Сяятимуть завжди! ТОП найнезабутніших ялинок Києва
Нещодавно кияни та гості столиці побачили головну ялинку 2024-2025 рр.: біла — як символ «початку світлого й чистого шляху», вона простояла до 10 грудня. >>
30 квітня
Казимир III Великий, пол. король (1310), Карл Фрідріх Гаусс, нім. математик, фізик (1777), Олександра Єфименко, укр. і рос. історик (1848), Макс Складановськи, нім. винахідник кінематографа (1863), Франц Легар, угор. композитор (1870), Ярослав Гашек, чеський письменник (1883), Йоахім фон Ріббентроп, нім. нацист. діяч (1893), Саймон Сміт Кузнєц, амер. економіст (1901), Микола Гринько, укр. актор (1920), П’єр–Фелікс Гуаттарі, франц. психіатр і філософ (1930), Василь Шевчук, укр. письменник (1932), Карл XVI Густаф, король Швеції (1946), Олександр Волков, укр. політик (1948), Сергій Морозов, укр. футболіст і тренер (1950), Джейн Кемпіон, новозеланд. кінорежисерка (1954), Ларс фон Трієр, дан. кінорежисер (1956), Павло Гірник, укр. поет (1956), Микола Фоменко, рос. шоумен (1962), Філіп Кіркоров, рос. співак (1967), Андрій Губін, рос. співак (1974), Джон О’Ши, ірланд. футболіст (1981).
1 травня
Рудольф I, герман. король, 1–й із Габсбургів (1218), Джозеф Аддісон, англ. просвітитель, політик (1672), Артур Уелслі, англ. воєначальник (1769), Микола Кащенко, укр. біолог (1855), Марсель Пруст, франц. письменник (1862), Альберт Ласкер, амер. бізнесмен, батько суч. реклами (1880), Тейяр де Шарден, франц. антрополог (1881), Микола Єжов, рад. держ. діяч (1895), Олександр Борисов, Юрій Толубєєв, рад. актори (1905), Федір Хитрук, рад. мультиплікатор (1917), Віктор Астаф’єв, рос. письменник (1924), Давид Абашидзе, груз. актор, кінорежисер (1924), Микола Карполь, рос. волейб. тренер (1938), Василь Зінкевич, укр. співак (1945), Джон Ву, гонк.–амер. кінорежисер (1946), Ядвіга Поплавська, білорус. співачка (1949), Сергій Ківалов, укр. політик і юрист (1954), Олена Ханга, рос. телеведуча (1961), Oлівер Бірхофф, нім. футболіст (1968), Жанна Усенко–Чорна, укр. юристка (1973), Олександр Глеб, білорус. футболіст (1981), Даріо Срна, хорват. футболіст (1982).
2 травня
Алессандро Скарлатті, італ. композитор (1660), Катерина ІІ, рос. імператриця (1729), Новаліс, нім. поет (1772), Вільгельм Маузер, нім. зброяр (1834), Джером Джером, англ. письменник (1859), Вільям Бейлісс, англ. фізіолог (1860), Теодор Герцль, засновник політ. сіонізму (1860), Анатолій Железняков, матрос–революціонер (1895), Бенджамін Спок, амер. педіатр (1903), Бінг Кросбі, амер. співак (1903), Леонід Луков, рад. кінорежисер (1909), Кола Бельди, рад. співак (1929), Фейсал II, останній король Іраку (1935), Леонід Каневський, рос.–ізр. актор (1939), Жак Рогге, бельг. президент МОК (1942), Олександр Стоян, укр. політик (1943), Микола Поліщук, укр. медик (1944), Валерій Гергієв, рос. диригент (1953), Дмитро Фірташ, укр. підприємець (1965), Кость Бондаренко, укр. політтехнолог (1969), Девід Бекхем, англ. футболіст (1975).
3 травня
Сергій Радонезький, рус. святий (1314), Нікколо Макіавеллі, італ. мислитель, політик (1469), Олександр Бенуа, рос. художник (1870), Франсуа Коті, франц. парфумер (1874), Тодось Осьмачка, укр. поет (1895), Голда Меїр, ізр. держ. діячка (1898), Микола Яковченко, укр. актор (1900), Еббе Шварц, дан. 1–й президент УЄФА (1901), Джеймс Браун, амер. співак (1933), Леонід Нечаєв, рад. кінорежисер (1939), Нона Гапріндашвілі, грузин. шахістка (1941), Іларіон, митрополит Донецький УПЦ МП (1951), Наталія Андрейченко, рос. акторка (1956), Ігор Ольшанський, амер. футболіст, найбільш високооплачуваний спортсмен походженням з України (1982), Леся Оробець, укр. політик (1982).
4 травня
Бартоломео Крістофорі, італ. винахідник фортепіано (1655), Фрідріх Брокгауз, нім. видавець (1772), Михайло Магницький, рос. освітянин (1778), Томас Гекслі, англ. натураліст (1825), Джон Спік, англ. мандрівник (1827), Олександр Керенський, рос. політик (1881), Фріц фон Опель, нім. автопромисловець (1899), Марк Фрадкін, рад. композитор (1914), Хосні Мубарак, президент Єгипту (1928), Володимир Плютинський, укр. аграрій (1927), Одрі Хепберн, брит. акторка (1929), Михайло Шемякін, рос. художник (1943), Григорій Омельченко, укр. політик (1951), Михайло Задорнов, рос. політик (1963), Юрій Вірт, укр. футб. воротар (1974), Фернандіньйо, бразил. футболіст (1985), Настя Каменських, укр. співачка (1987); «Бігмак» (1968).
5 травня
Герард Меркатор, фламанд. картограф (1512), Сорен К’єркегор, дан. філософ–екзистенціаліст (1813), Ежен Лабіш, франц. драматург (1815), Карл Маркс, нім. філософ, основоположник теорії комунізму (1818), Станіслав Монюшко, пол. композитор (1819), Ганна Барвінок, укр. письменниця (1828), Джон Стетсон, амер. підприємець (1830), Сидір Воробкевич, укр. письменник, композитор (1836), Генрік Сенкевич, пол. письменник (1846), Сергій Мосін, рос. зброяр (1849), Кирило Трильовський, укр. громад. діяч (1864), Елізабет Кохран (Неллі Блай), амер. піонерка жін. журналістики (1864), Борис Розінг, рос. винахідник (1869), Георгій Сєдов, рос. полярник (1877), Юрій Липа, укр. публіцист (1900), Анатоль Литвак, франц.–укр. режисер (1902), Ірина Вільде, укр. письменниця (1907), Євген Долматовський, рад. поет (1915), Анатолій Дімаров, укр. письменник (1922), Сергій Ахромєєв, рад. маршал (1923), Тоні Річардсон, англ. кінорежисер (1928), Анатолій Іванов, рад. письменник (1928), Леонід Абалкін, рос. економіст (1930), Микола Кондратюк, укр. співак (1931), Марія Бієшу, молд. співачка (1934), Параска Королюк, укр. громад. активістка (1939), Ліон Ізмайлов, рос. сатирик (1940), Олександр Рагулін, рад. хокеїст (1941), Муртаз Хурцилава, грузин. футболіст (1943), Володимир Смирнов, укр. рад. фехтувальник (1954), Ксенія Ляпіна, укр. політик (1964), Любов Єгорова, рос. лижниця (1966), Тетяна Волосожар, укр. фігуристка (1986); газета «Правда» (1912).
Нещодавно кияни та гості столиці побачили головну ялинку 2024-2025 рр.: біла — як символ «початку світлого й чистого шляху», вона простояла до 10 грудня. >>
Одесит відвідує друга перед операцією: >>
Крістіна Марія Агілера народилася 18 грудня 1980 року. >>
На хвилю хейту, що виникла через зйомки кулінарного шоу Євгена Клопотенка в Трапезній палаті Лаври, відреагувала адміністрація Національного заповідника Києво-Печерська Лавра. >>
Айсберг під назвою A23a, який є найбільшим та найстарішим у світі, знову почав рухатися. Він майже рік пробув у пастці виру. >>
Шукаючи собі пару горбатий кит подолав понад 13 тисяч кілометрів від Колумбії до Занзібару - це рекордна відстань для цього виду. >>