Знову «мучениця»?

13.05.2010
Знову «мучениця»?

Біля Головного слідчого управління Генпрокуратури лідерка БЮТ спрогнозувала, що її «закриють» через три-чотири місяці. (Фото Рейтер.)

Учора близько десятої ранку будівлю Головного слідчого управління Генпрокуратури, що на вулиці Борисоглібській, буквально оточили численні журналісти. Увагу мас–медіа привернув виклик слідчим з особливо важливих справ паном Пушкарем екс–Прем’єрки Юлії Тимошенко для вручення їй постанови про порушення кримінальної справи № 49–1293. Леді Ю приїхала на представницькому «Мерседесі» у супроводі джипу охорони. Для цього їй довелося подолати лише декілька кварталів в межах столичного Подолу, адже повістку лідерці БЮТ виписали не за місцем проживання, а за місцем розташування центрального партійного офісу по Турівській, 13. «Скільки ж їй ще доведеться витримати?», — заламувала руки літня прихильниця Юлі, що назвалася Вікторією. Вона єдина приїхала сюди підтримати Тимошенко, бо почула про виклик до ГПУ по радіо. Жодного іншого «юлефана» поблизу помічено не було.

 

Посадити за три–чотири місяці

Перш ніж познайомитися зі слідчим Пушкарем, пані Тимошенко зробила очікувану заяву для преси, звично увійшовши в роль жертви політичних репресій. Тим більше що цей статус обіцяє неабиякі політичні дивіденди: окремі БЮТівці вже говорять, що спроби засадити їхню очільницю за ґрати зроблять з неї «суперлідера». За словами пані Тимошенко, якщо раніше Президент Леонід Кучма, то нині вже Віктор Янукович вимагає пошвидше посадити її до в’язниці й персонально контролює цей процес.

«Зараз у Генпрокуратурі по всіх кабінетах говорять про те, що Янукович дав персональне доручення керівництву ГПУ знайти будь–які підстави і протягом трьох–чотирьох місяців посадити мене до в’язниці», — сказала Юлія Володимирівна, пояснивши таке бажання нової влади її позицією щодо намірів уряду Азарова передати стратегічні підприємства до спільного управління з Росією. Мовляв, наша команда заважає владі незаконно приватизувати голов­ні державні монополії, тож у Януковича лишився єдиний інструмент — репресії, які він випробовує на опонентці.

Залишивши пресі копію повістки, леді Ю у супроводі нардепа від БЮТ Віктора Швеця (який свого часу був її адвокатом, а потім навіть очолював одне з управлінь Генпрокуратури), зникла за важкими дверима слідчого Главку, але вже за півгодини повернулася. З’ясувалося, що загадкову кримінальну справу, яку «шиють» Тимошенко, порушили ще у травні 2004 року, але після Майдану і приходу «помаранчевих» до влади цю справу закрили, а нині — знову поновили. У Генпрокуратурі пояснюють, що в копіях постанов, які вчора вручили екс–Прем’єрці, йдеться про спробу дачі хабара суддям Верховного Суду за звільнення з–під варти родичів Юлії Тимошенко ще у 2003 році.

Постанову Піскуна переписав Медведько?

Позиція Генпрокуратури: дана кримінальна справа була закрита перед­часно у січні 2005 року без виконання у повному обсязі всіх необхідних слідчих дій, як це передбачено ст. 22 КПК України. Позиція Тимошенко: «Це ще кучмівська сфальшована справа, яка базувалася на фальшивих заявах людей, які тоді були підставлені СБУ. Йшлося про якийсь відеозапис, який вони пред’являли для підтвердження якихось хабарів. Це абсолютно дохла кішка. Цю справу фальшував Кучма і сам Кучма її закривав. Бо вона виглядала абсурдно навіть для залежних і продажних судів».

Леді Ю стверджує, що Генпрокуратура закрила цю справу за відсутністю складу злочину, щодо цієї справи нібито є й рішення Верховного Суду. Тож її дивує, що «зараз Янукович витягає справи, які ні до чого не призведуть». Варто нагадати, що півроку тому Українське юридичне товариство у розпал президентських виборів публікувало документи стосовно цієї справи, в якій не все так гладко, як хотілося б Юлії Володимирівні. Адже постанову про закриття справи проти Юлії Тимошенко та її чоловіка — Олександра особисто підписав тодішній Генпрокурор Святослав Піскун, що для багатьох правників є дикістю та нонсенсом в юридичному плані. Бо коли слідчий вирішує закрити справу, то не погоджує його, тим більше із самим Генпрокурором.

Нагадаємо, що ще у грудні 2009 року «УМ» припускала, що постанова Піскуна процесуально оформлена хоча й не вірно, але... з прицілом. Адже скасувати її міг також лише Генпрокурор! А фігурантка потрапляла в певну залежність від кожної зміни керманича ГПУ. Виходить нині справу проти Тимошенко особисто поновив наступник Піскуна на посаді Генпрокурора Олександр Медведько? До речі, Верховний Суд, як з’ясовано після публікації його рішення у цій справі, також не виправдовував пані Тимошенко у 2005 році. А лише вказав на рішення Генпрокурора Піскуна, мовляв, компетентна посадова особа погодила закриття справи, до неї і звертайтеся.

Нині ж «компетентна посадова особа» поновила справу, відтак екс–Прем’єрка отримала чергову повістку на допит до прокуратури на 17 травня. Цього ж дня їй мають обрати міру запобіжного заходу. Це може бути підписка про невиїзд (тоді Юлія Тимошенко не зможе їздити по країні і збирати мітинги), або арешт (чого також не виключає підозрювана у справі).

Водночас лідерка БЮТ вважає, що її не випадково викликають на допит саме у понеділок — день візиту до Києва президента Росії Дмитра Медведєва. Мовляв, нова влада хоче показати Кремлю, як вона розправляється з опозицією, й додала, що «такі повістки на допити треба видавати з портретами Януковича».

«Юліє Володимирівно, тримайтеся, ми з вами!» — підбігла до «Мерседеса» одинока прихильниця лідерки БЮТ, коли та сідала в авто. Відкривши вікно, екс–Прем’єрка потисла їй руки.

 

ДО РЕЧІ

Представник Президента у парламенті Юрій Мірошниченко заперечує існування в Україні репресій щодо опозиції. За його словами, це «не в інтересах Президента Віктора Януковича», тому що главі дер­жави для проведення економічних реформ потрібна конструктивна співпраця влади і опозиції. Пан Мірошниченко пояснив, що аудит діяльності уряду Тимошенко, ініційований владою, має на меті «не стільки виявити прорахунки або накопати, умовно кажучи, підстави для кримінального переслідування, скільки виявити реальний стан речей і об’єктивну картину, з якої починає діяти сьогоднішня влада». «Можливо, Юлія Володимирівна щиро вважає, що її переслідують, але я не виключаю, що це є і певною формою маніпуляції суспільною свідомістю та думкою преси», — каже Юрій Мірошниченко.