Є листя — буде життя

Семисотрічний дуб на Верхній Хортиці нинішньої весни вчергове «не погодився» із вироком фахівців і всупереч усім прогнозам знову зазеленів! Тридцятишестиметровий велетень (обхват стовбура — шість із лишком метрів, діаметр крони — 63 метри) поступово згасає впродовж останніх двадцяти років. За оптимального втручання (як уже писала «УМ») цей процес можна було й уповільнити, однак маємо те, що маємо, — єдину гілку, яка щовесни розбруньковується, відчайдушно чіпляється за життя чи не останнім листям. Найбільше радіють живучості реліктового дерева ініціатори створення історико–культурного комплексу «Запорізький дуб»: кинутим напризволяще старожилом Верхньої Хортиці з минулого року опікується всеукраїнська федерація «Спас».

Ніби відчувши турботу громадської організації про себе, дуб–велетень цьогоріч віддячив спасівцям дещо щедрішою порцією «листя надії». Під ним і відбулося урочисте відкриття комплексу «Запорізький Дуб». Міський голова Євген Карташов й очільники держадміністрації Ленінського району однозначно оцінили роль «Спасу», пересічні ж запоріжці невдоволені тим, що вихідними днями доступ до реліктового дерева залежить від розкладу виступів театру козацьких бойових мистецтв «Запорізький Спас». Вистави ж стали постійними, вартість квитка — 35 гривень (дитячого — 20).

Обмеження доступу громадян до об’єктів, визнаних національними святинями, дійсно суперечить чинному законодавству, на чому акцентують «юридичні педанти». Водночас логічним є також прагнення Федерації як орендаря території компенсувати бодай частину своїх затрат. Факт і те, що до «вторгнення» спасівців на Верхню Хортицю ані її мешканці, ані місцева влада для належного порятунку одного з символів козацького краю та України не задіювали доста власних матеріальних або ж трудових ресурсів.