Навряд чи знайдеться хтось, хто, буваючи на відпочинку біля моря, не захотів би відвідати дельфінарій і подивитися на різні трюки та фокуси дельфінів. Постійна цікавість публіки робить утримання дельфінарію ще й вельми прибутковим бізнесом — такі «акваторії» розваг почали з’являтися, як гриби після дощу, і в містах, далеких від моря.

Через п’ять років на Залізничному шосе в столиці, на місці колишніх чагарників, має з’явитися кафедральний собор Воскресіння Христового. А навколо нього — комплекс духовно–просвітницького православного центру. Планується, що це буде найбільший храм у Європі й уміщуватиме він до п’яти тисяч осіб. Урочистий початок будівництва кафедрального собору ознаменувався закладанням пам’ятної капсули у Великодню неділю у фундамент майбутнього храму. Предстоятель Української православної церкви Московського патріархату митрополит Володимир заклав кам’яний ковчег. А в ньому — часточки мощей 15 святих, у тому числі апостола Андрія Первозванного та святої мучениці Варвари.

Справжньою цитаделлю вишиванки став Національний музей українського народного декоративного мистецтва, де з 1 по 18 квітня працюватиме виставка борщівських сорочок кінця XIX— поч. XX століття. Зібрала унікальну колекцію Віра Матковська, яка збирає вишиванки вже більше 20 років. «Кожна сорочка є неповторною за своєю декоративною виразністю і колористичною специфікою, — ділиться пані Віра. — Особливою є саме борщівська сорочка, в декорі якої переважає чорний колір. Завдяки тактовному вкрапленню кольорових ниток вона не справляє враження жалобної чи печальної. Натомість жінка, вбрана у таку вишиванку, виглядає, немов писанка».