Реставрація під виставку
Річ не лише в тім, що за океан уперше потрапили деякі козацькі клейноди, листи гетьманів Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Пилипа Орлика, дипломатичне листування, мапи, гравюри, Євангеліє ХVІІ століття, срібні царські ворота Борисоглібського собору в Чернігові, срібний із позолотою кіот Іллінської Богоматері, реставрований спеціально для цієї виставки. Організація виставки стала справою честі для науковців Національного музею історії України та Українського музею Нью–Йорка: необхідно було у стислі терміни скоординувати зусилля 27 юридичних і фізичних осіб, якими представлені найбільші шведські та українські музеї й архіви.
З колекцій України на різні міжнародні виставки, як–от «Слава Візантії» у Метрополітен–музеї (США), не раз потрапляли окремі експонати. «На перехрестях історії...» — інтелектуальний продукт, задуманий і реалізований у Києві, який за сприяння шведських та американських партнерів розвинувся в Нью–Йорку.
Куратор експозиції в Українському музеї, голова Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України, Юрій Савчук каже: «Виставка знакова і цінна тим, що покликала до життя кілька інших проектів. Це реставрація українського прапора 1686—1688 років, а також кіота ікони Іллінської Богоматері, що зберігався в Троїцькому соборі Чернігова. Майже сто років, після закриття храму 1928 року, цей раритет зберігався в розібраному вигляді. Був недоступний не тільки для огляду, а й наукового вивчення.
Добре й те, що директори музеїв України мали в Нью–Йорку, зокрема в Метрополітен–музеї, своєрідні майстер–класи: співробітниця цього світового культурного центру, українка за походженням, провела для них спеціалізовані екскурсії. На жаль, співробітництво такого рівня є винятком у культурному житті України.
За відгуками тих, хто відвідав «На перехрестях історії...» в Нью–Йорку, експозиція є унікальною за наповненням і новизною. Це враження підсилює англомовний каталог, над яким попрацювали професійні редактори із США, а дизайн виконав талановитий художник Володимир Таран, який оформляв київську і нью–йоркську виставки».
В іншому просторі
Задумуючи виставку, організатори присвятили експозицію сповненому енергією націєтворення періодові українсько–шведських відносин XVII — XVIII століть. Нагодою для оприлюднення унікальних матеріалів стали поважні ювілеї, зокрема укладання українсько–шведських угод. У жовтні 2007 р. минуло 350 років Корсунської угоди, 2009 року відзначали 300 років воєнно–політичного союзу 1708—1709 років, який оформився у Великобудищанському трактаті, підписаному 28 березня 1709 р.
Ці міжнародні угоди слугували важливим дипломатичним інструментом політичного узаконення новоутвореної Козацької держави, пошуком військових гарантій утвердження самостійної України. Гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Іван Мазепа цінували політичну прихильність, вірність союзним зобов’язанням і дружні почуття північного королівства. За влучним висловом Івана Виговського, українські гетьмани розглядали майбутній союз значно ширше за тимчасові воєнні альянси — як «справу про об’єднання сердець обох наших народів міцним зв’язком».
Із відомих причин Україна позбавлена значної частини культурної спадщини. Тому безцінними є раритети козацької доби, котрі нині зберігаються у провідних шведських музеях, архівах, бібліотеках. Один із чільних дослідників українсько–шведських стосунків, який тривалий час жив і працював у Швеції, Богдан Кентржинський, образно назвав їх «шведським сезамом української старовини».
Безцінні реліквії виставки «Україна — Швеція: на перехрестях історії (ХVІІ—ХVІІІ століття)» — це п’ять тематичних розділів. «Експозиція в Українському музеї зберегла назву, структуру, задум виставки, відкритої свого часу в Києві, — каже Юрій Савчук. — Але в Нью–Йорку вона виглядала інакше. До того ж там з’явилися нові унікальні експонати: один кіот Іллінської Богоматері з гербом Мазепи — 3 метри 45 сантиметрів заввишки — чого вартий! Аналогів йому немає ні в Україні, ні в Росії».
Контакти налагоджені
Експозиція в Нью–Йорку стовідсотково здійснена на кошти української діаспори США. Було розроблено спеціальну систему для збору коштів, аби заохотити благодійників, їх є загалом 119 осіб.
За словами Юрія Савчука, шведська сторона була активно налаштована на співпрацю з українцями — від задуму до реалізації: «Зокрема, хочу згадати про Військовий музей у Стокгольмі, наша співпраця з цим закладом почалася 2002 року, коли готувалася виставка особистих речей і гетьманських клейнодів Богдана Хмельницького в Україні.
Хочу згадати добрим словом унікальну людину, доктора історії Йохана Енґстрьома, який надзвичайно доброзичливий до України і всіляко сприяє нашій співпраці. Красномовна деталь: на інавгурацію Ющенка вчений привіз прапор Хмельницького. Особлива подяка співтворцям виставки — голові Управи Українського музею доктору мистецтвознавства Ярославові Лешку, а також директорові цього унікального закладу Марії Шуст».