Ми ще ого–го!

Однієї ремарки нашого глави держави було достатньо, аби зрозуміти: бадьорі заяви Прем’єр–міністра Миколи Азарова, буцімто ми вже вийшли у бюджеті на дефіцит 6%, але МВФ вимагає його зменшити, м’яко кажучи, — не відповідають дійсності. Шість відсотків — це умова Фонду. У нас виходило дещо більше. Віктор Янукович навіть погрожував показати журналістам розрахунки, як саме дефіцит утискатимуть до цієї позначки. Соціальні виплати, за його словами, не чіпатимуть. Натомість зекономлять на багатих. Насамперед постраждають заможні пенсіонери: максимальна пенсія не перевищуватиме 10 тисяч гривень. Утім така економія для мільярдного бюджету — навіть не копійки.

Інші джерела, які назвав Президент, викликали деяке здивування: оптимізація витрат та скорочення адміністративного персоналу. Адже перше слово­сполучення взагалі нічого не означає, а громадськість досі могла бачити тільки розширення апарату, запровадження посад нових заступників міністрів тощо. Так само не зміг пояснити Віктор Федорович і зміст такої своєї обіцянки, як «шукатимемо змогу збільшити податки там, де це не буде ущемляти можливості нашої економіки, наприклад за рахунок багатих людей».

Більше ніж оптимістично ставиться глава держави до прогнозу зростання ВВП. У затверджених урядом макроекономічних показниках міститься цифра 3,7%, з якою назагал погоджуються незалежні експерти. Але у Вашингтоні Янукович вирішив збільшити «коридор» власних прогнозів, заявивши, що валовий внутрішній продукт зросте на 3—6%. Утім для модернізації нашої економіки впродовж найближчих десяти років треба буде використати 70 млрд. доларів.

Звідки їх узяти — питання з питань. Віктор Янукович не сказав прямо, але натякнув, що був би радий, якби про це потурбувалися фінансові донори. Десять мільярдів, щоправда, гривень, за його словами, Україна може нашкребти сама. Тобто отримати від приватизації. Йдеться про підприємства теплової електроенергетики, а також скандально відомий «Луганськтепловоз», який одного разу вже продавали, і навіть вічний кандидат на роздержавлення — «Укртелеком», ціна якого внаслідок такого постійного затягування приватизації стрімко падає. Нагадаємо, що приблизно таку ж суму торік записав у власні плани уряд Юлії Тимошенко. Але провалив проект із тріском.

Тож головним кредитором України у такій непростій ситуації був і залишається МВФ. Новий уряд сподівається не лише завершити попередню програму фінансування, а й розпочати нову: ширшу і місткішу. Технічна місія, яка працювала в Києві, має намір невдовзі знову повернутися на наші терени. І пліч–о–пліч із Кабміном готувати лист про наміри. Невирішені проблеми при цьому, щоправда, залишилися на своїх місцях: і дефіцит бюджету, і невизначеність із фінансами «Нафтогазу». Єдиний козир, який продемонструвала в США українська делегація, — політична стабільність. Команда Віктора Януковича, яка так швидко подолала внутрішні бар’єри всередині країни, тим самим багатообіцяльно пропонує: саме ми здатні створити в Україні ту тишу, яку так люблять гроші...

Гроші — це не тільки кредити, а й інвестиції. Новому Президенту, як і всім його попередникам, такі кошти дуже потрібні. Причому справжні інвестиції, а не тільки грошові потоки з Республіки Кіпр. Віктор Янукович назвав проекти, які ми фінансуватимемо самі, з вільних (!) коштів: проекти енергозбереження, розвиток транспорту, інфраструктури. Іноземці, як відомо, такими галузями традиційно цікавляться мало: через неврегульоване законодавство і надто великий ризик для своїх грошей. Тож політична стабільність, на думку нашої делегації, має спрацювати замість недосконалої правової бази.

Ще одна «приманка» для фінансових донорів: об’єкти Євро–2012. Для тих, хто не вірить, Віктор Янукович пояснив: «Я вірю, що чемпіонат відбудеться у нас». «Якщо у когось буде бажання створити фонд на підтримку підготовки до Євро–2012, то я готовий його очолити», — несподівано запропонував наш Президент, і міжнародні фінансисти ввічливо подякували.