Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Станіслав Стеценко. (Костянтина РОДИКА)
П’ятнадцять років літературному журналу, що виходить поза бюджетним фінансуванням і взагалі не в столиці, — подвиг. Його ім’я — Олександр Апальков.
Так, без інвестицій «звідти» існувати не можна. Німецький партнер Апалькова оплачує випуск номера. Але ж наш канівський видавець (журнал «Склянка часу» виходить у Каневі) примудряється ще й випускати низку книжок своїх авторів. І вони стають хедлайнерами, як–от «Чорна акула в червоній воді» Станіслава Стеценка, яка серединою 1990–х стала бестселером, що перевищила наклади всіх тодішніх детективів–трилерів. Або роман Володимира Єременка «Восхождение в бездну», що його визнали кращою прозовою книжкою на минулорічному ярмарку «Світ книги» у Харкові.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>