СТОЛИЧНА АФІША

КІНО

«8 побачень» (Іспанія)

Режисер — Періс Романо, Родріго Сорогоєн

У ролях: Белен Руед, Вероніка Ечегі, Марія Баллестерос, Рауль Аревало, Сесилія Фрайр, Хорді Вільчес, Хосе Луїс Гарсія Перес

Це веселий і дуже дотепний альманах із восьми коротеньких новел, прем’єра якого відбулася понад два місяці тому на фестивалі «Лінія іспанського кіно в Україні. Для режисерів «8 побачень» — дебют у кіно. До цього вони працювали на телебаченні. Телевізійні навики простежуються у використанні середнього плану актора, на якому будь–який персонаж виглядає головним. Кожна з новел дотепно і сміховинно переповідає про скелет у шафі щоразу іншої родини.

Диваків вистачає на 8 побачень: 1. «З’являється абсолютно нізвідки» (як між закоханими один погляд розтягнувся на 4 місяці). 2. «Діє на нер­ви» (історія дівчини після сексу з незнайомцем). 3. «Чітко визначає «до» і «після» (як поводяться чоловіки і жінки на першому побаченні). 4. «Передбачає знайомство з родиною» (сімейні стосунки між мамою, татом і вітчимом, хлопцем і дочкою, дівчиною і сином). 5. «З роками стає одноманітним» (чоловік знаходить способи, як утекти від нудьги). 6. «Не обходиться без ревнощів» (чоловік мучиться питанням, хто був у його дружини до нього). 7. «Закінчується» (і це завжди боляче, не тільки тобі, а й твоєму «мобільному»). 8. «Іноді приводить до того, кого ми давно втратили» (людина — така істота, що двічі наступає на одні й ті самі граблі).

«На краю раю» (Німеччина—Італія—Туреччина)

Режисер — Фатіх Акін

У ролях: Бакі Даврак, Тунсел Куртіз

Причиною подивитися цей фільм має стати бодай кількість відзнак на престижних кінофестивалях: 17 нагород і 7 номінацій, у тому числі номінація на «Золоту пальмову гілку» і приз за найкращий сценарій на МКФ у Каннах у 2007 році. В основі фільму — розповідь про долю шести німецьких турків. Пенсіонер Алі, тікаючи від самотності, знаходить своє кохання у борделі і запрошує за гроші повію Етар жити разом. Після смерті батька Неджат вирушає в Туреччину, щоб знайти свою сестру, політичну активістку, яка тим часом утекла від переслідувань поліції у Німеччину. Як герої знаходять один одного, дивіться «На краю раю».

«Лавка Версальського парку» (Франція)

Режисер — Бруно Подалідес

У ролях: Катрін Деньов, Кьяра Мастроянні, Жюлі Депардьє, Жозіан Баласко, Матьє Амальрік

Звичайний день у Версалі. Люсі, як завжди, починає робочий день, усміхається колегам, розкладає пасьянс, читає жарти в інтернеті. Несподівано на фасаді протилежної будівлі з’являється плакат із написом «Чоловік самотній». Кульмінація фільму починається в обідню перерву головної героїні. На площі з’являється купа людей, кожен зі своєю історією. Колишнього вчителя дратує бігун, який виявляється його учнем. Пара закоханих переживають кризу. Діти грають у любов і війну під наглядом матерів. Бомж розмірковує на філософські теми, а Люсі фотографує незнайомець.