«Депутати, які колись розійшлися по різних таборах, готові до співпраці»
— Пане Зіновію, вас визначено координатором групи «Наша Україна». Яким чином здійснюватиметься керівництво? Які основні завдання стоять перед групою?
— Кожен у депутатській групі «Наша Україна» є самодостатньою особистістю. Тому керувати ніким не потрібно. Йдеться про координацію, яка дозволить зробити нашу роботу злагодженою.
Завдань дуже багато. Найперше, ми мусимо відновити більшість у фракції «Наша Україна — Народна самооборона». Фракція мусить працювати в тому дусі, як вона діяла на перших порах. «НУНС» мусить виконувати завдання, які покладали на нашу політичну силу виборці.
Ми проводимо досить складні переговори. Але в переважної частини депутатів уже є спільна думка, що ми [у фракції] мусимо мати більшість хоча б із прагматичних міркувань.
— Іноді складається враження, що індивідуалізм «нашоукраїнців» проявляється аж занадто — фракція давно втратила монолітність. Чи може результат президентських виборів згуртувати депутатів «НУНС»?
— Дійсно, наша фракція досить розпорошена. Це почалося давно. Серед причин були й зовнішні впливи. Не секрет, свого часу і Юлія Володимирівна дуже сильно попрацювала на те, щоб розбити фракцію… Сьогодні все змінилося. Нема тієї коаліції, яку створювали БЮТ, Блок Литвина і частина «НУНС». Сьогодні сформовано нову більшість. На нашу думку, вона неконституційна — але вона існує. Є новий Президент і уряд. І ми бачимо, що значна частина депутатів, які колись розійшлися по різних таборах, готова до співпраці. Я вірю в те, що нам при грамотній роботі знову вдасться створити більшість.
— Які депутатські групи можуть утворити таку більшість?
— У принципі, є потенціал згуртувати всі групи. Ми вже кілька разів проводили переговори з депутатами «За Україну!». Зізнаюся, що переговори йдуть туго навіть із цією групою, хоча між нами якраз найменше ідеологічних суперечностей… Не зважаючи на труднощі, ми домовилися з депутатами цієї групи, що починаємо переговори про створення більшості у «НУНС».
Підтримку цьому процесу висловлюють «Єдиний центр», Українська народна партія. Маємо розуміння з Миколою Мартиненком — нинішнім головою фракції. Найбільш неясне питання — із «Народною самообороною». Але ми підтримуємо контакти з депутатами «НС», мали плідну розмову з Тарасом Стецьківим.
«Ющенко намагався консолідувати фракцію, але існували потужні фактори зовні»
— Певний час існувала неясність із приналежністю депутатів до тієї чи іншої групи. Наприклад, члени партії «Наша Україна» входили до групи «За Україну!». Зрештою, й вас, пане Зіновію, подавали членом групи на сайті громадського руху Кириленка. Хто ж входить у групу «Наша Україна»?
— Те, що ми створили свою групу, не означає, що розпалася група В’ячеслава. Тут не треба шукати конфлікту чи протиріч.
Усі члени партії «Наша Україна» стали учасниками депутатської групи «НУ». Тобто нас одинадцять. Ще один депутат — я не хочу називати прізвища — заявив про те, що визначиться пізніше: він чекає обласної партійної конференції, щоб отримати «добро» місцевого осередку (як розповів «нашоукраїнець» Парубій, депутатом, який вагається, є Станіслав Аржевітін. — Авт.).
— Чи не здається вам, що процес консолідації фракції почався надто пізно? Можливо, Ющенку треба було ініціювати переговори раніше, ще коли він був Президентом?
— Я вважаю, що Віктор Ющенко робив багато, аби ми не розділилися. Але існували потужні впливи зовні, які роз’єднали фракцію. А в підсумку програли й ті, й ті. З цього можна зробити висновок, що розбрат ніколи не приводить до добра.
— Минулого року в «НУНС» зародилася ініціатива замінити голову фракції Мартиненка. Нібито й назбиралася достатня кількість голосів за відставку. Зараз це питання ще актуальне?
— Після того, як у 2008 році фракція БЮТ почала переговори про союз із Партією регіонів, більшість «НУНС» ухвалила рішення вийти з коаліції. Ті переговори поклали край демократичній коаліції. Невдовзі фракція більшістю в один голос ухвалила рішення увійти в коаліцію з БЮТ і Блоком Литвина, а керівником було обрано Мартиненка. Зараз ситуація практично повторилася: стара коаліція розпалася, у «НУНС» знову нема більшості… Лідер фракції може бути лише головою більшості. Інакше він не голова фракції. Але ми вважаємо, що спершу нам треба консолідуватися. А потім постане інше питання, і його може порушити будь–який член більшості, — про керівника фракції.
«Ми не блокуватимемо трибуни за комітети»
— Як «Наша Україна» ставиться до ідеї переділу парламентських комітетів, що пропонує БЮТ?
— Ми не вважаємо це питання ключовим. Посада керівника комітету зараз не така принципова. У вівторок було ухвалено постанову, яка збільшує граничну кількість членів комітету до 30–35 осіб. Це означає, що коаліція може доповнити своїми депутатами ті комітети, які на її погляд, є ключовими, і так отримати в них більшість. Якщо буде переважна частина своїх депутатів, то вже нема великого значення, хто буде головою комітету.
Водночас, із моральної точки зору, вважаю, що нова коаліція мала б віддати опозиції ті комітети, які мають належати опозиціонерам відповідно до Регламенту. Це було б по–чесному.
— Але блокувати трибуну ви не будете?
— Ми не підемо на блокування трибуни через те, що нам не дали якийсь комітет. Ми підемо на блокування, якщо прийматимуться рішення на шкоду Україні.
— Але навіть якщо почнеться поділ комітетів, виглядає на те, що вони дістануться БЮТ — «привілейованій» опозиції.
— Ні. Існує практика, що комітети діляться пропорційно до чисельності фракції. Якщо в БЮТ 154 депутати, а в нас — 72, то нам перепаде третина, а БЮТівцям — дві третини. Якщо постане таке питання, ми підтримаємо. Але, повторюся, для нас воно не найважливіше.
«Опозиція створюється не для того, щоб робити підніжки»
— Чи доцільно змінити положення закону про Регламент, який передбачає, що у ВР може існувати лише одна «парламентська опозиція»? Наразі благами цього закону користується одна фракція — БЮТ (відповідно до закону, парламентською опозицією може бути фракція, яка налічує хоча б половину депутатів від числа парламентаріїв, що сформували коаліцію. У коаліції — 241 нардеп, у БЮТ — 155).
— Ми не можемо погодитися з такою нормою. Така опозиція — це опозиція «тушок». Думаю, парламент усе–таки скасує цю норму. Це логічно.
Опозиція створена не для того, щоб комусь було важко. Вона існує, щоб давати кращі пропозиції і формувати альтернативу. Опозиція не повинна створювати владі непереборні проблеми. Якщо вона ставить підніжки — то шкодить не лише владі, а й державі.
«Наша Україна» перебуває в опозиції. Але ми бачимо свою опозиційність у конструктивному характері. Ми підтримуватимемо питання, які потрібні Україні та українцям. Поки що Президент і Партія регіонів нічого не запропонували, наприклад, в економічній сфері, тому рано судити про їхню діяльність. Хоча вже зараз помітно, що вони відмовляються від низки виборчих обіцянок, лише усно, але вже кажуть про можливість скорочення соціальних виплат... Я думаю, що перші серйозні висновки про владу можна буде зробити з проекту бюджету, який надійде у Верховну Раду.
— Але вже хоча б із перших кроків у гуманітарній політиці видно, що вам із «Регіонами» не по дорозі...
— Безумовно, ми обурені гуманітарною політикою. В ідеологічній сфері триває відкат від усього українського. Є намір перевести українців на «малоросійськість». Я не сприймаю мовної політики влади. Партія регіонів багато разів говорила про те, що існує проблема з російською мовою. Які кроки «регіонали» зробили для того, щоб допомогти російській мові? Поки що ми бачимо лише кроки на знищення української. Який у цьому сенс? Навіщо скасовувати норму про те, що при вступі у виш екзамени складають українською мовою? Це для того, щоб потім у нас громадяни говорили українською так, як сьогоднішній Прем’єр?! Міністр освіти — людина, яка ненавидить усе українське, хоче виховувати наших дітей. Та ми, українці, ніколи з цим не погодимося! Ці кроки нарощують спротив у суспільстві. Не треба забувати, що ми живемо після 2004 року. Якщо хтось живе старими ілюзіями — йому найближчим часом покажуть, що це не так.
ПРОГНОЗИ
«Викликати спротив суспільства — не так важко»
«Авторитаризм «Регіонів» може завершитись на перших кланових протиріччях»
— Як ви оцінюєте рішення Конституційного Суду про коаліцію «тушок»? Якими можуть бути наслідки для України?
— Надзвичайно сумно, що в Україні немає Конституційного Суду. Справжнього суду, який був би арбітром у суперечливих питаннях. На жаль, судді не витримали цю відповідальну ношу. Це матиме негативні наслідки для України.
Якщо КС дав право депутатові самостійно вступати в коаліцію, то теоретично завтра може виникнути інша більшість. Різниця між чисельністю фракцій, які сформували коаліцію, і тими, які не пішли в більшість, — кілька депутатів (у БЮТ і «НУНС» — 227 нардепів, у ПР, КПУ, БЛ включно з позафракційними — 223. — Авт.). Уявіть собі, що завтра маятник хитнеться у зворотний бік (а для цього багато депутатів не треба). Буде абсурд! При формуванні коаліції знайти кількох осіб значно легше, ніж зібрати більшість у фракції.
— Але насправді такий сценарій малоймовірний. Партія регіонів не випустить владу зі своїх рук. Як ми бачимо, поступово нова влада насаджує авторитаризм.
— Те, що є спроби авторитаризму, це очевидно. Інша справа — наскільки його можна встановити в Україні. Ми вже не ті, як були п’ять років тому.
А з іншого боку, цей авторитаризм може завершитися на перших же кланових суперечках. Бо всіх охочих задовольнити неможливо. А ми розуміємо, що там вистачає людей, які чекають від влади дуже багато. Думаю, з часом протиріччя загострюватимуться.
— За вашими оцінками, скільки депутатів із «НУНС» ще можуть поповнити лави коаліції?
— Можливо, ще один–два. Наскільки я розумію, завдання Партії регіонів — назбирати стільки членів коаліції, щоб не бути залежними від позицій Блоку Литвина або комуністів. Для початку 226+27, а потім, звичайно, з’явиться бажання зібрати й конституційну більшість.
Але я хотів би нагадати, чим це завершилось минулого разу. Партія регіонів програла дострокові вибори, а один з учасників тієї змови — Олександр Мороз — узагалі випав із політикуму. Суспільство не сприйме такої більшості. Люди голосували за інший парламент, не за цю більшість. Президент одержав на виборах менше половини голосів усіх українців. Тому змінювати курс у державі є мало підстав. І викликати спротив суспільства не так важко.
ДОСЬЄ «УМ»
Шкутяк Зіновій Васильович
Народився 5 січня 1948 р. в с. Грабівка Калуського району Івано–Франківської області.
Народний депутат V–VI скликань від «Нашої України» та «НУНС». Член партії «НУ».
Заступник голови партії «Наша Україна» з березня 2007 р., голова івано–франківського обласного осередку «НУ».
У 1998—2006 рр. був міським головою Івано–Франківська.
Освіта: Львівська політехніка; інженер–хімік–технолог.
Одружений, виховав дочку Зоряну й сина Петра.