Упродовж двох тижнів харків’яни побачили 25 проектів молодих авторів із Харкова, Одеси, Дніпропетровська, Львова, Херсона, а також Росії, Німеччини, США і Литви. Вперше в історії фестивалю всі проекти учасників було представлено на одному майданчику — у «ЄрміловЦентрі» (приміщенні колишнього нічного клубу «Бункер»). На фестиваль надійшов 101 проект. Найкращих відбирали директор муніципальної галереї Тетяна Тумасян, фотохудожник Сергій Братков, скульптор Олександр Рідний, арт–директор львівської «Дзиґи» Влодко Кауфман та Олександр Шабуров із московської арт–групи «Сині носи».
Ще одинадцять майданчиків було задіяно під інші заходи фестивалю. В рамках фесту відбулися виставки двох спецпроектів лауреатів Non Stop Media минулих років — «Лузерам сниться війна» Романа Мініна та «Вдома» Артема Волокітіна. Презентувати останнього до Харкова приїхав близький друг Харківської муніципальної галереї, засновник київської «Я галереї» Павло Гудімов. «Мені страшенно приємно, що Харків має такого непересічного і нетрадиційного для харківської художньої школи художника, яким є Артем Волокітін», — сказав на відкритті виставки Гудімов. У рамках Non Stop Media Павло Гудімов також представив вуличний проект киянина Анатолія Бєлова «Баланс» — чергову мистецьку реакцію на діяльність Комісії з питань захисту суспільної моралі.
Збільшилася цьогоріч на Non Stop Media і кількість майстер–класів, їх проводили «зірки» сучасного мистецтва — Сергій Братков, Влодко Кауфман (він же представив перформенс «Шахістка»), Олександр Шабуров, лауреат престижної російської премії імені Кандінського Володимир Логутов із Самари. Братков, Логутов і московська арт–група «Сині носи» презентували на фестивалі свої відеопроекти. З відеоартом європейським на Non Stop Media знайомив голландський фестиваль Stranger Festival, а з відеоартом українським — група «Р.Е.П.».
Кіночастину Non Stop Media традиційно було предствалено фільмами молодих українських режисерів і нетрадиційно — «короткометражками» молодих литовських режисерів, які показали просто неба — на одному з екранів, установлених на майдані Свободи. Із тенденціями сучасного українського театру знайомили харківські «Арабески». Їхня остання вистава «Червоний Елвіс» — своєрідний мікс сучасного харківського мистецтва: тут вам і Сергій Жадан, і дизайнерська студія «ГрафПром», і Артем Волокітін, і музика Younnat. До речі, музика на Non Stop Media теж була добірною: Сергій Бабкін, SunSay і «ДахаБраха».
НАГОРОДИ
Все ж будь–який фестиваль має закінчуватися визначенням переможців, і їх цього року аж шість. Відсутність гран–прі, пояснює директор «муніципалки» Тетяна Тумасян, пов’язане з тим, що всі проекти на фестивалі були одного мистецького рівня, слабких цього року не було. Отже, перше місце посіла Vita Pecialiune із Литви за проект Pollutio, який являє собою... розмальовані парти студентів Вільнюської академії мистецтв. Два других місця дісталися одеситам Катерині Радченко та Дмитру Шияну за проект «Втрачені ілюзії» і харків’янам Олександру Присяжненку та Беллі Логачовій за проект «Менталітет». На третьому місці — проекти харків’ян Аліни Клейтман, Тараса Камєнного та Ніни Мурашкіної. Аліна Клейтман представила на Non Stop Media–2010 проект «Дівчата задумали погане» — «про переломний момент перетворення дівчини на жінку». До інсталяції входила навіть справжня ванна, в якій художниця поселила живу рибину. Аліна розповіла «УМ», що найбільше відкриття для учасника харківської бієнале — професійний склад журі та їхні незабутні майстер–класи.
Окремо трьох найкращих учасників фестивалю визначив Борис Михайлов, і по одному — Сергій Братков та Олександр Шабуров. Оскільки на цьогорічному Non Stop Media гран–прі не було, то преміальні 1500 доларів (ще одна приємна особливість фесту) поділили між усіма переможцями. Натхненниця фестивалю Тетяна Тумасян тішиться, що її фестивальну ініціативу зараз підхопила молодь, і що авторитет Харкова, як важливого культурного центру України, допомагає запрошувати на фест відомих «зірок» сontemporary art. «П’ята харківська бієнале сучасного мистецтва довела, що наш фестиваль вийшов на високий європейський рівень, — говорить Тетяна Тумасян. — Але на цьому рівні його має втримувати не лише команда Харківської міської художньої галереї, а й керівництво нашої держави».