Відновлення історичних періодів становлення нашої держави стало модним, а подекуди вигідним бізнесом. За останні роки в усіх на слуху розмови про куточок української природи, архітектури та побуту «Мамаєва Слобода» на Відрадному в Києві, Музей трипільського поселення в селі Легедзине на Черкащині, Етнографічний музей із першою паперовою фабрикою XVII століття у Радомишлі на Житомирщині, етнографічний комплекс «Українське село» у Бузовій на Київщині. Минулої суботи у Копачеві Обухівського району, за 34 км від столиці, відкрили «Парк Київська Русь», де планують побудувати стародавній Київ XI—XIII століть, яким він був за княжих часів.
Президент «Слов’янського фонду», автор проекту «Парк Київська Русь» Володимир Янченко каже, що відновить образ дитинця в масштабі один до одного. «Працюємо з археологами, архітекторами та істориками. За науковими даними склали генеральний план дитинця, керівником якого був один із найкращих фахівців із вивчення стародавнього Києва Костянтин Гупало. На мапі перед нами відкривається стародавній Київ, який створив Володимир Хреститель у Х столітті на території 10 га, — розповів Янченко. — Це багаторічний проект, будівництво якого розраховуємо закінчити у 2017 році. На створення княжого міста витратимо 350 млн. доларів. На сьогодні зробили невелику частину із запланованого: побудували огорожу, поставили вишки, насипали вали».
Фестиваль із травня по жовтень
За селом Копачів починається ліс. У ньому відгородили 10 га, на межі закопали дерев’яні кілки, щоб вороги не пролазили. Мабуть, обороняються від тих, які при вході не захотіли в касу 80 грн. данини сплатити. Територію Парку розділили на дві частини глибоким ровом. По один бік має бути повноцінне місто, в якому буде Ярославів двір із палацом Ярослава Мудрого, Хрестовоздвиженська церква, Янчин монастир з Андріївською церквою, Федорівський монастир, Ротонда ХІІ століття, хати бояр і воєвод. На поле розваг люди виходитимуть через Софійські, Михайлівські та Подільські ворота. Але поки що там, де мають мешкати русичі, їздять бульдозери, розчищають територію. Готове тільки, так би мовити, «фойє» «Парку Київська Русь», а саме — поле для розваг і турнірів. Є вишка, з якої князь може споглядати за видовищами свого народу.
Минулої суботи замість князя власник Парку Володимир Янченко із заступником міністра культури і туризму Ольгою Бенч, художнім керівником Театру Франка Богданом Ступкою, режисером Андрієм Бенкендорфом, російським космонавтом Юрієм Лончаковим придивлялися, якими видовищами «Київська Русь» багата. На території Парку проходитиме найтриваліший фестиваль в Україні. Він складатиметься з розваг різних напрямів і охоплюватиме ХІІІ—ХV століття. З травня по жовтень організатори запрошують на Міжнародний фестиваль «Київська Русь ХІІІ ст.», День Києва, День Ярила, Битву XV століття, Міжнародний фестиваль каскадерів «Київська Русь», рольовий фестиваль–маскарад «Київська фібула», Медовий Спас, День Незалежності, Фестиваль «Билини Стародавнього Києва IX—XI ст.», Зустріч «Бабиного літа», Фестиваль «Гості Стародавнього Києва XV ст.» та Лучний турнір. У день відкриття учасники всіх акцій вишикувалися перед власником Парку, демонструючи йому свої вміння розважати туристів. Виглядало це все як травневий парад на Хрещатику. Лицарі, лучники, богатирі, дівчата у віночках і волхви один за одним марширували, потім групами стали перед Янченком, щоб вислухати вітальні промови VIP–ів фестивалю.
Ступка, танці й бізнес на лицарях
Володимиру Янченку здавалося, якщо він запросить на відкриття Богдана Ступку і скаже журналістам, що керівник Театру Франка відповідає за акторський склад і одяг на фестивалі, то всі будуть у захваті від «Київської Русі». Богдан Сильвестрович справді приїхав у Копачів, та з журналістами не зустрівся. Народний артист сховався в кутку у VIP–зоні, куди простих смертних не пропускали, так і не сказавши на публіку жодного слова. Актори театру і студенти Інституту імені Карпенка–Карого, яких, за словами президента «Слов’янського фонду», відправив у Копачів Ступка, настільки примітивно відтворювали сценки з життя Київської Русі, що від фальші хотілося вуха ватою закривати. Дівчата, бігаючи поміж туристів, кричали одна на одну штучною, серіальною мовою. Вдягнені всі, як курчата з інкубатора — плаття, вишиванки, взуття, як уніформа. Їхні танці були настільки примітивними, що на звичайних етнічних фестивалях побачиш у сто разів цікавіші й майстерніші рухи, ніж на полі розваг у «Київській Русі».
Лицарі й бояри теж нічим не кращі за дівчат. Костюми з металевої сітки, переплетеної шкірою, пошили спеціально, щоб давати туристам на прокат. Їх демонстрували хлопці, яких по знайомству зігнали зі всього Києва. «Я вперше вдягнув ці обладунки. Сказали, щоб стояв рівно і фотографувався з туристами», — каже втомлений парубок у лицарському костюмі. Зовнішнім виглядом вражали лише ті учасники фестивалю, які приїхали з київських клубів і самотужки реконструювали свої костюми. Вони й номери виступів добре відрепетирували, знали, як правильно ходити, на коні їздити, мечем володіти. Упродовж літа у Парку вони проводитимуть свої фестивалі.
Найобразливіше не те, що зігнали недосвідчену масовку і розбавили її поодинокими ентузіастами. «Київська Русь» на кожному кроці хоче здерти мито з туриста. Комерція у «Парку Київської Русі» починається відразу біля кас. Вхід — 80 грн. Питання, за що стільки грошей, мучило мене цілу дорогу з Обухова в Київ? За поле і лицаря, біля якого можна сфотографуватися? А далі ще цікавіше. Щоб пустити одну стрілу з лука — 2 грн., отримати грамоту від Нестора Літописця — 10 грн., майстер–клас із вирізання дерева — 15 грн., катання на коні — 20 грн. Безкоштовними є тільки бої подушками на жердині. Щоб усе спробувати, а ще поїсти і поселитися, «Київська Русь» для туристів обійдеться дорого. Недаремно називають новий Парк княжим містом. А утримувати князя — задоволення не з дешевих.