Віктор Матчук: Що швидко робиться — те криво роститься

Якби в українській політиці все йшло як належить, за законом і логікою, то вже за тиждень відбувалися б місцеві вибори. Але голосування 31 травня було скасовано. Тоді виникла ідея перенести вибори місцевих рівнів на 27 березня 2011 року, а тепер Президент Янукович, чуючи переваги Партії регіонів, пропонує влаштувати «свято демократії» на місцях уже в жовтні цього року. Його ідея з’явилася несподівано. Народний депутат від «НУНС» Віктор Матчук, колишній керівник Рівненщини, слушно зауважує: ще донедавна Янукович не мав наміру проводити вибори, бо в бюджеті–2010, підписаному Президентом, не передбачено коштів на місцеві «перегони». Але якийсь ґедзь «регіоналів» усе–таки вкусив…

В інтерв’ю «УМ» Віктор Матчук також коментує рішення партії «Наша Україна» не входити в Комітет захисту України і взагалі пояснює, чому ще не час створювати подібні оргкомітети для масового руху проти Януковича.

«На виборах тримається демократія. Їх не можна відкладати»

— Пане Вікторе, ваш тезка Янукович виступив з ініціативою провести місцеві вибори цієї осені, хоча, згідно з попередніми домовленостями, голосування мало відбутися 27 березня наступного року. Як ви прокоментуєте ідею Президента?

— Мені не просто коментувати таку заяву. Бо позиція «Регіонів» протягом усього цього часу — дуже плутана. Спочатку вони спільно з БЮТ ініціювали перенесення виборів, які абсолютно легітимно були призначені на 31 травня. Вони аргументували відкладення виборів тим, що в бюджеті нема коштів, що потрібно вносити зміни до законодавства.

Віктор Янукович у Європарламенті говорив про те, що вибори відбудуться в 2011 році. Більше того, при формуванні держбюджету Кабінет Міністрів не передбачив коштів на проведення місцевих виборів. Янукович підписав цей бюджет. Грошей як не було — так і немає. Чому ж зародилася ця ініціатива — загадка.

Конституційний Суд досі не виніс рішення щодо проекту конституційних змін, який передбачає уніфікацію повноважень депутатів місцевих рад, сільських і міських голів. А Президент наполягає на проведенні виборів восени з мотивацією, що є норми Конституції, і треба їх дотримуватись. Мені здається, що це не справжня причина. Об’єктивно нічого не змінилося.

— Який час для виборів, на ваш погляд, є оптимальним? Яку дату підтримуватиме фракція «НУНС»?

— Для нас дата не має принципового значення. Може бути і 31 жовтня, і 27 березня. Але слід усвідомити одну річ: для того щоб вибори відбулися нормально, треба ухвалити нормальне законодавство. Його не можна приймати так, як ратифікувовували угоди з Росією, як голосували за бюджет. Закон повинен пройти повну процедуру розгляду, аби там не було дур­ниць. Із такими речами не можна жартувати. Врешті, на виборах тримається демократія. Якщо ж ідеться про 31 жовтня, то боюсь, що, підганяючи все під це число, ми можемо ухвалити невдалий закон, який потім вилізе боком. А для чого? Лише через те, що хтось надумав таку дату та її озвучив?..

Ми про це мало говоримо, але треба звернути увагу, з якими правами ми обиратимемо органи місцевого самоврядування. Перед виборами дуже багато говорилося про те, що слід передати «Регіонам» більше повноважень — і влади, і фінансів. Але що бачимо тепер? Партія регіонів забула про свої обіцянки. У такому випадку доводиться констатувати: можна проводити вибори або не проводити взагалі — а толку від них буде мало, якщо всі райони та міста й надалі керуватимуться з Києва.

Для того щоб провести ці зміни, треба час. А найголовніше — бажання та воля. Поки що їх немає.

— Можливо, для цього доведеться міняти й Конституцію.

— Якщо треба буде вносити зміни до Основного закону, то треба. А що ж робити? Перестрибувати через Конституцію, шукаючи можливості її обійти, робити вигляд, що Основного закону не існує?

— Янукович у своєму інтерв’ю казав і про те, що треба міняти систему для місцевих виборів. Який спосіб обирати місцеву владу, на ваш погляд, кращий — мажоритарний чи пропорційний?

— Гадаю, найкраща система для обрання депутатів сільських і селищних рад — мажоритарна. Якщо казати про район, область, місто, то тут доцільно запровадити компілят: половина депутатів обирається на мажоритарній основі, інша половина — за списками. Знову ж таки, аби запровадити якісні зміни, треба час. Що швидко робиться — те криво роститься.

«У партії нема кризи. Є криза керівництва»

— Вікторе Йосиповичу, напередодні пленарного тижня «регіонали» заявили, що кілька депутатів із фракції «НУНС» поповнять лави коаліції. У вашій фракції справді є резерв перебіжчиків?

— Є кілька осіб, які не ввійшли в коаліцію, але їхні картки голосують на користь «регіоналів». Ці люди є потенційними перебіжчиками. Однак їх одиниці. Я не бачу настроїв, які б свідчили, що люди хочуть усе кидати й вистрибувати зі штанів. Не бачу 15 осіб, які могли б увійти в коаліцію, як це описують «регіонали».

— Чи вживатимете санкції до депутатів, які перейшли в коаліцію? Дехто з ваших колег закликає виключити перебіжчиків із фракції.

— Загальна думка фракції — ці депутати заслуговують того, щоб їх виключити з фракції. А далі думки розходяться. Чи потрібно їх виключати з фракції з огляду на зміни, внесені до Регламенту в той самий день, коли відбулася ратифікація угод із Росією? Відповідно до цих змін, 15 позафракційних депутатів можуть утворити окрему групу. Тому поповнення кількості позафракційних депутатів нашими ж руками може призвести до того, що вони об’єднаються в групу і матимуть право функціонувати як повноцінна фракція.

— Питання щодо партії «Наша Україна». Найближчим часом політрада «НУ» збереться на засідання. Про що там ітиметься?

— Йтиметься про долю партії. Про те, якою буде позиція на найближчий період. Це стосується не лише місцевих виборів. «Наша Україна» висловить думку щодо коаліції, щодо способу формування опозиції. Нам потрібна чіткість, визначеність. Партія мусить отримати нове дихання. Оновлення мусить зачепити всі аспекти, починаючи від програмових засад і завершуючи керівними органами.

— Нещодавно з партії через заборгованість звільнилося кілька працівників прес–служби. Тобто існують не лише організаційні проблеми, а й фінансові. Чи можна сказати, що партія переживає кризу?

— Це можна назвати кризою керівництва партії.

— Якого саме керівництва?

— Президії, виконкому.

«Опозиція має створюватися знизу»

— Вікторе Йосиповичу, партія «Наша Україна» відмовилася входити в Комітет захисту України, де першу скрипку, як відомо, грає БЮТ. Чи не послаблює опозицію така роз’єднаність?

— Опозиція — це серйозна річ. А в нас вона якась іграшкова. Створили потішний опозиційний уряд, потім потішний опозиційний Комітет захисту України... Ми любимо Україну, шануємо громадян і вважаємо, що легковажити з такими речами не можна. На мою думку, опозиція мусить створюватися знизу. Спершу має з’явитися бажання у людей. Маємо визнати: поки що такого бажання нема. Чи хочуть люди бачити опозицію саме такою, яку нав’язують згори? Ми не здаємося, нам сумно. Але ми вважаємо створення такого комітету сьогодні провокацією. І коли потреба насправді визріє — створювати таку структуру буде значно важче, бо сама ідея вже зіпсована.

Зараз треба займатися іншими речами. Мусимо розповідати людям правду, відкривати очі на те, що відбувається в державі. Це не робота комітету. Комітет — це орган, який організовує та спрямовує людей, коли, наприклад, сотні тисяч активістів виходять на вулицю і з’являється потреба в тому, щоб координувати їхні дії. Людей на вулицях немає, тому сьогодні час іншої, копіткої та часом невдячної, роботи. Треба проводити роз’яснювальну роботу, дискусії, зустрічатися з людьми. Спочатку мусимо зробити цю справу, а після того, як люди зрозуміють (якщо вони зрозуміють), після того, як люди повірять (якщо вони повірять), після того, як люди вийдуть на вулиці, — тоді доцільно створювати комітет.

— Тобто наразі масових акцій ви не передбачаєте. А коли можуть скластися передумови?

— Треба, щоб минув певний час. Люди мусять оцінити результати діяльності Януковича. Тоді можна буде очікувати й на адекватні дії людей щодо влади. Має минути півроку, можливо, рік.

ОЦІНКА

Про 100 днів Януковича

— Минуло вже три місяці, як Янукович склав присягу Президента. Невдовзі Віктор Федорович відбуде і сто днів — період, коли прийнято підбивати перші підсумки. Як ви оцінюєте роботу глави держави та нової влади?

— У гуманітарній сфері ми бачимо політику ревізіонізму. Це поворот на 180 градусів від тієї гуманітарної політики, яка проводилася досі. Насамперед це стосується української мови. У цих процесах активно проявився міністр освіти та науки Дмитро Табачник. Окрім того, Партія регіонів готує проект закону про мови. Планується на законодавчому рівні підсилити роль російської мови. Зрозуміло, що це може відбутись лише за рахунок применшення ролі державної мови. Українську мову витісняють із кінопрокату та медіа–простору.

Я стурбований тим, як нова влада підходить до питань історії України. Донецький суд скасував укази Президента Ющенка щодо відзначення національних героїв. Зрозуміло, що без однозначної та очевидної позиції влади суд не приймав би таких рішень. Саме за мовчазної згоди влади у Запоріжжі було споруджено пам’ятник Сталіну. Усе це свідчить, що українські позиції в гуманітарній сфері зараз піддаються величезному тискові. Можна вживати навіть термін «гноблення».

— А в економічній сфері?

— Поки що ми не побачили реалізації жодної з тих обіцянок, які отримали від кандидата у президенти Януковича. Лідер Партії регіонів обіцяв суттєве збільшення соціальних виплат. Але не стало легше ані звичайним виборцям, ані підприємцям. Під час виборчої кампанії йшлося про п’ятирічні канікули для малих підприємств і підприємців. Але жодного кроку в цьому напрямку не зроблено досі, та, як видно з законодавчих ініціатив уряду та Президента, не планується.

Якщо говорити про бюджетну політику, то вона є достатньо авантюрною. Скажімо, на поточний рік прогнозується зростання економіки до 4% (ідеться про збільшення внутрішнього валового продукту. — Авт.). При цьому зростання надходжень, наприклад, від податку на додану вартість заплановане на 40%. Це безвідповідально! Цей бюджет значною мірою є надутим, бульбашковим. Яким чином держава виходитиме зі складної ситуації, я не уявляю. Бюджет було ухвалено у Верховній Раді без будь–якого обговорення. Не дивно, що він вийшов таким недосконалим.

— «Регіонали» хваляться, що принаймні одну з обіцянок — зменшення ціни на російський газ — вони здійснили.

— Я не згоден із думкою, що газ став дешевшим. Звичайним людям це не відчутно. Це зі сфери того, про що можна говорити, але чого ніхто не бачив і не може помацати руками. Для економіки не настало райське життя, навіть для тих галузей, які в першу чергу повинні були отримати підтримку від сьогоднішнього уряду: я маю на увазі хімію та металургію.

Здобутки в газовій сфері перебільшені. Україна сподівалася, що Росія на знак вдячності за пролонгацію угоди щодо базування Чорноморського флоту та за збереження низьких цін на транзит газу українською територією допустить Україну до середньоазіатського газу. Йшлося про те, що Росія дозволить Україні транзитувати природний газ, придбаний у країнах Середньої Азії. Але це сподівання не виправдалося. Росія вустами Дмитра Медведєва відмовилася від цієї ідеї. Я вважаю, що це поразка української влади.