КОМЕНТАРІ

22.04.2010

В’ячеслав Кириленко,
народний депутат, голова групи «За Україну!»:

— Ці домовленості — велика шкода для України. Вони не можуть бути виправдані жодними поступками в ціні на газ. Це продовження політики на здачу національних інтересів, яку сповідує нова влада, — із приводом і без приводу.

Коли нам казали, що ми надто рано переймаємось проблемою–2017, бо до того часу ще залишається багато років, ми застерігали: це питання постане набагато швидше. З нас сміялися, але ми бачимо, що нова влада вже на другому–третьому місяці сама взялася за цю проблему. В обмін на ефемерні поступки — знижки на газ, який потрібен насамперед заможним бізнесменам, які хочуть із мультимільйонерів перетворитися на мультимільярдерів.

Настав час гуртуватися опозиції. Треба припинити поділ портфелів і об’єднатися проти антиукраїнської політики, якою активно займається Президент і уряд. Перший головний виклик для опозиції — не допустити ратифікації угоди в парламенті. Цей документ є міжнародним договором, тому потребує обов’язкової ратифікації. Я нагадаю, що попередня угода теж проходила через голосування в парламенті. Ми мусимо згуртуватися і стати пліч–о–пліч, щоб засвідчити, що маємо достатньо сили протистояти антиукраїнським силам.

 

Олексій Мельник,
провідний експерт військових програм Центру Разумкова:

— Наш новий «гарант» продовжує шокувати своїми рішеннями. Не можна торгувати національними інтересами держави за знижку на природній газ! Викликає глибоке обурення той факт, як нова влада приймає доленосні рішення, що стосуються безпеки та майбутнього.

Я вражений тим, як Янукович мотивував свій крок: за його словами, «ми ухвалили рішення щодо подальшого перебування ЧФ Росії, оскільки це було важливо для наших російських колег і друзів». Україна тут узагалі не згадується! Ніхто не питав думки людей чи експертів. Дискусійне питання щодо членства в НАТО пропонували обговорити в усіх кутках, на референдумі, з синіми кульками у парламенті. А тут рішення ухвалювалося одноосібно, без будь–якого обговорення в експертному середовищі. Бо це «важливо для наших російських колег».

Я не розумію, яка доцільність підписувати договір за сім років до закінчення терміну. Яка необхідність закладати аж на 25 років цю міну уповільненої дії? А це однозначно міна. Всі наступні уряди зіткнуться з великою проблемою, якщо з певних причин будуть змушені змінювати умови угоди: це буде найскладніше питання.

Проблема Чорноморського флоту РФ завжди було гострою проблемою в українсько–російських стосунках. Усі позитивні кроки української влади (наприклад, інвентаризація майна) наштовхувалися на опір російської сторони. Москві вигідно підтримувати рівень конфлікту — фактично, тримати Україну на гачку. Раніше був договір, і наша держава могла наполягати, щоб флот залишив Севастополь у 2017 році. Боюсь, ми ще не раз переконаємося в хибності цього рішення.

 

Микола Томенко,
віце–спікер Верховної Ради від БЮТ:

— Звичайно, треба проаналізувати документи, підписані сьогодні, але такі домовленості варто тлумачити винятково як бажання Віктора Януковича та його команди. Конституція забороняє розміщення воєнних міжнародних баз на території України, а «Перехідні положення» Конституції, які дають можливість орендувати землю України, закінчуються у 2017 році. Отже, для того, щоб реалізувати сьогоднішні домовленості президентів, необхідно пройти шлях змін до Конституції не лише в 226, а згодом у 300 голосів, а й, що найважливіше, такі рішення повинні затверджуватися суспільством на всеукраїнському референдумі.

Я знаю український народ: і той, який говорить українською мовою, і той, який говорить російською, — і коли йдеться про національні інтереси, незалежність або територіальну цілісність, українці завжди відстоювали власні інтереси, а тому я переконаний, що на референдумі ця ідея не буде підтримана. (Прес–служба ВР)