Кадр із фільму «Краса», що бере участь у конкурсі Канн. (Фото з сайту kinopoisk.ru.)
Схоже, природа симпатизує сплаву шику, гламуру й арту, чим є Каннський фестиваль: вона вгамувала шторм і заспокоїла ісландський вулкан, щоб учора ввечері, 12 травня, весь світовий кінобомонд міг насолодитися відкриттям кінофоруму на Французькій Рів’єрі. Одними з перших червоною доріжкою продефілювали актори Рассел Кроу та Кейт Бланшетт, які виконали головні ролі у фільмі–відкритті фестивалю «Робін Гуд». Голлівудська сага про героя Шервудського лісу є однією з небагатьох комерційних, а також американських стрічок, представлених на фестивалі №1 у світі. Причина — у фінансовій кризі, коментує директор фестивалю Тьєррі Фремо. Єдина американська картина у програмі — «Чесна гра» (Fair Game) Дуга Лімана з Наомі Уоттс та Шоном Пенном. Поза конкурсом покажуть очікувані фільми Олівера Стоуна «Уолл–Стріт: гроші ніколи не сплять» та Вуді Аллена «Ти зустрінеш високого темного незнайомця». Натомість конкурс вабить іменами відомих режисерів незалежного кіно. Хоча аналізуючи цьогорічну програму, кінознавці сумніваються, що вона дотягує до минулорічної, яка відкрила «Білу стрічку», «Пророка» та «Антихриста».
Великі надії критики покладають на азійське кіно, представлене фільмами з Ірану, Таїланду, Японії (згадаймо Такеші Кітано), Китаю та Південної Кореї. «Коли Південна Корея увійшла в програму кілька років тому, ми не знали, чи це на один раз чи надовго, а зараз ми можемо сказати, що Корея — сильна кінематографічна країна», — передає слова Фремо Рейтер. Південну Корею представляють два режисери: Чан Дон Лі «Поезія» (Poetry) та Сенг Су Ім «Покоївка» (The Housemaid). Відомий іранський режисер Аббас Кіаростамі, який уперше знімав за межами батьківщини, покаже картину за участі Жюльєтт Бінош «Сертифікована копія» (Certified Copy). Мексиканець Алехандро Гонсалес Іньярітту — фільм «Краса» (Beutiful) із Хав’єром Бардемом. Дещо скептичні очікування в іноземній пресі висловлені на адресу фільму «Втомлені сонцем–2» Нікіти Міхалкова. А от про кіно Східної Європи, яке, зокрема, представляє «Щастя моє» Сергія Лозниці, оглядачі поки мовчать: невідомі європейцям імена отримають свою дозу критики вже після прем’єри.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
