Твердий. Рішучий. Орієнтований на Росію. «Стабільний». Комічний. Завтра Віктор Янукович відсвяткує 100–й день на посаді Президента. Офіційні заходи з приводу «ювілею» відбудуться сьогодні, коли Янукович уперше на посту глави держави звернеться до українців зі щорічним посланням. Влада підготувала з цієї нагоди помпезне свято.
За ці сто днів відбулося чимало змін. Ті, хто мислить по–українськи (йдеться не лише про мову), вибирають демократію та європейський вектор, сприймають події останніх трьох місяців негативно. Натомість любителі помріяти про «союз нерушимий» тішаться: Янукович їхні сподівання виправдовує.
Найбільш резонансні рішення нового Президента пов’язані з гуманітарною та міжнародною політикою. Себто тими сферами, які, за зізнанням самого Януковича, є другорядними. На публіці Віктор Федорович завжди ставив на перший план економіку, стабільність, добробут. Але якраз у цьому напрямі нова влада просунулася дуже мало.
Два з плюсом
Українські експерти поставили Вікторові Януковичу за перший відрізок президентства дуже низьку оцінку — всього 2,7 бала за шкалою від 0 до 10 (опитування було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» серед 19 фахівців).
Серед головних негативів Януковичевих ста днів респонденти назвали підписання і ратифікацію «харківських угод» із Росією, формування уряду та кадрові призначення, заяви Президента про позаблоковий статус України, підтримку коаліції «тушок», дії в гуманітарній сфері тощо.
«Харківські угоди» — це головна подія першої стоденки «донецького» глави держави. Їх підготовка, підписання та ратифікація виявили одразу кілька ключових рис цієї влади. Насамперед — жертовну орієнтованість на Росію і, відповідно, примарне усвідомлення таких категорій, як «державний суверенітет» та «національні інтереси». Друга риса — відсутність демократизму. Харківські угоди готували потайки від громадськості, яка до останнього моменту не знала, про що в Харкові домовлятимуться Янукович і Медведєв. А розгляд угод у парламенті довів, що «партія влади» заради протягування рішень готова піти на порушення Регламенту («Регіони» голосували чужими картками в чужих же секторах) і брутальний мордобій. А потім іще й писати подання на зняття депутатської недоторканності з депутатів–порушників дисципліни (звісно, йдеться про парламентаріїв від опозиції) та виставляти рахунок за покриття збитків.
Про підписання «харківських угод» згадали всі без винятку експерти, причому 16 із них сприймають ці домовленості негативно. На думку більшості фахівців, пролонгація угод щодо Чорноморського флоту втягує Україну в геополітичну орбіту Росії, посилює психологічну залежність від Москви, розширює можливості для російської експансії. Пакт Януковича–Медведєва може посилити сепаратистські настрої в Криму. Влада продемонструвала готовність обміняти державний інтерес на економічні вигоди.
Лише один з опитаних фахівців оцінив газово–флотські угоди як позитивні, а ще двоє побачили в них як «плюси», так і «мінуси». Зокрема, один з експертів убачає позитивне значення харківської зустрічі в тому, що після неї стало зрозуміло, наскільки зверхнім є ставлення «старшого брата» до України. А це зумовить більшу обережність до спільних проектів із Росією: національні інтереси доведеться захищати. Від себе додамо, що це твердження може й не справдитися, адже Україна вже «дуже обережно» готується здавати Росії ядерну енергетику, авіаційну галузь, газотранспортну систему...
За кадром — проблеми
На другому місці в рейтингу негативів стоять кадрові призначення та формування уряду. Важливість цих дій зазначили сім експертів. Зокрема, фахівці стурбовані тим, що уряд неспроможний провести якісні реформи. У Кабміні потужно представлений фіскальний блок, тоді як реформаторський — дуже слабкий. Це свідчить про те, що тактика переважує стратегію.
Багато посад у виконавчій владі займають нефахові люди. Приклади — міністр економіки Василь Цушко, міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов. Окремий пункт кадрових ґанджів — міністр освіти та науки Дмитро Табачник. Саме з призначення цього «дешевого клоуна» почалися перші протестні акції в каденції Януковича. Експерти також звертають увагу на те, що деякі міністри не володіють державною мовою, а масові кадрові чистки послаблюють бюрократичну машину.
Якщо йдеться про формування команди, то, мабуть, варто нагадати і про формування коаліції «тушок» у Верховній Раді. Четверо опитаних фахівців звернули увагу на те, що Президент підтримав цю коаліцію. Вони вважають, що в такий спосіб перекреслюється сенс пропорційної виборчої системи, нівелюється ідея парламентсько–президентської республіки. Порушення процедури — це поганий прецедент, який матиме негативні наслідки для демократичного процесу. Якщо Янукович зігнорував правові норми у перші дні свого президентства, то що буде далі, коли Федорович увійде у смак?
На третьому місці серед негативів — дії Президента в гуманітарній сфері (їх назвали п’ять опитаних). Це відмова визнавати Голодомор геноцидом, підтримка російської мови за рахунок послаблення позицій української мови, переписування української історії.
Експерт Ігор Жданов вважає, що нова влада не працює на зміцнення державності, бо не може виміряти цю категорію в грошовому еквіваленті. «Єдиний обух, який може вдарити їх по голові, — це коли вони через нерозуміння таких цінностей, як національна безпека, суверенітет, почнуть втрачати у грошовому еквіваленті внаслідок російської експансії. І це вже відбувається (йдеться про передачу кількох металургійних підприємств росіянам. — Авт.)», — зазначив президент аналітичного центру «Відкрита політика» Жданов.
Позитиви — менші. І їх менше
Здобутком Януковича фахівці вважають підписання угод про демаркацію російсько–українського кордону (5 голосів). Позначення кордону сприятиме зміцненню державності, зменшить потоки контрабанди і нелегальних мігрантів. Щоправда, експерти звертають увагу на те, що в обмін на угоду про демаркацію Янукович міг здати частину морського кордону...
Ще п’ять експертів відзначили як позитив те, що було відновлено керованість системи державної влади. Зокрема, усунуто конфлікт між Президентом і урядом. Рішення ухвалюються та реалізовуються миттєво. Науковий директор Школи політичної аналітики Олексій Гарань наголосив, що іноді рішучість влади аж насторожує. «Я здивований швидкістю ухвалення рішень. Днями було презентовано законопроект про основи внутрішньої та зовнішньої політики, а в четвер за нього вже голосуватиме парламент», — навів приклад Гарань.
Коментуючи перелік позитивів, професор Києво–Могилянської академії зазначив, що вони не вражають. «Я уявив, якби переміг інший кандидат. Усі з позитивів могли бути повторені: і заява про євро інтеграцію, і підписання бюджету, і створення комітету з економічної політики. Позитив був би повторений. Чи було б стільки негативу — це інше питання», — резюмував політолог.