Ірина Гордійчук також похвалилася, що на форумі покажуть мюзикл «Дев’ять» (із Ніколь Кідман, Софі Лорен, Пенелопою Крус та Маріон Котійяр), а ще — премійовану «Золотим левом» картину «Ліван». (Фото надане прес–службою фестивалю.)
Хороша новина зовсім «юного» столичного фесту, що проходитиме з 25 травня по 1 червня, — нарешті сформували призовий фонд: гран–прі становить 20 тисяч гривень (минулого року не було жодної копійки). Також цьогорічний бюджет кінофоруму зріс у півтора раза і становить сім мільйонів гривень. Щоправда, генеральний продюсер фестивалю Федір Крат, розповідаючи, що у пристойних іноземних фестивалів 70 відсотків фінансування становлять державні кошти, не уточнив українські джерела надходження. Відомо лише, що певну суму обіцяє чинний уряд.
Погана новина — у конкурсі не буде жодної української стрічки. «У програмі — 17 фільмів. Українського немає», — повідомила на прес–конференції голова відбіркової комісії Ірина Гордійчук. Плачевний стан національного кінематографа відомий усім, тому особливих сподівань на нові фільми від України ніхто й не мав. Ситуацію могла врятувати картина Сергія Лозниці «Щастя моє», проте вона вже поїхала в Канни. Фільм Вілена Новака ще не закінчений, так само як і картина Войтюка «Дикий ангел». Але в позаконкурсних програмах організатори обіцяють показати український кінопродукт, знятий за останні два роки. Усього на кінофорумі покажуть понад 100 картин: конкурс, позаконкурсні програми, ретроспективи Акіро Куросави та Іштвана Сабо. На відміну від минуло року, цього разу Київський міжнародний стане доступніший для глядачів. Усі сеанси, зокрема й конкурсні покази, будуть відкриті, ціна вхідного квитка — стандартна. Фестивальними майданчиками стануть кінотеатри «Баттерфляй Ультрамарин», «Баттерфляй DeLux» та Будинок кіно.
У рамках фестивалю пройдуть «круглі столи» на проблемні теми національного кінематографа, Форум українських кінопроектів, майстер–класи угорського режисера Іштвана Сабо, японської актриси Мієко Харади (знімалася у фільмах Акіро Куросави), польського режисера Єжи Гофмана й американського режисера Вадима Перельмана.
Церемонії відкриття та закриття фестивалю пройдуть у Палаці «Україна». По червоній доріжці обіцяли пройтися актриса Ольга Куриленко, Єжи Гофман, Вадим Перельман, російські актори Станіслав Говорухін і Михайло Єфремов. Точний список зірок оргкомітет не оголосив, оскільки є сподівання, що деякі відомі кіноособи завернуть у Київ із Канн, де 23 травня завершиться всесвітньо відомий форум. Фільмом–відкриттям Київського фестивалю буде нова картина Отара Іоселіані «Шантрапа» із Богданом Ступкою, яку також привезуть із Канн. Іменитий грузинський режисер очолить журі, до якого ввійшли американський режисер київського походження Вадим Перельман, російський актор Армен Джигарханян, український художник Сергій Якутович, польський режисер Марцель Лозінський та індійський актор Санджай Датт.
Президент фестивалю Богдан Ступка:
Коли є підтримка Президента, я можу прийти до будь–якого олігарха, і він підтримає захід
— Богдане Сильвестровичу, як вам вдалося отримати підтримку Віктора Януковича у проведенні кінофестивалю?
— Більше місяця тому він запросив мене до себе. І я підготувався: залишив йому документ про підтримку. Пару днів тому мені зателефонували і сказали, що все підписано.
— Що означає ця підтримка?
— Коли є підтримка Президента, я можу прийти до будь–якого олігарха, і він також може підтримати захід. А ще, наприклад, ми хочемо відкривати фестиваль у Палаці «Україна» — там оренда жахлива. А якщо є ця підтримка, то оренда буде на 20 відсотків дешевша.
— Але ж там проблеми зі звуком та проекцією.
— Ми купуємо свою проекцію.
— На прес–конференції ви казали, що західні кінозірки дорого коштують. Кому із запрошених ви обіцяли заплатити? І скільки?
— Поки що до нас такі зірки, щоб їм багато платити, не приїдуть.
— Отару Іоселіані ви також маєте заплатити?
— По–перше, він любить Київ. І я думаю, гонорар буде невеличкий.
— Спрямованість фестивалю, на якому кіно він фокусується, — з цим уже визначилися?
— Зараз у всьому світі панує еклектика. Це буде і політичне, і соціальне, і молодіжне кіно. Спочатку ми хотіли зробити фестиваль авторського кіно, але його не так і багато.
— Зараз ви знімаєтеся у Києві. Що це за кіно?
— Це російський фільм «1945 рік». Режисер — Балкашинов, актори — московські, бо це їхні гроші. Фільм охоплює післявоєнний період, коли треба було піднімати село. Я граю голову колгоспу.
— Ще вас запросили в український проект «Закохані в Київ». Чи є у вас робота в інших українських фільмах?
— Поки що ні. Минулого року я знімався в «Дикому ангелі». А зараз задіяний у картині, яку знімає «Мосфільм», — «Одного разу в Ростові». Це історія, що була за Хрущова, коли в Новочеркаську Ростовської області людям зняли 30 відсотків зарплати, і вони почали ходити по всіх інстанціях, щоб повернути гроші. Була страшна трагедія: їх зробили ворогами народу, танки пустили, були жертви.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
