Дівчата б’ють дівчат

Розправа

Ця новина перед минулими вихідними облетіла засоби масової інформації: на території середньої школи № 94 у Дніпропетровську шестеро дівчат жорстоко відлупцювали восьмикласницю Ірину. Для роз­прави шестеро дівчат та двоє хлопців, які живуть в іншому мікрорайоні, спеціально прибули до школи № 94. Після з’ясування стосунків Ірина потрапила на тиждень до лікарні.

До садиби постраждалої дівчинки я прийшов першого ж дня після виписки. Проте вітчим, який вийшов назустріч, поспілкуватися з Іриною не дозволив, мовляв, вона відпочиває. З його ж слів, події розгорталися так: восьмеро візитерів затягнули Ірину за приміщення школи і жорстоко побили. Причому розправу чинили винятково дівчата. Дісталося і ще двом школяркам з 94–ї школи. Але найбільше постраждала Ірина, яку повалили на землю та лупили ногами. Дівчині це обійшлося струсом мозку, гематомою на голові, численними саднами у районі попереку.

«Б’ють її постійно, ще з 6 класу»

Якщо почитати інформацію, яка дружно облетіла ЗМІ, головною винуватицею всього, що сталося, є однокласниця Ірини Каріна. Мовляв, саме вона замовила це побиття і вже давно є головним болем для школи. Проте коли я завітав до Каріниної оселі, то вдома її не застав — виявилося, що вона ще задовго до інциденту потрапила до лікарні.

Бабуся дівчини Зоя Федорівна спілкувалася зі мною, не стримуючи сліз. Жінка каже, що розтиражована у ЗМІ інформація про внучку стала для всіх справжнім шоком. А для Каріни й поготів — від таких повідомлень у дівчини, мовляв, стався нервовий зрив.

Зоя Федорівна каже, що внучка перестала ходити до школи після інциденту на Безіменній висоті — там Каріну побили так, що й сережки з вух позлітали. І зробили це, начебто, троє дівчат, одна з яких — Ірина.

— Внучка прийшла додому вся синя, обличчя розбите, — розповідає крізь сльози Зоя Федорівна. — Наступного дня вона не пішла до школи, бо опинилася в лікарні. Б’ють її постійно ще з 6–го класу. З цього приводу я бувала у школі не раз — просила вчителів ужити заходів. Але реакції ніякої, навпаки — в усьому винуватили тільки Каріну.

Бабуся Каріни категорично заперечує, що, перебуваючи у лікарні, онучка могла замовити побиття Ірини. Жінка каже, що Каріні зателефонувала под­руга. І коли вона почула, що та дотепер у лікарні, взяла ще кількох школярок та вирішила провчити Ірину.

Зоя Федорівна взагалі стверджує, що про все дізналася тільки після телефонного дзвінка з міліції. Адже дівчата до останнього не розповідали ані рідним, ані вчителям усієї правди. Каріна ж увесь час говорила про те, що травмувалася під час падіння.

У міліції дотепер з’ясовують, хто в цій історії правий чи винуватий. Заяви ж написали обидві сторони. При цьому мати Каріни це зробила ще після вищезгаданого інциденту на Безіменній висоті. До речі, Ірина, за зізнанням Зої Федорівни, з Каріною донедавна були подругами й бувала у них удома мало не щодня...