«Хочуть війни? Вони її матимуть!»

28.04.2010
«Хочуть війни? Вони її матимуть!»

Пікетувальники раз по раз проривали міліцейські кордони.

«Нам не потрібен газ «по–флотськи»

Столичний студент Кирило Максимов учора зранку вбрався, як на свято, — навіть одягнув вишиванку. «Я зараз йду на священну війну, — говорить хлопець по дорозі до парламенту і пов’язує на руку жовто–блакитну стрічку, — я йду боронити суверенітет моєї країни. І хто знає, чим закінчиться сьогоднішня акція протесту...»

Ще досить рано, а до парламенту вже не підступитися: на сусідніх вулицях паралізовано рух автотранспорту. Сюди під різними партійними та державним стягами прийшли понад 15 тисяч українців. Спокій народних обранців охороняє одразу чотири ланцюги оперативників. ОМОН у повній бойовій готовності: шеренги кремезних хлопців у бронежилетах та шоломах, із кийками та газовими балончиками. Там теж «живі люди» — хлопці знімають на мобільні телефони протестантів, — на пам’ять. За їхніми спинами, майже біля стін парламенту, — прихильники Партії регіонів із наметами: їх стягнули сюди ще напередодні. «Хіба це не дискримінація? — кричить із «проукраїнського» натовпу чоловік. — Подивіться, як близько «регіоналів» підпустили до Верховної Ради. Де вони і де ми? Це що, їхня приватна власність?»

До парламенту тим часом сходяться народні депутати: пройтися центральною дорогою під гучні крики «Ганьба» ризикнув міністр палива та енергетики Юрій Бойко. «Валіза, вокзал, Москва», — кричать йому навздогін протестанти. Під музичний супровід Тараса Петриненка з динаміків та партизанські пісні активісти з усієї України намагаються докричатися до народних депутатів: «Янукович — губернатор Малоросії», «Нам не потрібен газ «по–флотськи», «Геть політичних папуасів», «Литвина — на мило». Сюди, під стіни парламенту, люди принесли численні транспаранти, ікони та вишиті рушники. А ще — надувний човен із написом «Путін, забирай свій флот і маріонетку Януковича в Росію». «Ану–ану, підніміть, я почитаю, що ви там понаписували», — просить усміхаючись хтось із офіцерів. Протестанти гордо піднімають свій «корабель»: «У нас тут он ще хто є», — із човна виймають порося на фанері з обличчям Президента. «Дивися мені, щоб вони сюди того човна не кинули, як будуть іти депутати», — дає настанови полковник міліції підлеглому майору. А тим часом протестанти проводять лікнеп для молоденьких міліціонерів: «Ви ось, хлопці, їх захищаєте, а вони вас як гарматне м’ясо використають. Поїдете в Чечню служити! А замість вас китайців наберуть — вони невибагливі, менше їдять...» Молодики мовчки відвертають обличчя.

Міліція використовувала газ і кийки

А тим часом натовпом прокочується звістка: «236 уродів продали Україну». На «лівому фланзі», із боку Грушевського, натовп починає проривати облогу — сюди вже мчить «Беркут»: по вісім рядів озброєних кийками правоохоронців намагаються втримати розгніваних людей. «Тримати лінію! Вирівняти ланцюг», — кричить у мегафон полковник. У м’ясорубці тріщать вудки від прапорів, у правоохоронців летять пластикові пляшки, державний стяг опиняється під чобітьми оперативників. На гнівні вимоги не топтати держаний символ «Беркут» не реагує — команда була інша. «Зараз оборону прорвуть, так твоїй машині буде п..ць, — кричить у телефон молодик у костюмі невідомому співрозмовнику — за кілька метрів від «лінії кордону» стоїть припарковане представницьке «Ауді», воно може стати першою жертвою розлюченого натовпу. «Хлопці, ви ж народу присягали на вірність!» — кричить літня жіночка, намагаючись стримати міліціонерів, які попід руки виводять затриманого активіста. На сходах до Маріїнського парку народний суд вирішує інакше — у міліціонерів вмить відвойовують хлопця, натовп його закриває собою, а чоловікам у міліцейських кашкетах дістається «на горіхи» — народ задоволено гуде.

Емоції ж закипають: розлючені активісти раз по раз проривають облогу: догори летять міліцейські кашкети, туфлі. Народ кричить: міліція використовує газ, гамселить активістів ногами, кийками по голові. Ланцюг розірвали. «Ти прорвався? — запитує чоловік із сивими вусами в молодого хлопчини — «Прорвався» — задоволено «звітує» той. — «Ти звідки? Я з Хмельницького» — «А я зі Львівщини... Ну що, тепер на Верховну Раду?»...

Серед активістів на вістрі атаки — сивочолий енергетик із Луцька Іван Сергійович: «Я приїхав захищати український суверенітет. Покинув усе і приїхав. Розумієш, дитино, якщо не я, то хто? Бо «зек» не може керувати Україною. Це не українська людина, йому не болить Україна. У мене ось генетично закладена любов до батьківщини, мої батьки і пращури гинули за неї. І якщо потрібно, я залишуся тут назавжди...»

У «коридорі», який ще годину тому так бережно охороняв «Беркут», змішалося все: журналісти, активісти, патруль, народні обранці... Депутат–«нашоукраїнець» Володимир Карпук витирає кров біля носа та губ — він став жертвою «рукоприкладства» «регіоналів»: «Один тримав за волосся, другий бив, — розказує «УМ» депутат. — Багатьох гамселили — як у звичайних бандитських бійках...»

Кримська війна

А навколо російських телевізійників організувався «дискусійний клуб»: «Ось ви мені скажіть, ну чого ви до нас увесь час лізете? Газдуйте собі вдома, — обурюється пікетувальник. — У вас що, проблем немає? Та там, у вашій Росії, все заср...но — сам бачив. Ну то й працюйте собі на здоров’я...»

А між пікетувальниками ширяться «алгоритми» наступних дій: вимагають активісти «мандати на стіл» та перевибори, обіцяють закидати будівлю парламенту гранатами, «бо занадто велика концентрація зрадників там на квадратний метр». А ще — обіцяють усім 236 депутатам, які здали український суверенітет, «веселе» життя: «Фотографії цих депутатів будуть висіти біля їхніх під’їздів, і під ними буде написано: «Зрадник». Усі мають знати: це людина, яка знищує Україну, і вона буде відповідати за свої злочини. Ці люди будуть покарані», — кричить у мегафон представник однієї з правих політичних сил.

Опозиційні народні депутати, збившись у коло, нервово курять: «Я ще вчора казав, що це вам не 2004 рік...», «Ці так просто владу не віддадуть...», «У нас лишається тільки — громадська непокора...» — не надто втішні висновки народних обранців. «З такою владою ми вже за сто днів ввійдемо у відновлений Радянський Союз або ще чортзна–куди, — втручається «звичайний» протестант Євген Лупаков. — Але вони самі провокують народ на бунти і вони їх дочекаються».

Опозиція разом?

Тим часом опозиція, яку представляли «гінці» різних політичних сил, під час мітингу узялася за мікрофон: першою виступала Юлія Тимошенко. Назвавши вчорашній день «чорним», лідерка БЮТу закликала українців прийти 11 травня до парламенту, щоб змусити владу денонсувати угоду про продовження базування в Україні російського флоту. Мовляв, тоді народ мусить вимагати дострокових парламентських виборів. Сама ж вона обіцяє вирушити вже сьогодні регіонами України для того, аби піднімати громадськість на спротив.

І хоча під стінами парламенту опозиція, начепивши на піджаки значки «Я не торгую Україною», декларувала свою єдність і монолітність, вигуки та гул натовпу віру в це підривав. Та й самі опозиціонери сперечалися між собою, кому і скільки «належить» виступати перед народом. Загалом же вчора під час мітингу з підтримкою акцій протесту виступили Анатолій Гриценко, Арсеній Яценюк, Юрій Костенко, В’ячеслав Кириленко.

Лідер «Нашої України», екс–Президент Віктор Ющенко учора теж був під Верховною Радою, однак не виступав перед мітингувальниками. Натомість висловив журналістам своє переконання, що вчорашні події у парламенті стануть основою для суспільної консолідації: «Я переконаний, що сьогодні тільки від нації залежить наша хода. Це тест не лише для народних депутатів, це тест для всього суспільства».

 

ЩО ДАЛІ?

Після ратифікації «флотських» угод Україна може здати на користь Росії ще кілька стратегічних об’єктів і галузей. Москва запропонувала об’єднати активи в ядерній енергетиці. «Мова про великомасштабну кооперацію наших ядерних галузей. Ми пропонуємо створити великий холдинг, який включав би в себе об’єднану генерацію, атомне машинобудування і паливний цикл», — заявив прем’єр–міністр Росії Володимир Путін під час візиту до України. «Це те, що нам цікаво», — прокоментував Віктор Янукович.

Газета «Дзеркало тижня» опублікувала проект угоди між урядами РФ і України, який передбачає гарантування Україною в односторонньому порядку недоторканності власності господарчих суб’єктів РФ, їх дочірніх підприємств та афільованих товариств, які діятимуть на території України; створення спільного підприємства для здійснення купівлі та реалізації російського газу в Україні; контроль російських держорганів за українськими тарифами на транзит газу та нафти тощо.

 

А ТИМ ЧАСОМ...

Учора зранку до столичної міліції надійшло анонімне повідомлення про можливість вибухів у столичному метро у разі ратифікації Верховною Радою угоди про подовження перебування Чорноморського флоту РФ в Україні. Як повідомляє УНІАН, під час ретельного обстеження метрополітену ніяких вибухових пристроїв не виявлено. Міліція шукає зловмисника.

На час, коли верстався номер, надійшло повідомлення про затримання трьох активістів ВО «Свобода», які намагалися прорватися до будівлі Верховної Ради. Водночас учора під час акції протесту затримали голову Тернопільської облради Олексія Кайду. Однак за кілька годин відпустили.