілком позитивно, адже вони — наші давні друзі. Власне, я й сам під час передвиборчих турів Президента декому підігравав на бас–гітарі... Це нормальна практика в усьому світі.