І знову — чуже свято

Через вісім днів у Південноафриканській Республіці візьме старт найочікуваніша спортивна подія року — ХІХ чемпіонат світу з футболу. Вважається, що за масштабністю футбольні «мундіалі» поступаються лише Олімпіадам, а за глядацьким інтересом точно перевищують принаймні зимові Олімпійські ігри. Адже любителеві спорту в будь–якому куточку планети легше уявити себе на смарагдовому газоні в ролі героя з м’ячем, ніж на бобслейній трасі чи на гірських лижах, доступних лише мешканцям «зимових» країн.

Цього літа Міжнародна федерація футболу нарешті відновлює справедливість і вперше проводить турнір в Африці, яку тривалий час обходили стороною через пануючу там бідність. Південноафриканська Республіка хоч із проблемами, але підготувалася до прийому планетарного дійства.

Передстартові турботи

Українські футбольні функціонери намагаються брати приклад із Португалії, яка готувалася до Євро–2004 «через не можу», але, певно, слід звернути основну увагу на досвід ПАР. Тут було й відставання від графіка зведення об’єктів, і недофінансування, і страйки працівників, і загибель будівельників, і проблеми з продажем квитків тощо. Попри все це, турнір за участю 32 збірних відбудеться — із 11 червня по 11 липня аренами футбольних протистоянь стануть десять стадіонів у дев’яти містах. А відкриття «мундіалю» 10 червня організатори обіцяють зробити найбільшим шоу на континенті.

Ще у 2008 році господарі представили талісмана турніру, леопарда Закумі, і його девіз — «Закумі грає чесно». Із цим усе гаразд. А от офіційний гімн чемпіонату — пісня Шакіри та південноафриканської групи «Фрешліграунд» «Час для Африки» — викликав неоднозначну реакцію. У першу чергу через те, що пісню співає колумбійка.

М’яч для ЧС–2010, за традицією розроблений фірмою «Адідас», назвали «Джабулані», що мовою зулусів означає «святкувати». У дизайні «снаряду» використали 11 кольорів, які символізують 11 гравців команди, 11 місцевих народностей та офіційних мов ПАР.

Матчі обслуговуватимуть 30 бригад арбітрів із 28 країн. Третина з них представляє Європу, шестеро — Південну Америку, по чотири — Азію, Африку, Північну Америку, ще двоє — Нову Зеландію.

Головними претендентами на тріумф у фіналі букмекерські контори називають одну й ту ж п’ятірку, переважно в такому порядку: Іспанія, Бразилія, Аргентина, Англія, Німеччина.

Найгірше оцінюють можливість на чемпіонство збірних КНДР і Нової Зеландії — у разі їхнього виграшу можна збагатитися в 1500 або 2000 разів відповідно.

НА СТАРТ!

Група А: ПАР, Франція, Мексика, Уругвай

Відкриється турнір двома матчами в групі А, де команди представляють різні континенти. Зрозуміло, що в одному з поєдинків грають господарі — південноафриканці зустрінуться з Мексикою, а Франція змагатиметься з Уругваєм.

Фаворитом квартету букмекери однозначно вважають французів. Коефіцієнт на їхній вихід до 1/8 фіналу — 1,32. На другу позицію приблизно однакові шанси мають Мексика й Уругвай (1,95). Господарям відводять роль аутсайдера — 2,66.

Попри начебто невтішні перспективи, в ПАР вірять у талант свого тренера — 67–річного Карлоса Альберто Парейри, котрий у 1994–му приводив до чемпіонства рідну Бразилію. Щоправда, у нього під руками мало футболістів пристойного рівня. Більш–менш відомі лише захисник «Портсмута» Мокоена, хавбеки Пінар з «Евертона» та Сібайя з казанського «Рубіну», а також нападник «Твенте» Паркер.

Перше місце в групі більшість готова віддати французам, хоча не все так спокійно в таборі Раймона Доменека. Тренера нещадно критикують на батьківщині, навіть попри «срібло» ЧС–2006, тож це буде останній його турнір на чолі збірної. Турбує фахівця, що його підопічні перебувають у різній готовності. Той же Анрі, чия рука в матчі «плей–оф» з Ірландією спричинила мега–скандал, зараз нагадує бліду тінь самого себе. Хоча в команді вистачає зірок — можна покластися на Анелька, Гуркюффа, Малуду, Жиньяка та й Рібері, якщо він відновиться після ушкоджень. Не взяв Доменек у ПАР Каріма Бензема з «Реалу».

Уругвайці в 1934 і 1950 роках ставали чемпіонами світу, але востаннє виходили до числа 16 найкращих аж у далекому 1970 році. Натомість Мексика регулярно грає у «плей–оф». Але на користь уругвайців, у першу чергу, говорять їхні зірки нападу — найкращий гравець «Аяксу» й Голландії Луїс Суарес та переможець Ліги Європи в лавах «Атлетико» Дієго Форлан. Наставник «блакитних» Оскар Табарес 20 років тому вже очолював збірну й посів третє місце в групі, і тепер його амбіції прагнуть більшого.

На відміну від конкурента, в команді Мексики немає таких великих зірок. Найкращі роки захисника «Барселони» Рафи Маркеса вже позаду, а його молодий одноклубник Джонатан дос Сантос лише починає свій шлях. У середній лінії допомагатиме молодшим партнерам улюбленець фанатів — 36–річний плеймейкер Бланко, котрий може діяти і в атаці. Добуватиме для збірної путівку до 1/8 фіналу екс–наставник «Атлетико» й «Осасуни» Хав’єр Агірре. На посту головного тренера він торік успішно змінив шведа Свена–Йорана Ерікссона.

Група В: Аргентина, Нігерія, Греція, Південна Корея

Свій турнірний шлях квартет В починає 12 червня. Фаворитів групи — аргентинців — разом із командами Іспанії, Бразилії та Англії вважають головними претендентами на «золото». «Біло–блакитні» хоча й мають два чемпіонські титули 1978 та 1986 років, але їхні нинішні кондиції, відверто кажучи, не вражають. Маючи в арсеналі таких зірок, як Ліонель Мессі, Гонсало Ігуаїн, Серхіо Агуеро, Дієго Міліто, головний тренер аргентинців Дієго Марадона ніяк не може поставити зірковий потяг на швидкісні рейки. Схоже, наставникові, який певний час був відомий прихильністю до алкоголю й наркотиків, просто не вистачає досвіду тренерської роботи. Можливо, тому досі не розквітнув у збірній володар «Золотого» м’яча та найкращий бомбардир цьогорічної іспанської першості — Мессі. А один із провідних плеймейкерів Аргентини Хуан Роман Рікельме взагалі заявив, що ніколи більше не гратиме під проводом Марадони.

У першому матчі на турнірі «біло–блакитні» перевірятимуть сили на збірній Нігерії, яка наразі переживає друге народження. Зірковий час «чорних орлів» датований 1994 роком. Саме тоді африканці досягли чвертьфіналу планетарної першості. Однак у Франції 1998 року вони зупинилися на стадії 1/8 фіналу, на полях Японії та Кореї в 2002–му — не змогли вийти з групи, а чотири роки тому — взагалі не поїхали до Німеччини. Та за цей час у Нігерії підросло нове покоління футбольних талантів. Джон Обі Мікел цього року став чемпіоном Англії у складі «Челсі», Обафемі Мартінс у 2006 році виграв «скудетто» з «Інтером», та й київський динамівець Айїла Юссуф часом теж демонструє непогану гру. З огляду на присутність Юссуфа, український уболівальник матиме особливий сентимент до збірної Нігерії. Піднімати африканців на нові висоти чотири місяці тому запросили шведа Ларса Лагербека, який став уже 23–м (!) іноземцем біля керма нігерійської збірної.

Греки зі своїм багаторічним полководцем, німцем Отто Рехагелем після виграшу Євро–2004 планують довести невипадковість того успіху. Цікаво, що на «мундіаль» елліни потрапили лише вдруге у своїй історії. Нагадаємо, що саме цей не надто виразний колектив у «плей–оф» позбавив квитків до ПАР збірну України. Головна сила греків — Теофаніс Гекас, який із десятьма голами став найкращим бомбардиром відбіркового турніру ЧС–2010.

Аутсайдером групи вважають південнокорейців. Хоча найсильнішу азійську команду, якій у 2002 році з Гусом Хіддінком вдалося дійти до півфіналу домашнього «мунідалю», не варто недооцінювати. Біля її керма стоїть національна легенда футболу — 55–річний Ху Джун Мо, якого минулого року визнали найкращим тренером континенту. А серед збірників своєю грою виділяється півзахисник «Манчестер юнайтед» Парк Джи Сун.

Згідно з прогнозами букмекерів, беззаперечні фаворити — аргентинці, коефіцієнт на їхній вихід із групи — 1,08. Друге місце віддають нігерійцям (1,95), третє — грекам (2,36), четверте — Кореї (3,35).