ЦИТАТИ ТИЖНЯ

30.04.2010

Олег Ляшко,
народний депутат від БЮТ
— про позицію Литвина щодо розміщення флоту в Україні:

— Я прошу вас, Володимире Михайловичу, дайте мені куточок своєї квартири на 25 років. Я платитиму оренду і навіть комунальні послуги за вашу квартиру. Але не ображайтесь, якщо я вночі буду там чхати, можливо, повітря зіпсую вам, а на день Росії співатиму патріотичні російські пісні. От чи будете ви мене 25 років терпіти там? От це саме дає російський флот у Криму.

(«Українська правда»)

 

Володимир Литвин,
Голова Верховної Ради
— про вівторкове засідання парламенту:

— Я усе розумію, сприймаю яйця. Ви ж бачили, що я не падаю.... Але, разом із тим, заносити сюди димові шашки — це є виявом дикунства. Ті, хто це зробив, мали б розуміти свою відповідальність, адже могла початися пожежа. Відповідальність якась, мізки є — якщо не курячі, то поросячі?

(УНІАН)

 

Дмитро Медведєв,
президент Росії
— про ратифікацію «харківських» угод:

— Щодо вівторкових рішень, треба визнати, що наші українські товариші зробили це з властивою їм витонченістю: спочатку Верховна Рада зібралася, і там був такий невеликий на цю тему концерт із застосуванням спецзасобів і всього іншого. Але кінець кінцем рішення було ухвалене. Я дуже радий цьому. Це свідчить, що розум перемагає і стратегічні інтереси України взяли гору над недалекоглядними емоціями, які проявлялися у формі різного роду шумових ефектів та інших способів.

(РІА «Новості»)

 

Віктор Небоженко,
директор соціологічної служби «Український барометр»
— про «щедрість» Януковича:

— Наш Президент Янукович — молодий, недосвідчений, не дивлячись на свої розміри і вік — 60 років. І східні сусіди користуються його недосвідченістю і честолюбством та страхами і швидко вирішують свої проблеми... Якщо «здача» українських інтересів відбуватиметься такими високими темпами, то десь до Різдва Путін втратить інтерес до Януковича, бо вже нічого буде брати.

(УНІАН)

 

Ігор Коліушко,
голова правління Центру політико–правових реформ
— про можливість розриву «флотських» угод:

— Для Росії немає значення, як прийнята ця угода: законно чи ні. Важливо, що є влада в Україні, яка сказала — «Беріть!». А якщо Росія щось бере, то вона не віддає, незалежно від будь–яких правових процедур.

(«Німецька хвиля»)