Iнтереси сімнадцяти мільйонів українських акціонерів досі не задоволені. Можливо, тому законопроект «Про акціонерні товариства» відроджується, як вічний фенікс. Його готували сім разів, ним намагалися скористатися як тараном для зруйнування позицій політичних фаворитів в особі фінансово-промислових груп. Проте й останній варіант законопроекту, поданий Кабміном до парламенту 18 грудня минулого року, встиг обрости бородою. Багато хто радий би назавжди поховати нещасливий документ і стерти його слід із пам'яті законотворців. Юрба парламентаріїв, експертів і власників широких кишень стоїть над ним із заступом напоготові. А причина одна й та сама, і таїться вона у грошах. Цей закон, у разі прийняття, завадить одним акціонерам наживатися на безправ'ї інших, зніме пута з української економіки і забезпечить соціальний захист мільйонам пенсіонерів.
Під час «круглого столу» в Нацбанку координатор проектів фінансового сектору Світового банку Анжела Пригожина підтвердила: ситуація щодо корпоративного управління у нас одна з найгірших у Старому Світі. Окрім Білорусі, Україна залишається єдиною країною в Європі, що не має спеціального законодавчого акта, котрий комплексно врегульовував би питання корпоративного управління. Не кажучи вже про відповідність цього законодавчого акта сучасним вимогам та світовій практиці.