«Ось що я хотів би порадити тим, хто складатиме тести. По–перше, слід заспокоїтися, мати хороший настрій і не боятися несподіванок. По–друге: не слід довіряти шахраям та витрачати гроші на придбання неіснуючих відповідей до тестів, бо вас неминуче ошукають. І, по–третє, не намагайтеся обдурити Український центр оцінювання якості освіти й тих людей, які проводитимуть ЗНО, використовуючи техніку чи шпаргалки. Бо роботу неминуче буде анульовано. Ми торік мали майже півтисячі таких випадків. І багато з тих, хто торік хотів погратися у шпигунів, цьогоріч знову зареєструвалися на ЗНО. Гадаю, минулорічний досвід їх дечому навчив», — такими секретами успішного складання ЗНО ділився позавчора з журналістами директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. Він також розповів, які ще новинки та несподіванки очікують на учасників Зовнішнього незалежного оцінювання цьогоріч.
Нинішнього літа ЗНО відбудеться у 1119 пунктах тестування. Це на 861 пункт менше, ніж торік. Скоротити їхню кількість довелося в маленьких містечках та райцентрах, щоб унеможливити «кумівство» під час проходження тестування. Але при цьому, запевняє Ігор Лікарчук, 98% абітурієнтів будуть добиратися до пунктів проходження зовнішнього оцінювання на відстань не більше 50 км. У більшості регіонів місцева влада подбала про те, щоб організовано підвозити дітей до пунктів тестувань, і для цього буде виділено спеціальні автобуси. Водночас тим, хто добиратиметься самотужки, пан Лікарчук радить заздалегідь добре продумати свій маршрут і розрахувати час, аби не запізнитися. Адже абітурієнтів після 11.00, тобто початку тестування, в аудиторії не пускатимуть. І навіть якщо в дорозі зламається автобус, то довести свій «форс–мажор» буде дуже складно. Та й то лише у випадку, коли в халепу потрапила велика група абітурієнтів і вони здогадалися вчасно повідомити про можливе своє запізнення на пункт тестування. «Ми не можемо для одних абітурієнтів розпочати тестування об 11–й годині, а для інших об 11.15, бо це вже будуть нерівні умови», — пояснює цю сувору вимогу Ігор Лікарчук.
Директор УЦОЯО запевняє, що жодного витоку даних про зміст тестів на сьогодні виявлено не було. «Ми щодня відстежуємо в інтернеті 10—12 сайтів, на яких продають так звані «відповіді» до тестових завдань, — каже Ігор Лікарчук. — І навіть пробували самі їх купувати, але це не що інше, як елементарне шахрайство, яке повторюється з року в рік». До того ж, якщо тижнів два тому пакет відповідей коштував 100 гривень, то нині вже 7 гривень за одну відповідь! «УМ» учора теж знайшла в інтернеті аналогічне оголошення: «Завдання тестів були отримані нами з дуже надійних джерел, тому в їхній точності ви можете бути впевнені на 100%, — обіцяють невідомі благодійники. — Але, якщо завдання тестів не будуть збігатися з тими, що ви придбаєте у нас, ми негайно повернемо вам усі, до останньої копійки, гроші». Автор цих рядків зателефонувала за вказаним номером і по той бік дроту почула: ніяких зустрічей тет–а–тет і передачі відповідей із рук у руки. Гроші (16 гривень за одну відповідь!) слід переказати есемескою за спеціальною адресою і чекати відповіді на електронну адресу. Що й казати — шахрайство чистої води!
Ігор Лікарчук запевняє, що бодай одним оком заглянути в тестові завдання до початку ЗНО в принципі неможливо. Центр оцінювання якості освіти подбав про додаткові елементи захисту для пакетів із тестами. «Ми ввели нову систему опломбування контейнерів, в яких зошити з завданнями відправляють у пункти тестування, — каже пан Ігор. — Коли таку пломбу хтось намагається порушити, то з неї знімають лише верхню частину, а відбиток залишається. Ці пломби всі пронумеровані і зруйнувати їх неможливо, на відміну від тих, що використовували раніше. Також запроваджено два види пакетів різного кольору, в яких тестові завдання видають, і потім відправляють для перевірки. Зокрема, той, в якому тестовий зошит вирушить на перевірку, має яскравий жовтий колір і підмінити його буде неможливо. Це новинка, яку навіть на пунктах тестування ще не знають. Окрім того, ці пакети теж мають спеціальну систему захисту. Змінено також систему пакування тестових зошитів — ці блоки мають свій спеціальний захист, аби їх не можна було підмінити».
Ще одна особливість цьогорічної тестової кампанії — роботи перевірятимуть за межами тих регіонів, де їх було написано. Причому працівники того регіонального центру, в якому їх перевірятимуть, не знатимуть, звідки приїхали до них роботи — з Києва чи Одеси, а в цих містах не знатимуть, куди їхні роботи повезуть перевіряти. Така конспірація потрібна для того, щоб уникнути «гіпотетично можливих варіантів втручання у процес перевірки». «Це хоч і додаткові витрати, але мета виправдовує засоби», — каже Ігор Лікарчук.
Що стосується власне тривалості перевірки, то з кожного предмета вона буде різною. З української мови та літератури вона може зайняти 10—14 діб. Адже, окрім комп’ютерної перевірки, роботи дивитимуться «живі люди». Це необхідно, щоб виставити оцінку за міні–твір. Аби уникнути при цьому суб’єктивності, твір перевірятимуть три викладачі. Що стосується історії України, то ці тести буде перевірено за три–чотири дні. А на перевірку, наприклад, тестів з іспанської мови вистачить і кількох годин, адже складати цей предмет побажало усього 600 абітурієнтів.
Проведення ЗНО, як і в попередні роки, здійснюватимуть під контролем громадськості. На сьогодні в Українському та регіональних центрах оцінювання якості освіти вже зареєструвалося майже 5 тисяч громадських спостерігачів (від громадської мережі ОПОРА, Комітету виборців України, Комітету конституційно–правового контролю, представників батьківських рад шкіл тощо). «Додам, що цьогоріч уперше дуже багато громадських спостерігачів зареєстрували для власне складання тестів, — каже Ігор Лікарчук. — Тобто вони будуть бачити процедуру проведення ЗНО зсередини, не повідомляючи про те, що вони є спостерігачами. Ми все зробили для того, щоб кількість таких людей була якнайбільшою. І, за нашими підрахунками, вони будуть присутніми у 78% аудиторій. Таким чином ми матимемо достовірну інформацію про те, що там відбувається».
Як повідомляє ОПОРА, вони матимуть дані про перебіг зовнішнього оцінювання вже через півтори години після закінчення написання робіт абітурієнтами. Вся оперативна інформація щодо якості підготовки та проведення ЗНО від кожного зі спостерігачів надходитиме до кол–центру через есемес. Кожен активіст у зашифрованому повідомленні надсилатиме звіт, який укладатиметься на основі 22 питань, та дасть оцінку якості роботи відповідальних за пункт тестування, інструкторів, чергових та загалом організацію ЗНО. Інформація автоматично потраплятиме до спеціально розробленої програми та опрацьовуватиметься без впливу людського фактора. Водночас ОПОРА та Комітет виборців України закликають абітурієнтів звертатися по консультації до громадських спостерігачів, якщо їхні права буде порушено.
2, 3, 4 червня — українська мова та література
7 червня — іноземна мова
9 червня — біологія
11 червня — географія
14, 15 червня — математика
17, 18 червня — історія України
21 червня — хімія
23 червня — фізика
Вартість друку одного тестового зошита становить на сьогодні 5 гривень і 4 копійки. Причому тести з усіх предметів коштують абсолютно однаково. На сьогодні віддруковано більш як 1,57 мільйона тестових зошитів з усіх предметів загальним обсягом майже 25,5 мільйона сторінок.
У тестуванні нинішнього літа візьмуть участь 433560 абітурієнтів. 72 відсотки з них — це цьогорічні випускники. Найстаршому учаснику тестувань — 64 роки, а наймолодшим є 15–річний вундеркінд, який достроково закінчив школу та отримав атестат, що дозволяє йому брати участь у тестуванні на законних підставах. Проводити ЗНО будуть понад 257 тисяч педагогів, які отримали необхідний інструктаж. 815 осіб отримали довідки, що за станом здоров’я не можуть узяти участь у ЗНО, отож цим абітурієнтам буде дозволено складати іспити безпосередньо у вишах.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
