Хто хоче чекати 32 роки?

Скільки часу в Україні пробуде Чорноморський флот Російської Федерації? Угода між Віктором Януковичем і Дмитром Медведєвим уже стала елементом української реальності. Це мусимо визнати, але в жодному випадку не треба з цим миритися. Прозахідна опозиція запевняє, що угоду буде денонсовано, як тільки до влади прийде нова команда. Кілька фахівців запевнили «УМ», що з юридичної точки зору денонсація можлива. Але для цього в державі мусять визріти політичні умови. Бо зрозуміло, що для цього елементарно не вистачає голосів у Верховній Раді. Наразі доводиться констатувати, що партія влади, котра ввійшла в кураж і продовжує підносити дари Росії, тримається міцніше, ніж опозиція. Натомість для демократичних сил і громадянського суспільства настає час нових викликів.

Чи варта угода паперу?

«Денонсація — це звичний акт у міжнародному праві, — зазначив у коментарі «УМ» колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко. — Ця процедура дуже детально виписана, наприклад у Віденській конвенції про міжнародні договори. Там чітко передбачено: угоди і укладаються, і денонсуються, якщо одна зі сторін вважає, що вони не відповідають її інтересу». Огризко навів приклад із новітньої історії українсько–російських взаємин: наприкінці 2008 року Державна дума та Рада Федерації проголосувала за денонсацію угод про використання радарів у Мукачеві та Севастополі.

Володимир Огризко наголосив, що головна проблема — не колізія, пов’язана з денонсацією, а те, наскільки швидко «в Україні з’явиться українська влада». «Якщо до влади прийде демократична команда, яка відстоюватиме українські інтереси, то будь–який міжнародний договір — тим більше такий, що був ухвалений із порушенням процедури, — можна буде денонсувати. Це норма міжнародного права», — переконаний Огризко, екс–заступник секретаря Ради нацбезпеки та оборони.

Водночас політолог–міжнародник і правник Геннадій Друзенко вважає, що навіть якщо в Україні виникнуть сприятливі політичні умови, припинити дію угоди буде непросто. «Хоча денонсація можлива з юридичної точки зору — для цього достатньо рішення Верховної Ради і підпису Президента — але вона малоймовірна. Угода — це консенсус. Односторонній вихід з угоди завжди сприймається як недружній крок. Слід розуміти, що якщо денонсація і відбудеться, це викличе бурхливу реакцію Росії. Вона застосує всі важелі впливу, аби поставити Україну на місце», — зазначив у коментарі «УМ» пан Друзенко.

«Так ся обіймають — аж задушать»

«Ратифікація угоди щодо флоту — це план перетворення України на Малоросію, який втілюється в обмін на економічні преференції. Хоча насправді ці вигоди відчує невелика дещиця українців», — сказав у коментарі «УМ» Геннадій Друзенко.

Найбільша вигода для «дещиці українців» стосується зменшення цін на газ. Окрім того, Росія погодилася зняти обмеження на продаж труб українського виробництва на російському ринку. «Ми негайно ухвалимо рішення, що давно очікується виробниками труб в Україні: обсягом 260 тисяч тонн українські труби будуть продаватися на російському ринку», — заявив Володимир Путін на втіху українським олігархам. До речі, поступки російської сторони побічно свідчать про те, що економічний тиск, який вівся упродовж останніх років (збільшення цін на газ, квоти на продаж труб тощо), мав політичне підґрунтя.

Після того як у парламенті було ратифіковано угоди, Віктор Янукович і Дмитро Медведєв привітали один одного з успіхом. Телефонне братання велося іще на двох лініях — між Миколою Азаровим і Володимиром Путіним, а також між Володимиром Литвином і Борисом Гризловим.

У розмові з Азаровим Путін наголосив, що РФ готова інвестувати та кредитувати спільні проекти (і навіть суто українські проекти) у галузях атомної енергетики, реконструкції гідроенергетики, енергозбереження, транспортної інфраструктури, в авіакосмічній галузі. Від широти апетитів Кремля віє холодком. Ніхто не повинен мати ілюзій: за «благородством» і солодкими словами про інвестиції стоїть намір підпорядкувати стратегічні галузі українського господарства.

«Вставай, хто живий, в кого думка повстала!»

Опозиція розпочала підготовку до опору проросійському режиму Януковича. Лідерка БЮТ Юлія Тимошенко вчора виїхала з візитом у Рівненську область. Вона провела зустріч із керівниками опозиційних партій і рухів краю. Темою розмов була координація дій опозиції.

Учора відбулася нарада й у середовищі «Нашої України».

«Те, наскільки швидко Україна вийде з орбіти Росії, до якої державу веде Віктор Янукович, залежить від активності громадянського суспільства та партій, від кожного з українських громадян, — зазначив у коментарі «УМ» Володимир Огризко. — Якщо суспільство згуртується і зрозуміє, що влада узурпує права, наступає на свободу, то ця влада не матиме шансу. Якщо ж опустити голову, то люди перетворяться на напіврабів, а може, й рабів».

А ТИМ ЧАСОМ...

Флот — під «триколор», пам’ять — під червоний прапор

Наступне засідання парламенту відбудеться аж 11 травня: після ратифікації «харківських угод» і ухвалення бюджету Верховна Рада взяла «тайм–аут». До речі, на вівторковому засіданні ВР було ухвалено ще два резонансні рішення.

Зокрема, парламент вніс зміни до закону про Регламент, які стосуються «тушок», прав опозиції і виборів віце–спікера. По–перше, парламент дозволив позафракційним парламентаріям об’єднуватися у депутатську групу. Якщо ця група налічуватиме понад 15 осіб, вона отримає додаткові права на виступ, представництво на погоджувальній раді тощо.

По–друге, Верховна Рада скасувала норму, яка передбачала створення у ВР лише однієї парламентської опозиції (привілейований статус уже «застовпив» БЮТ). Відтепер будь–яка фракція може офіційно вважатися опозиційною, якщо ухвалить відповідне рішення.

По–третє, Верховна Рада спростила процедуру звільнення та призначення заступників спікера. Для вирішення «віце–спікерських питань» достатньо рішення звичайною більшістю голосів, натомість раніше парламент мусив організовувати закрите голосування бюлетенями. Опозиція побоюється, що коаліція пробує відставити Миколу Томенка.

Ще один акт — зміни до закону про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років. Законопроект дозволяє використовувати червоний прапор «під час урочистих заходів, присвячених Дню Перемоги» органами влади та місцевого самоврядування, а також вивішувати його поряд із Державним прапором.

НА МІСЦЯХ

Волинська обласна рада звернулася до Верховної Ради із закликом денонсувати угоду про перебування Чорноморського флоту в Україні. Рішення далося депутатам туго й було ухвалене лише з п’ятої спроби. «Події як в обласній, так і Верховній Раді України свідчать про одне — в нашу державу, в життя українців повертаються часи тиску, нівелювання свободи слова та політичних свобод суспільства», — заявив депутат облради, голова осередку «За Україну!» на Волині Ігор Гузь.

Партія «Свобода» ініціюватиме відставку голів Львівської та Тернопільської обласних адміністрацій Василя Горбаля та Ярослава Сухого, які голосували за ратифікацію угоди про Чорноморський флот.

Тим часом голова облради Олексій Кайда, якого затримали позавчора під час акцій протесту, повернувся на батьківщину. Як повідомила власкор «УМ» на Тернопільщині Світлана Мичко, Кайду затримали за підозрою в нищенні автомобіля. Після того як голова облради виступив на мітингу під пам’ятником Шевченку в Києві, двоє працівників міліції провели його до легковика із розбитим лобовим склом. Правоохоронці заявили політику, що це він понищив авто, бо господар машини Кайду «впізнав зі спини». Відтак політика доставили до Шевченківського відділення міліції. «Свободівець» поскаржився, що працівники міліції поводилися брутально й нахабно. Кайда оскаржуватиме дії міліції.

Власкор «УМ» на Луганщині Михайло Бублик повідомляє, що міліція чинила перешкоди активістам, які намагалися доїхати до Києва на демонстрацію. Луганська «Батьківщина» мобілізувала для поїздки близько сотні своїх прихильників. Доїхати до столиці не вдалося, бо на захист їхнього здоров’я стало доблесне луганське ДАІ. Автобус із пасажирами зупинили на виїзді з обласного центру. У вечірніх сутінках правоохоронці угледіли несправність машини й не хотіли відпускати її в далеку й небезпечну подорож. Перевірка різних параметрів зайняла «якихось» дві години, а потім автобус розвернули на 180 градусів і повезли в місто. Начальник обласного ДАІ прокоментував: «Я не знаю, хто їхав у тому автобусі, але він був несправним і поставлений на штрафмайданчик».