Коли заходить мова про муніципальний хор «Вінниця», вінничани зазвичай не згадують ні слова «академічний», ні слова «камерний», присутні в офіційній назві. Його називають коротко: «хор Газінського», бо саме з іменем організатора і незмінного керівника пов’язують і блискуче виконання колективом найскладніших творів світової музичної класики, і незаперечне міжнародне визнання.

Проте шлях Віталія Івановича до сьогоднішнього успіху був по–справжньому тернистим. Мимоволі згадується роман Павла Загребельного «Розгін» — надто багато спільного проступало в життєвих шляхах головного героя твору (нині напівзабутого) і мого співрозмовника. І навіть більше: надто багато типового для представників покоління, чиє дитинство обпалила війна і які з труднощами пробивались нагору із самого низу — із загнаного в злидні подільського села.