І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
«Мамо, це наші поросята чи гібриди?» (Фото Івана ЛЮБИША–КІРДЕЯ.)
Цьогоріч мрія кожного українця про «більше сала, більше м’яса» почне здійснюватись. Якщо в попередні роки поголів’я свиней, за оцінками експертів, щороку скорочувалось або ж «тупцювало на місці», то цього року поросят у країні побільшає — причому аж на 20 відсотків.
Працюватиме цього року галузь у досить складних умовах. Упродовж останніх місяців закупівельні ціни на свиней у живій вазі знижуються. «У нас, якщо віддавати перекупникам, то за кілограм платять лише по 10 гривень. Максимум, скільки можна заробити у них на свині — 1000—1300 гривень. Якщо порахувати корми, мінеральні добавки, утримання, зарплату і це все разом підсумувати — то рентабельності немає ніякої. Часом навіть на нуль не виходимо», — розказує «УМ» голова дніпропетровського фермерського господарства «Відродження– 2008» Віктор Горбань.
Щоб уникнути збитків, аграрні експерти радять використовувати сучасну генетику. Саме вона допоможе нарощувати виробництво, збільшуючи його рентабельність. «За даними моніторингу ринку м’яса і м’ясопродуктів, минулого місяця спостерігалась тенденція до зниження цін на свиней другої категорії, тоді як на гібриди беконних і м’ясних порід зберігалися порівняно високі ціни. Якщо свиней другої категорії продавали по 14,5—15 гривень за кілограм, то за м’ясних і беконних свиней платили по 16—16,5 гривні залежно від регіону», — говорить аграрний експерт Єлизавета Святківська.
Генетику, особливо британську, й гібридів розхвалювали й англійські експерти. «Сучасна британська генетика забезпечує високий вихід м’яса, високі прирости під час відгодовування, що в результаті дозволяє зберігати рентабельність виробництва і за несприятливої кон’юнктури ринку», — запевняв представник британської асоціації свинарів Іан Торі.
Проте українські аграрії до чужих порад прислуховуватись не поспішають. «Закуповував принципово нашу українську породу Біла Миргородська та Ландрас. Задоволений. Раз зіштовхнулись зі схрещеними породами. Мати була українка, а батько — англієць — то я залишився трішки незадоволений. Тож повернувся до перевірених роками надійних українських порід», — розказав голова фермерського господарства.
Щоб у збитки не залізти, аграрій радить уникати перекупників. «Якщо реалізовувати продукт через торговельну мережу: магазини чи базари — прибуток відчутно збільшується», — ділиться секретом він. За підрахунками фермера, при стабільній роздрібній ціні на свинину по 40—50 гривень за кілограм, закупівельні ціни підвищуються до 16—20 гривень. А це дозволяє заробити на кожній свині від 600 до тисячі гривень. Проте якби закупівельні ціни були фіксованими, за словами фермера, це дало б змогу мати стабільні заробітки.
Розбудовувати як загалом тваринництво, так і ринок свинини влада обіцяє вже давно. Проте найдієвіший спосіб — дотації — не використовувала вже давненько. «Уже рік чи два, як дотацію скасували. Проте навіть та гривня на кілограм — це була немаленька сума. Звісно, хотілося б, щоб дотація знову була. Адже з кожної гривні за рік–два я уже матиму чотири–п’ять», — на практиці пересвідчився аграрій.
Прогалини в земельному законодавстві також зіграють не на руку підприємцю. Адже розширити виробництво він не може: навіть додатковий свинарник поставити ніде. Брати в оренду важко, а придбати через мораторій узагалі неможливо. Хоча, насправді, значні ділянки пустують і заростають бур’яном. Самовільно захоплювати — теж не вихід, це порушення закону, за яке нараховують досить великі штрафи. «Ми вже 1,5 року воюємо за оформлення земельної ділянки в 10 соток. Проте справа ця стоїть на місці, а ми — лише ходимо від інстанції до інстанції. Якби закон про землю був — було б значно простіше», — вважає Віктор Горбань.
Але якщо зробити такі кроки країні важко через економічний стан чи інші причини, то прохання в аграріїв залишається лише одне — «щоб не заважали». Наприклад, з податками. А вони то піднімають, то опускають, у рік по 10 разів норми змінюють і ні зрозуміти, ні розрахувати нічого вже не можеш.
Та, незважаючи на всі труднощі, бізнес таки вигідний, бо має швидкий обіг коштів. «Чотири роки тому, коли розпочинав свою справу, привіз 200 голів молодняку — поросята до 10 кілограмів. Вони обійшлись десь у 100 тисяч гривень. Додатково ще десь 50 тисяч пішло на закупівлю кормів. Загалом затрати були суттєві. Перші шість місяців я не мав жодного прибутку. Проте всі ці затрати відбив, вийшовши на нульовий рівень рентабельності, за півроку. У мене залишилось приміщення, корми, приплід з уже проданого поголів’я. А ще через півроку — вже мав перший прибуток», — розказав механізм успіху аграрій.
Тож зупинятись голова фермерського господарства не планує. «Ніколи не скорочував поголів’я і зараз не планую. В майбутньому — лише подальше розширення й модернізація свинокомплексу. Тільки так і галузь розбудувати можна й копійчину якусь заробити», — підсумував Віктор Горбань.
Промислові підприємства України збільшують виробництво свинини. За три місяці цього року випуск охолодженої свинини збільшився порівняно з аналогічним періодом минулого року на 15 відсотків (до 24 тисяч тонн), а мороженої — на 24 відсотки (до 1,2 тисячі тонн).
Більш ніж рентабельними є унікальні шерстяні свині. Мангаліца — саме так називають цей вид свині на її батьківщині в Угорщині. Звідти і привіз їх на свою ферму прикарпатець Володимир Хомяк. Чоловік каже, що такі волохаті та кучеряві свині чудово вжилися в карпатські умови. Вони на диво витривалі, тож чудово пережили цьогорічні люті морози.
Цінна Мангаліца аж ніяк не шерстю — а своїм м’ясом. Воно всесвітньо відоме та одне з найдорожчих, адже абсолютно не містить холестерину. Вартість тварини близько 20 тисяч гривень. Особливих клопотів кучеряві свині не завдають. Живляться ескструдером — це своєрідна суміш пшениці, кукурудзи та ячменю. А ще полюбляють молоду траву.
Цього року м’яса має вистачити всім — в один голос заявляють урядовці, виробники з реалізаторами та експерти ринку. Повністю забезпечити країну м’ясом вдасться завдяки збільшенню поголів’я та достатній кількості комбікормів. У міністерських планах — на 15 відсотків підвищити виробництво птиці та більш ніж на 20 відсотків — свинини. Радує й галузева статистика: впродовж минулого року в Україні було реконструйовано 274 свинарники і пташники. Цьогоріч триває ремонт уже 400 ферм.
Єдина м’ясна галузь, що залишатиметься у мінусі навіть цього року — велика рогата худоба. Її прогнозований підсумок у році ще «мінус» 20 відсотків. Саме тому депутати написали й ухвалили в цілому законопроект про відновлення дотацій на кілограм живої ваги великої рогатої худоби. Проте на позитивні показники галузі цьогоріч вийти не вдасться.
При цьому діапазон цін, по суті, є і залишатиметься приблизно на однаковому рівні: свинина від 50 до 60 гривень за кілограм, яловичина від 42 до 56 гривень залежно від регіону та якості м’яса. Навіть якщо м’ясо дорожчатиме — то несуттєво, вважають аграрні експерти. За їхніми прогнозами, упродовж року вартість кілограма може збільшитися хіба що на 2—5 відсотків. Залежатиме це від поставок імпорту, платоспроможності населення та економічної ситуації в країні загалом. Таким чином ціну формує і диктує сам споживач.
З цим погоджуються й продавці. Адже високі ціни на м’ясо тільки відштовхнуть покупців. Тож реалізатори запевняють, що подорожчання не буде: у людей немає грошей і за вищої ціни м’ясо взагалі ніхто не купуватиме.
Посприяти прогнозам виробників обіцяє й аграрне міністерство. Там запевняють, що цього року дорогу імпорту, який зазвичай демпінгує українську м’ясну продукцію, перекриють. А також зроблять усе, щоб ціни залишались стабільними.
1. Порося коштує 350—450грн
2. За життя з’їдає корму 400кг/700—800грн.
3. Тривалість життя 6 місяців
4. Собівартість 1000грн.
5. Максимальна вага 100—120кг
6. Можна продати за кілограм ваги 10—20грн.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>