На шляху до підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом стали три пункти, за якими Україна з ЄС поки не змогла досягнути згоди. Та в Єврокомісії однаково вважають: упродовж цього року переговори щодо угоди можна завершити. Це, звісно, не ті терміни, про які не втомлювалися раніше повідомляти суспільству деякі українські керманичі, і в 2008–му, і в 2009–му запевняючи, що «угоду буде підписано до кінця поточного року». Але ж обізнаним дипломатам і тоді було очевидно, що ні за рік, ні за два чи навіть три узгодити всі елементи договору ми не встигнемо.

Учора Конституційний Суд оприлюднив своє рішення у справі про формування коаліції депутатських фракцій у парламенті. Вердикт — стовідсотково угодний новому Президенту та його парламентському зборищу: коаліція «Стабільність і реформи» — конституційна. Від учора саме поняття «коаліції депутатських фракцій» є абсурдним, бо визначальною цеглиною у побудові більшості знову став народний депутат, а не фракція. У парламенті ще більше укоріняться політична корупція, перебіжчики, тиск і залякування. Здається, єдине, що залишиться нам від пропорційно–парламентської системи — це формальна прив’язка депутата до конкретної фракції (за вихід із її лав карають позбавленням депутатства). В усьому іншому депутат зможе робити, що захоче. За великим рахунком, із ним теж, що хочуть, те й зроблять...