Хвороба майбутніх чемпіонів

У День захисту дітей на майдані Незалежності можна було побачити чудову виставку 400 картин, намальованих дітьми, які регулярно відвідують лікарів–ендокринологів, — малятами з цукровим діабетом чи іншими ендокринними порушеннями. Асоціація дитячих ендокринологів України за підтримки компанії Санофі–авентіс оголосила 12 переможців конкурсу, які отримали в подарунок по ноутбуку. Журналістка «УМ» побувала на церемонії нагородження, поспілкувалася з мамою наймолодшої призерки та дізналася про вимірювання рівня цукру о третій ночі та проблеми з «домашніми» тест–системами. А від головного спеціаліста в галузі почула про те, що діти з діабетом — це маленькі дорослі, які відповідальніше від усіх нас ставляться до власного здоров’я та життя.

«Лікарі думали, що в доньки астма»

Наймолодшому переможцю конкурсу — Ксенії Ковач із міста Кіровськ, що на Луганщині, — виповнилося трохи більше півтора рочку. Малюнок дівчинки — різнокольорові відбитки долонь із оченятами–крапочками — посів призове місце в номінації «Мої друзі». Як дізналася «УМ» із розмови з мамою Ксенії, Наталею Ковач, дитина залишається життєрадісною та активною, незважаючи на хворобу, навіть змогла «натворити» дорогий ноутбук. Утім були й такі моменти, коли життя Ксенії висіло на волосині.

«Про діагноз «цукровий діабет» ми дізналися, коли доньці було 9 місяців. Вона потрапила до реанімації у важкому стані, і тоді в Ксюші вперше перевірили рівень цукру в крові, — пригадує пані Наталія. — Але дитина і до того почувалася погано, симптоми почалися ще в 6 місяців. Вона втрачала вагу, дуже багато пила. Ми зверталися до лікарів, а ті казали: «Це літо, спека, нічого страшного, усі діти так роблять». На цукор не перевіряли, тому що «дитина надто мала, щоб у неї був діабет». Коли донька почала задихатися (бо пішов ацетон), лікарі ставили діагноз «астма». І вже в реанімації з’ясувалася справжня причина нездужань. Наша лікар тоді сказала, що за 20 років це лише третій випадок по Луганській області, коли малюк до року хворіє на цукровий діабет. Але приїхавши до Харкова, ми дізналися, що таких випадків по всій країні дуже багато».

У Ксенії виявився інсулінозалежний тип діабету, при якому треба завжди мати під рукою інсулін для ін’єкцій. Проблем із препаратом не було, його закуповують за рахунок держбюджету та видають діточкам безкоштовно. А от із тест–смужками для визначення рівня цукру в крові та із засобами введення інсуліну — справжня біда. «Ми отримали шприц–ручку, але вона не підходить, — каже мама дівчинки. — У нас дуже маленькі дози інсуліну, для введення яких потрібна була демі–ручка. Знайти її ми не можемо дотепер. Я навіть не знаю, скільки вона коштує — її просто немає на жодній медичній базі. Навіть демі–шприци довелося везти з Харкова, бо в Луганській області їх немає. Чому це так важливо? Річ у тім, що звичайні шприци для діабетиків розраховані на одиницю, а нам потрібні на 0,5. Вводити треба точно, а на око розрахувати дозу неможливо. І це небезпечно. Інша проблема — із тест–смужками. Цьогоріч ми отримали 7 упаковок по 50 штук. Якби використовувати по 1 смужці щодня, їх вистачило б на рік. Але ми вимірюємо перед сніданком, обідом, вечерею, на ніч. Одієї упаковки вистачає на 12 днів. А вона коштує 300 гривень і більше. Ось такі суми в нас «вилітають» двічі на місяць».

На помпу потрібно 5 тисяч доларів

Тест–смужки так важливі, тому що мама повинна знати, скільки інсуліну треба вколоти доньці перед їжею чи на ніч. А для точності дози треба виміряти цукор. Якщо рівень дуже високий, то слід ввести «одиничку», а якщо низький, то укол робити не треба, інакше цукор впаде до критичної позначки, загрозливої для життя. Ще один нюанс — оскільки дитина маленька, вона може отримати інсулін «на їжу», а потім не захотіти їсти.

«Наш лікар рекомендує купити помпу для діабетиків — апарат, який сам вимірює цукор і сам упорскує необхідну кількість інсуліну. Я б тоді не переживала... Але в нас немає 5 тисяч доларів, щоб її придбати, навіть у кредит. До того ж доведеться по 200 доларів на місяць витрачати на обслуговування апарату, — каже пані Наталія. — Тому доводиться постійно робити тести, навіть о 3–й ночі, двічі за ніч давати дитині сік, вночі постійно перевіряти, чи не труситься вона, чи не спітніла (це ознаки низького цукру). Бо коли цукор високий, дитина може довго ходити, аж поки не з’являться ускладнення. А от коли цукор сильно падає, дитина може швидко померти. Просто не буде глюкози в крові, і головному мозку не буде чим живитися. Це миттєва смерть. А в нас двічі було так, що вночі в дитини були судоми через дуже низький цукор, це страшно…»

Малюків–діабетиків стає все більше

Як розповіла «УМ» голов­ний дитячий ендокринолог МОЗ України, президент Асоціації дитячих ендокринологів України Наталія Зелінська, на початок цього року в нашій країні було зареєстровано близько мільйона хворих на діабет І та ІІ типу, із них — 7666 дітей, решта — дорослі. За словами фахівця, на сьогодні дер­жава забезпечує всіх дітей інсуліном, малі пацієнти (на відміну від дорослих із цією патологією) регулярно отримують безкоштовне лікування саме тим видом препарату, якого потребує кожна конкретна дитина.

«Проблема в іншому, — каже Наталія Зелінська. — Кожна дитина, хвора на діабет, отримує мінімально необхідну кількість тест–смужок для вимірювання рівня цукру в крові — 350 смужок на рік. Це, звичайно, мало. МОЗ уже розглядає питання щодо збільшення цієї кількості, щоб батьки дитини не бігали до лікаря щоразу, коли в них виникне сумнів, чи правильну дозу інсуліну вкололи, чи немає високого цукру або, навпаки, страшно низького цукру. Щоразу перевірятися в поліклініці, вистоявши в черзі, ніхто не захоче, набагато краще робити це вдома, щоразу, як виникне необхідність».

Крім того, фахівців непокоїть той факт, що з кожним роком в Україні невпинно збільшується кількість зовсім маленьких діточок, хворих на цукровий діабет: «Якщо раніше дитина до 6 років, а тим паче до 2 років, із діабетом була великою рідкістю, то зараз таких пацієнтів багато. Це пов’язано зі спадковістю, зі станом екології та іншими чинниками», — пояснює пані Зелінська.

Не тому, що хочеться, а тому, що треба

Спеціалісти кажуть, що в дітей, хворих на цукровий діабет, немає жорстких обмежень у харчуванні. Дитина може їсти все, але потроху, розраховуючи так звані хлібні одиниці, щоб цукор не підвищився до критичної позначки і не впав «нижче плінтуса». Але правильний прийом інсуліну та адекватне харчування — ще не все. Для малят, хворих на діабет, життєво необхідно багато рухатися, вони повинні займатися спортом. І не тому, що їм цього хочеться, а тому, що потрібно для контролю хвороби. «У нас багато плавців, легкоатлетів, інших спортсменів, які хворіють на діабет, — зазначає головний дитячий ендокринолог країни. — Вони стають майстрами спорту, олімпійськими чемпіонами, досягають найвищих вершин, і хвороба не заважає їм це робити. Навпаки, такі люди більш дисципліновані, серйозніші, відповідальніше ставляться до свого здоров’я, у них більш розвинений самоконтроль, і це дає свої переваги. Ви уважно придивіться до дітей із діабетом, і побачите, що це маленькі дорослі, настільки відповідально вони ставляться до свого життя, здоров’я, вчинків...

Старі лікарі раніше казали: щоб прожити довге життя, треба мати хронічну хворобу і все життя її лікувати. Чому? Бо ти знаєш, яка в тебе проблема, як із нею справлятися, контролювати, вибираєш правильне харчування, відмову від сигарет, фізичне навантаження тощо. Між іншим, є статистика, що люди з діабетом дуже часто живуть довше, ніж люди без діабету».

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ

Коли дитина дуже багато п’є води, іншої рідини без причини, встає пити вночі, коли багато мочиться, пітніє, худне чи, навпаки, дуже швидко набирає вагу, скаржиться на нудоту, коли в неї з’являється запах ацетону із рота — це все симптоми, які можуть свідчити про розвиток цукрового діабету. Коли малюк обмочує пелюшки чи памперс, а тканина стає крохмальною на дотик, це теж ознака високої концентрації цукру в сечі. Якщо батьки помітили бодай одну з цих ознак, вони мають терміново відвести дитину до лікаря і встановити її діабетичний статус.

ПОРАДА

Дитині, яка має надмірну вагу, особливо якщо хтось із її родичів хворів на діабет, обов’язково треба вимірювати рівень цукру в крові — щонайменше раз на рік. Для цього не обов’язково звертатися до ендокринолога, можна прийти до педіатра, а той направить пацієнта до лабораторії. Причому, як зазначає головний дитячий ендокринолог України, варто брати кров не натщесерце, а після прийому їжі. Бо іноді, у випадку з діабетом, цукор натщесерце може бути нормальним, а після обіду — підвищеним. Якщо показник буде відрізнятися від норми, треба пройти додаткове обстеження.

ШВИДКА ДОПОМОГА

Якщо цукор у крові «упав» до 3,9 ммоль/л і нижче, хворому необхідно терміново прийняти глюкозу, цукор, або солодкий чай, сік, мед, варення, цукерки (такі «швидкі» вуглеводи повинні бути завжди під рукою). Після прийому солодкого обов’язково треба поїсти «нормальні страви» (кашу, хліб, суп) із вуглеводами повільного засвоювання. Якщо цього не зробити, цукор стрибне від мінімуму до максимального показника, що теж недобре.

При значеннях цукру крові понад 20,0 ммоль/л, якщо немає досвіду, як упоратися самому, треба терміново звернутися до лікаря. При цьому не можна вживати кислих, солодких, жирних страв і виробів із білого пшеничного борошна вищого сорту.

ПОТРІБНА ДОПОМОГА

Родині Ксенії Ковач необхідно придбати інсулінову помпу за 5 тисяч доларів. Таких грошей сім’я не має. До всіх, хто може надати допомогу, прохання звертатися до мами Наталі за телефоном: 096 389 13 85.