Удар нижче пояса

Українські лікарі подають приголомшливу статистику: понад 75% заміжніх жінок в Україні страждають від різних гінекологічних захворювань, із них 13% мають рак матки і піхви. Фахівці констатують: кількість людей, які страждають від онкогінекологічних патологій, постійно збільшується. Щодня 6 жінок помирають від раку шийки матки, а щороку на 100 тисяч жінок виявляється 10—12 нових випадків цього захворювання. Донедавна до групи ризику входили переважно жінки середнього віку, сьогодні ж до лікарів усе частіше звертається молодь. Чому так відбувається і що з цим робити?

Сором і страх — помічники хвороби

Палітра онкозахворювань в гінекології досить велика, але перші місця посідає рак молочної залози та рак матки і піхви. Найголовніша проблема, як зазначають лікарі, полягає в тому, що жінка звикла терпіти й мовчати: «У нас жінки звертаються до лікаря, особливо до гінеколога, тільки тоді, коли вже немає сил терпіти, — розповідає головний онкогінеколог України, професор Людмила Воробйова. — Вони роками можуть не відвідувати гінеколога, а відчувши якісь порушення, ладні терпіти і чекати вдома, «може, минеться». У європейських країнах уже давно введено обов’язкову щорічну перевірку, причому кожна жінка записується на прийом до лікаря за два–три місяці. У нас такий запис не потрібний, можна просто прийти до лікаря і за один день повністю пройти огляд. Незважаючи на це, нашу жінку не затягнеш у кабінет гінеколога просто так».

Наступною причиною є страх. Жінки бояться звернутися до лікаря, бояться почути, що у них виникли проблеми, соромляться розповісти, що їх турбує. Сучасна молодь починає статеве життя у середньому з 14 років. У такому віці статеві органи дівчини ще не готові дати відсіч інфекції, яку може занести досвідчений партнер. Як результат — у молодої жінки ослаблюється імунітет і збільшується загроза розвитку онкоклітин.

«У тілі кожної людини живуть ракові клітини, питання полягає тільки в тому, чи будуть вони розвиватися, — розповіла «УМ» завідуюча відділенням амбулаторної допомоги клініки «ІСІДА» Ксенія Хажиленко. — Річ у тім, що в 99,7% випадків причиною виникнення раку є один із 13 високопатогенних штамів ПВІ (папіломо–вірусної інфекції). Потрапивши в організм жінки, вірус може благополучно вийти, але збудник захворювання потрапить у сприятливе для нього середовище, може «затриматися» і прогресувати».

Що значить «сприятливе середовище» для вірусу? Коли людина хворіє, переживає нервовий зрив, фізичне чи психічне виснаження, її імунітет ослаблюється. Коли в таке середовище потрапляє вірус, він не отримує належної протидії від клітин–захисників і починає розвиватися.

«Жінка може роками жити з ерозією шийки матки або папіломовірусною інфекцією, нічого не відчуваючи, — пояснює Ксенія Георгіївна, — а потім, коли побачить підозрілі виділення і так звані «контактні» кровотечі, дізнається, що в неї розвинулося захворювання. Але такі пізні симптоми, на жаль, можуть бути вже невиліковними».

Ходять до гінеколога «для довідки»

У таких країнах як Франція та Фінляндія у боротьбі за жіноче здоров’я застосовується спеціальна скринінгова програма. Лікар заносить до бази даних інформацію щодо всього населення певного регіону, завдяки чому можна відслідковувати, коли людина востаннє проходила профогляд, і з ким уже варто зв’язатися. Завдяки плановому огляду всіх людей (навіть тих, які не скаржаться на біль, виділення чи якісь інші симптоми хвороби) медики виявлять передпухлинні стани та рак на ранніх стадіях, які можна вдало лікувати.

У нашій країні такий підхід до проблеми здійснюється впродовж останніх п’яти років. Як зазначає професор Воробйова, «уперше в Україні такий скринінг з’явився в Черкаській області, у Корсунь–Шевченківському районі. За переписом населення, там кожного року здійснювали профогляд, і спочатку кількість захворюваних значно зросла. Це пояснюється тим, що лікарі почали виявляти гінекологічні захворювання на ранніх стадіях — патології, які згодом могли б стати причиною онкозахворювань. А через кілька років рівень захворюваності різко впав, і це ще раз підтвердило ефективність звичайної щорічної перевірки».

На жаль, «жіноча» скринінгова програма в Україні не набула поширення по всіх регіонах. Для цього потрібні час, гроші, оновлення кваліфікованих кадрів і постійний перепис населення та інші технічні умови. Утім українки можуть подбати про себе і без державної програми. Для того щоб уникнути раку піхви та матки, органовтратної операції, хіміотерапії, опромінення та, у крайніх випадках, переведення до хоспісу, цілком достатньо щорічно проходити профогляд у гінеколога (навіть якщо в жінки немає жодних скарг на здоров’я). Спеціалісти наголошують: правило стосується не лише зрілих заміжніх жінок. Такі огляди треба проходити, починаючи від 12—15 років, кожній дівчинці — майбутній жінці, мамі. Натомість в Україні гінекологічний профогляд проходять переважно ті, в кого це вимагають за місцем роботи. І лише 30% жінок, які ніде не працюють, самі приходять на таке обстеження. Найскладніша ситуація з підлітками та молоддю. Починаючи жити статевим життям, вони не йдуть до лікарів, а батькам бояться розповісти про свої проблеми чи бодай спитати поради. Як результат — проблема, яку можна було легко усунути на початковій стадії, із часом стає важчою для лікування. У навчальних закладах цю тему взагалі вважають табуйованою, тому і статистика відповідна: профогляд проходять 20—30% школярок і лише 11% педагогів.

Огляд може зробити й акушерка

Треба пам’ятати: не варто чекати очевидних ознак хвороби, краще час від часу просто перевіритися. Але бувають такі випадки, коли щорічної профперевірки замало. Якщо у жінки виникає біль, менструальні розлади чи патологічні виділення, слід відразу звернутися до лікаря. До того ж раз на три місяці жінка має самостійно перевіряти молочні залози.

Щоб перевірити власне здоров’я, жінці не обов’язково їхати до великого міста і шукати клініку з надсучасним обладнанням, де застосовуються новітні технології. «Огляд може зробити навіть акушерка, — розповіла «УМ» головний онколог міста Києва Олена Манжура. — Виникає тільки питання: чи зробить вона його належним чином? До стандартого профогляду входить: перевірка молочних залоз, шкіри, анального проходу, взяття мазка на аналізи. Повний профогляд уже передбачає похід у поліклініку, оскільки складається з рентгену легень, УЗД (ультразвукова діагностика) та ПАП–мазка (по Папаниколау), з якого обов’язково мають визначити флору та наявність інфекції».

Також лікарі засте­рігають: ідучи до лікаря, кожна жінка обо­в’язково має купити гінекологічний набір, оскільки такі «дрібниці» інколи рятують життя.

Наталія ГУБА

ЦІНА ПИТАННЯ

*Гінекологічний огляд у державній поліклініці за місцем реєстрації — безкоштовний.

*Якщо ви з іншого міста чи району, вам можуть запропонувати зробити добровільний внесок до лікарняної каси —
20–50 гривень.

*Прийом у лікаря комерційної клініки буде коштувати від 150 гривень, а мазок по Папаниколау (ПАП–мазок) із результатами аналізів — від 90 гривень.

*Вартість повного гінекологічного набору — від 8 гривень.

*Гінекологічний набір, який складається лише з рукавичок та пелюшки, коштує 2,5 гривні.