Мамо, вічна і кохана...

У понеділковий вечір біля столичного Палацу «Україна» було, як завжди, не пройти. Дівчатка, дівчата та жінки у супроводі братів, чоловіків та синів чекали знайомих, просто розмовляли та, пропускаючи одні одних, заходили до приміщення. На вході їх чекав сюрприз: тендітна рожева троянда і побажання приємного вечора дісталось кожній. Жінки приємно посміхались, залюбки брали по декілька квіток і щасливо заходили до зали — шукати свої місця.

Молоді — Козловського

У ритмі «Квіткового вальсу» розпочався й сам концерт. «О, а балету ми ще не бачили, правда?» — питав батько у 6–річної доньки. Їхня мама голосно шикнула на винуватців, ніби закликаючи не заважати насолоджуватись концертом. За мить уся сім’я милувалась виступом балетної трупи «Сузір’я Аніко» під керівництвом народної артистки України, професора університету культури Аніко Рехвіашвілі та дитячого ансамблю «Україна», лауреата Всеукраїнського дитячого телевізійного конкурсу «Крок до зірок».

І вже наступній виконавиці зал аплодував стоячи. Під перші акорди «Пісні про маму» на сцену вийшла народна артистка України, професор КНУКіМ Ніна Матвієнко. Її солов’їний голос, ніби граючи на струнах душі, виводив: «Ти від лютої зими затуляла нас крильми, прихилялася теплим леготом. Задивлялася білим лебедем».

Логічним продовженням її виступу стала пісня з такою ж назвою у виконанні Академічного хору КНУКіМ ANIMA, художній керівник — заслужена артистка України, професор університету культури Наталія Кречко в супроводі капели бандуристів та камерного оркестру під керівництвом заслуженого артиста України, професора університету культури Андрія Іванишина. Тоді як пісня «Мамині яблука» у виконанні дівочого квартету «Червоні маки» лише посилила затишну українську атмосферу, яку й продовжували утримувати решта виконавців цього вечора.

Словам наступної пісні «Росте черешня в мами на городі...» автору і режисеру концерту, народному артисту України Михайлу Поплавському підспівував увесь зал. А от наступна композиція співаючого ректора, присвячена батьку, стала справжньою несподіванкою. Немовби висловлюючи вічну вдячність найдорожчим у житті людям, Михайло Михайлович двічі схиляв коліно.

«Крізь ріки і кордони» повертався до хати, «де забуте дитинство... батька пройшло», народний артист України Мар’ян Гаденко. «Сину–сину, ангел мій» співала його колега народна артистка України Надія Шестак, а про «крильця–рученята» та «зорі–оченята» у своїй пісні «Доню моя, донечко» заспівав народний артист України Микола Свидюк.

Найбільше захоплення у присутньої молоді викликав виступ популярного співака Віталія Козловського. На першому ж рядку пісні «Чорнобривці» вони радісно аплодували і голосно допомагали виспівувати артисту. Одразу ж після нього «Кохати жінку» закликав Віктор Павлік, а «нікому тебе» не віддавати обіцяв Олександр Пономарьов. Про «Женщину любимую» також заспівав Павло Зібров.

Несподіванкою став і виступ випускниці університету культури, фіналістки цьогорічного конкурсу «Євробачення» Альоші з піснею Sweet people. А швидкістю перебирання пальців по клавішах свого унікального акордеону вразив народний артист України, професор КНУКіМ Ян Табачник. Гості вечора не встигали дивуватись його віртуозній грі і намагались аплодувати в такт чудової мелодії.

А решті — Сєрова

Наступний же виконавець змусив активізуватись переважно жіночу половину гостей. Вони не лише перешіптувалися й аплодували, діставали мобільні й намагались сфотографувати. А ще — голосно підспівували: «Подними глаза в рождественское небо, загадай всё то, о чём мечтаешь ты». Естрадний співак, композитор та, за влучним визначенням Михайла Михайловича, його «хороший друг» Олександр Сєров заспівав аж три пісні, а згодом ще й «Мадонну» — на особливе прохання глядачів.

Зразу ж за ним на сцену під голосні оплески вийшов Герой України, завзятий легінь та метр української пісні Василь Зінкевич. «Два кольори» та «Скажи» він виконав, як зав­жди, надзвичайно емоційно та проникливо, за що й отримав особливу подяку організатора вечора Михайла Поплавського. «Дякую, Василю, за незламну українську душу і величну українську пісню», — сказав він.

Та найяскравішим став спільний номер співаючого ректора з дитячими хореографічними ансамблями «Чунга–чанга», «Україна» та «Каприз». «Хай завжди буде сонце, хай завжди буде небо, хай завжди буде мама. Хай завжди буду я», — разом виспівували й витанцьовували вони. А на глядачів згори сипались гори різнокольорових повітряних кульок, дітлахи в залі намагались зібрати їх якнайбільше та ще й підстрибували в такт музиці.

Концерт закінчився «традиційним» гімном всіх концертів співаючого ректора патріотичною піснею «Україна». «Доки пісня звучить солов’їна, щире слово в козацьких вустах, ти не вмреш, ти не вмреш, Україно, будеш жити у наших серцях», — стоячи разом із усім залом співав виконавець. На сцені до нього приєднались усі танцювальні, співочі колективи та запрошені зірки. Зал довго стоячи аплодував. «Дякую, що прийшли! Іще раз вітаю вас із Міжнародним днем Матері», — прощаючись повторював Михайло Михайлович. Як і завжди артисти вклонялися вдячним глядачам, допоки всі гості не покинули залу під веселі мотиви акомпанементу...

До речі, побачити телеверсію цього грандіозного дійства можна 16 травня о18.05 на ТРК «Київ», а 22 та 29 травня о 7.20 на ТРК «Ера».