НЬЮЗ РУМ

09.04.2010

«Нова хвиля» докотилася до Криму

Цьогорічний дитячий музичний конкурс «Нова хвиля–Junior» пройде у дитячому таборі «Артек». Попередні роки він відбувався у Москві. Проведення «Нової хвилі» в Україні днями погодили віце–прем’єр України Борис Колесніков, один з організаторів конкурсу композитор Ігор Крутой, голова Ради міністрів Криму Василь Джарти і заступник голови ДУС Олександр Орда. 

У «Новій хвилі» братимуть участь юні виконавці від восьми до 15 років. Відбірковий тур розпочнеться 16 квітня, а фінальна частина триватиме з 20 по 22 серпня. Левову частку коштів шукатимуть серед українських та російських компаній, що випускають дитячі товари. Російський композитор Ігор Крутой зауважив, що організатори хотіли би й надалі проводити дитячий конкурс у Криму «рівно стільки, скільки будуть зберігатися хороші відносини між Росією й Україною», повідомляє ресурс «Кореспондент».

Бродвей почекає

Американська прем’єра нового мюзиклу Ендрю Ллойда Вебера «Любов ніколи не помре» (Love Never Dies) відкладена до наступного року через стан здоров’я композитора. Наразі 62–річний Вебер одужує після операції з видалення ракової пухлини простати, передає «Бі–Бі–Сі», і тому має певні обмеження щодо далеких перельотів.

«Любов ніколи не помре» — сиквел добре відомої постановки «Привид опери» (Phantom of the Opera), британська прем’єра якого відбулася у березні у Вест Енді і викликала суперечливі відгуки. Американська презентація мюзиклу мала відбутися у листопаді цього року.

Як заявив сам Вебер, поки триватиме період відновлення, він працюватиме над постановкою «Чарівника країни Оз» і намагатиметься якнайшвидше представити «Любов ніколи не помре» на Бродвеї.

Перша леді латинського джазу

У Нью–Йорку померла 94–річна співачка Ґрасіела Перес Ґрілло — афро–кубинська виконавиця, знана як «Перша леді джазу». Її найвідоміші композиції — «Це Ґрасіела» (Esta es Graciela) і «Така я є» (Yo soy asi).

Музичні досягнення Перес Ґрілло було оцінено багатьма номінаціями на «Греммі». Як сказав кубинський перкусіоніст Кандідо Камеро, джаз–діву буде важко замінити. «Я не вірю, що хтось може зайняти місце Королеви афро–кубинського джазу», — передає його слова «Бі–Бі–Сі».

  • Знайти «скриньку», де захована ваша пісня

    Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>

  • Гімн як літургія, марш і романтика

    Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>

  • Паливо революції

    Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>

  • Ведмідь на вухо наступив, та співати будеш

    У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>

  • Вояки з гітарами

    Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>

  • «Вопіющі» 26 років

    Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>