«У вас є план, пане Президенте?»

Другий вихід Прем’єр–міністра Миколи Азарова у прямий ефір (як відомо, тепер початок кожного засідання уряду транслює наживо Національна телерадіокомпанія) мав вразити слухача гостротою глобальних проблем та глибиною соціальних думок влади. Вчора Прем’єр розповів, як він підніматиме вітчизняну промисловість та водночас захищатиме трудящих — саме так, як велить грандіозний план Президента України. А ще Микола Янович продемонстрував значний прогрес в оволодінні українською мовою: принаймні написаний для нього текст урядовець прочитав із мінімальною кількістю помилок.

Розслабтеся, школярі: вас захищає Янукович!

«Стратегічний план Президента і уряду — це здорові покоління громадян», — доволі пафосно повідомив Прем’єр–міністр про ухвалений учора урядовий законопроект, який забороняє відчужувати, перепрофільовувати дитячі оздоровчі заходи. Адже, за підрахунками влади, більшість таких центрів за останні роки була успішно «роздерибанена».

Водночас уряд вирішив подбати про школяриків ще й з іншого боку: погодився профінансувати програми, які передбачають закупівлю підручників та посібників, придбання шкільних автобусів тощо. А бонус для їхніх батьків — обіцянка обстежити небезпечні джерела питної води. Своє занепокоєння тим, що частина води є непридатною для пиття, Микола Азаров висловив минулого тижня. А цього — про всяк випадок — вирішив дати публічної прочуханки чиновникам, які надто повільно рухаються, виконуючи його вказівки. «Всі люди в Україні мають мати доброякісну питну воду, — пан Азаров чеканив гранітними фразами телеефір, при цьому не забуваючи робити літературні вставки на кшталт: — Сьогодні доводиться говорити також про іншу воду — яка наступає на Західну Україну».

Очільник Кабміну неабияк занепокоєний: на Прикарпатті і Закарпатті підтоплені сотні будинків, зруйновані мости, дороги. «У мене просте питання: коли це припиниться?», — суворо запитав Микола Азаров. Але не метеорологів про прогноз погоди, а міністра з надзвичайних ситуацій про стан гідротехнічних споруд. «Ми що, не знаємо, як будувати мости та дороги, які не змиває водою? Не можемо відновити ліси, які захищають від повені?» — ставив він присутнім риторичні запитання, відповідь на які знав і сам, і його підлеглі.

Тож учора міністри обмежилися найпростішим: МНС розгортає оперативний штаб у постраждалих регіонах, а рятівники разом із будівельниками проаналізують протипаводкові програми — і створять нову, терміном на три–п’ять років.

Серед гуманітарних місій України у світі — допомога сусідній Польщі, яка потерпає від паводків, а також далекому, але від того не менш братньому Таджикистану. «Величезної біди там завдав... сіль...», — здивовано прочитав у своїх паперах та слухняно озвучив Микола Азаров. Як потім з’ясувалося, помічники урядовця написали «сель», але Прем’єр прочитав більш традиційне слово.

Грек та іспанець нашому металургу не товариші!

Амбіційні плани, звісно ж, вимагають відповідного фінансування. Кабмін Миколи Азарова вирішив, що гроші отримають унаслідок небувалого зростання економіки, яке запланували чиновники. Міністр промислової політики Дмитро Колесников озвучив безмежно оптимісничні цифри. Так, головна для країни гірничо–металургійна галузь показала за чотири місяці нинішнього року зростання виробництва прокату на 19%, сталі — на 20, а залізної руди — на цілих 35 відсотків.

Дають рекорди і машинобудівники — зростання 25% за початок 2010 року. Причому виробництво транспортної техніки зросло наполовину, а взагалі — автомобілебудування «піднялося» на 31%. Звичайно ж, відповідно до аналогічного показника минулого року. Саме тоді, коли було зафіксоване найбільше падіння виробництва. Тож навіть сам міністр не приховує: цифри зростання виглядають гарно, тенденція виглядає обнадійливо, але насправді досягнення наші, м’яко кажучи, мізерні. Так, Україна з усіма її «підйомами» виробництва, за підрахунками Дмитра Колесникова, не сягла навіть рівня 2007—2008 років.

Найбільша проблема нафтохіміків — дорогий, навіть після здешевлення — природний газ, питома частка якого в собівартості продукції може становити до 90%. Уряд нині розглядає можливість запровадження диференційованих тарифів для галузі, але за чий рахунок — поки що не визначився.

Проблем нашій металургійній галузі можуть підкинути країни Євросоюзу, які відстають. Через греків, іспанців та португальців суттєво знизилася ділова активність у європейських країнах, які є основними покупцями української сталі і прокату. Отже, метал подешевшає — знизяться і прибутки галузі... Дмитро Колесников проблему визнає, проте залишається оптимістом. «До початку серпня ціна металу залишиться стабільною, — прогнозує чиновник. — Можливе невелике здешевлення, але не більше, ніж один–три відсотки».

Чиновник кричить: «Тримайте чиновника!»

Що ж трапиться, якщо ситуація на міжнародному ринку виявиться гіршою, ніж вважають міністри на чолі з Прем’єром, мала відповісти розширена нарада, яку запланували на вчорашній вечір — коли цей номер уже був готовий до друку. Урядовці в розширеному складі намагалися аналізувати стан промисловості та прискорювати її зростання «в регіональному розрізі». Сьогодні діалог має продовжитися безпосередньо в такому «розрізі»: під час засідання Ради регіонів у Львові.

Тривала вступна промова Миколи Азарова на цю тему не містила нічого принципово нового, такого, що ми не чули від його попередників. Навіть фраза про складності реєстрації підприємців, надто великий перелік видів діяльності, які передбачають ліцензування, здавалося, були списані з промов Юлії Тимошенко, коли вона перед президентськими виборами намагалася полегшити життя бізнесу. Юлія Володимирівна обіцяла скасувати понад 30 ліцензійних бар’єрів, а насправді зняла менше п’яти... Тепер естафетну паличку з її рук узяв Микола Янович. Залишилося небагато часу, аби зрозуміти — ця влада також тільки обіцятиме, чи...?

СКАЗАВ... І ПОДУМАВ

«Та хто ж його знає — кому цей завод належить?!!»

Міністр промислової політики Дмитро Колесников не зміг відповісти на питання журналіста, так чиєю ж власністю нині є одне з найбільших металургійних підприємств України — Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча. Як відомо, вчора мала відбутися прес–конференція представників компаній «Формігос Холдинг ЛТД» (Кіпр) та «Рівейн ЛТД», які стверджують, що віднедавна є новими власниками гіганта металургії. Натомість голова правління ММК, якого вважають власником значного пакета акцій підприємства, Володимир Бойко таку можливість категорично заперечив. «Це брехня справжнісінька. Що тут коментувати, якщо ніхто нічого не продавав», — безапеляційно заявив Бойко.

Натомість профільний міністр, який міг зіграти роль третейського судді та розставити крапки над «і», від такої почесної місії відмовився. «Я не маю такої інформації, — після тривалої паузи мовив Дмитро Колесников. — Це великий комбінат...»

«Ну правильно: Маріупольський металургійний — надто велике підприємство як на пересічного міністра. Де ж йому знати, які процеси там відбуваються? — жартували журналісти, коли пан Колесников покинув зал для брифінгів. — Звичайно ж, долю ММК вирішуватиме начальство міністра».

...Тим часом учорашні ранкові торги на українських фондових біржах показали феноменальне зростання — скажімо, акції ММК ім. Ілліча подорожчали на 42%.