Підвищена насмішка

Нова влада не втомлюється пояснювати українцям, як про них дбає: і газ дешевий виторгувала, і «реформаторський» бюджет ухвалила в парламенті за 5 хвилин. Прем’єр Микола Азаров не нахвалиться: вперше, мовляв, за два роки держава підвищує пенсії і зарплати мільйонам своїх громадян. Щоправда, скептично налаштовані економісти критикують Держбюджет–2010 на чому світ стоїть: жодних обіцяних реформ у соціальній сфері цьогоріч не передбачено, медицина фінансується за залишковим принципом, наука опинилася в кризовому стані. Обіцяні ж підвищення пенсій та зарплат, переконують експерти, призведуть до запуску «друкарського» верстата НБУ, а хитромудра «схема» нарахування заробітної платні бюджетникам закінчиться давньою практикою: і лікар, і прибиральниця отримуватимуть однакові гроші.

Пенсіонер недоотримує щомісяця 100 гривень

Про те, якими багатими українці стануть завдяки новому бюджету та соціальним стандартам, знають уже всі. Міністр праці та соціальної політики України Василь Надрага відзвітував: «Уже в травні мінімальна пенсія збільшиться з 630 гривень до 706, а до кінця року її розмір становитиме 734 гривні. Після здійснення перерахунку пенсіонерам буде повернуто заборгованість за січень–квітень». (Коли, щоправда, її повернуть — питання відкрите). Має підвищитися і «мінімалка», а «бюджетникам» перерахують оклади.

Однак міністр соціальної політики та праці опозиційного уряду Андрій Павловський зауважує: «команда професіоналів» на чолі з Януковичем—Азаровим заклала прожитковий мінімум майже на 100 гривень меншим, ніж він є насправді. «Фактичний прожитковий мінімум за споживчими цінами березня складає 977 гривень, а мінімальна заробітня плата з 1 квітня — 884 гривні», — рахує БЮТівець. Немає, мовляв, у бюджеті й обіцянок про нову допомогу сім’ям при народженні дитини та допомогу на утримання дитини до 18 років, а також законодавчого фіксування цін на медичні та продовольчі товари.

Лікарів та вчителів, зар­плата яких безпосередньо прив’язана до бюджету, особливо підвищення «не зачепить», кажуть фахівці. «На практиці буде зроблено все, щоб до пенсіонерів, до бюджетників ці гроші не дійшли», — переконаний екс–заступник міністра праці та соціальної політики Павло Розенко. Як відомо, зарплати бюджетникам розраховуються на основі тарифної сітки: кожен фахівець залежно від кваліфікації має свій «посадовий» тарифний розряд. Перший тарифний розряд, за законом, має дорівнювати мінімальній заробітній платі — від неї «стартують» всі інші оклади. Але схема нарахувань зарплати від Азарова ламає тарифну сітку. Адже перший тарифний розряд, каже Павло Розенко, зафіксовано на рівні... 1 жовтня 2008 року. «Це означає, що реального збільшення зарплат працівників бюджетної сфери не відбудеться, — каже Павло Розенко. — Люди отримають певні індексації, але це підвищення буде коливатися від 30 до 50 гривень. «Підтягнуть» зарплати лише людям низькокваліфікованої праці. І в системі оплати праці в нас знову виникне диспропорція, коли прибиральниця у лікарні отримуватиме зарплату майже на рівні лікаря».

Із фінансуванням соціальних програм теж не густо. Це про себе державні мужі подбали, збільшивши фінансування апарату Адміністрації Президента, Верховної Ради та уряду на 28 відсотків. На харчування дітей–чорнобильців, забезпечення інвалідів протезами, візками, милицями закладено стільки ж коштів, як і минулого року: але ж інфляційні процеси, необхідність підвищувати людям зар­плату автоматично здорожчують собівартість продукції. Значить, харчування у школах погіршиться, а кількість протезів чи путівок держава зможе закупити вже меншу.

«Більшість бюджетних програм буде заморожено»

Нинішній бюджет узагалі «віртуальний», кажуть економісти. А підвищення соціальних гарантій хоч і мізерне для людей, для держави — тягар непідйомний. «Бюджет не буде виконаний як за доходами, так і за видатками, — переконаний Павло Розенко. — Урядом штучно завищена вся розрахункова база державного бюджету, аби виправдати чи бодай показати на папері наявність коштів для соціальних проектів. Крім того, таким чином приховується реальний дефіцит Пенсійного фонду і фондів загального обов’язкового страхування».

Розрахунки урядовців викликають сумніви у фахівців: звідки візьмуться гроші, якщо систему державних виплат не переглянуто, максимальні пенсії й армію пільговиків «не перетрусили». Жодних реформаторських змін у новому бюджеті не передбачено. «Коли економіка зростає на 3,7 відсотка, фонд оплати праці не може зростати на 18. Це ж очевидні речі, — зазначає Павло Валерійович. — А якщо бюджет не отримає відповідних доходів, доведеться скорочувати видатки. І в нас знову буде картина, коли абсолютну більшість бюджетних програм заморозять або перенесуть на наступний рік. І кошти виділятимуть лише на покриття заробітних плат і пенсій».

Екс–міністр фінансів Віктор Пинзеник узагалі вважає, що дефіцит українського бюджету (а він у нас тільки офіційно затверджений на рівні 5,3 відсотка ВВП) — це один зі світових рекордів за масштабами дірки в бюджеті. І вона здатна створити в Україні проблеми, схожі на грецькі. Крім того, Пинзеник переконаний: уряд вочевидь завищив доходи бюджету: «Їх планується збільшити на 40 відсотків. І це при тому, що у першому кварталі цього року до минулого року зростання немає».

Експерт із питань бюджету Андрій Новак зазначає: розрекламоване підвищення соціальних стандартів цього року передбачено лише з двох джерел: зовнішні, внутрішні борги й друкування грошей Національним банком. «Продовжується практика виплати незароблених пенсій, — стверджує Андрій Новак. — Не передбачено жодних змін у пенсійному законодавстві, а розмови про пенсійну реформу, від якої Україні вже немає куди діватися, так і лишилися розмовами. Звісно, соціальні виплати можна підвищувати до безкінечності. Але це життя в борг, за рахунок надрукованих грошей. Що призведе до підвищених темпів зростання цін».

Наш борг дорівнює доходам бюджету

А ситуація, тим часом, критична. У цьогорічному бюджеті Пенсійному фонду України передбачено дотацію, більшу за минулорічну на 51 відсоток. «Такого кризового фінансування в історії нашої держави ще не було, — переконаний Павло Розенко. — Цього року бюджетні дотації Пенсійному фонду складають 67,7 мільярда гривень. Уряд іде хибним шляхом: не проводить жодних реформ і не скорочує дефіцит, а навпаки — робить додаткове вливання, збільшує витрати і поглиблює кризу в пенсійній системі».

«Проблема нині є дуже складною: не виключено, що витрати Пенсійного фонду цього року будуть дорівнювати доходам державного бюджету», — припускає Андрій Новак.

Але є ще одна проблема — рекордний рівень державних запозичень — як зовнішніх, так і внутрішніх. «Кожен українець зараз живе в борг, — визнає і голова Держказначейства Сергій Харченко. — Кожен українець, навіть діти, винен за борги ще попереднього уряду майже 8 тисяч гривень. І ці борги нам потрібно повертати».

Нова влада активно наступає на старі граблі: у березні зовнішній борг ще збільшився на 11,4%, внутрішній — майже на 13%. «Бюджетом передбачено, що на кінець року державний борг буде перевищувати доходну частину Держбюджету, — каже Андрій Новак. — А за реальними фінансовими результатами, ще й може бути так, що борг перевищуватиме навіть зведений бюджет — державний плюс місцеві».

Як зміняться мінімальні пенсія та зарплата у 2010 році

Пенсія Зарплата

1 січня 695 грн. 869 грн.

1 квітня 706 грн. 884 грн.

1 липня 709 грн. 888 грн.

1 жовтня 723 грн. 907 грн.

1 грудня 734 грн. 922 грн.