Щоб відчути масштаби фотоекспозиції «Минуле Поділля у старій світлині», що відкрилась у Вінницькому краєзнавчому музеї, досить назвати кількість представлених на ній робіт: понад тисячу сто. Вони охоплюють період від середини XIX століття (перший знімок, який зуміли відшукати колекціонери, датується 1850 роком) до 30–х років минулого століття. По суті, вона стала підсумком своєрідного фестивалю ентузіастів з усієї області — співробітники музею тільки відбирали найкраще з масиву візуальних історичних матеріалів, які їм запропонували індивідуальні збирачі, а також заклади освіти і культури із власних музеїв.
Велика кількість фотоматеріалів дозволила відобразити в експозиції не лише звичні теми побуту, традиційного одягу тощо, а й створити цікаві системні добірки світлин, які розповідають про маловідомі сторінки минувшини краю: військове життя подільських містечок, церковні хори, місцеві весільні звичаї, виробництво і сільське господарство на зламі століть.
Справжнім відкриттям для відвідувачів стали також імена тих людей, які увічнювали на фотопапері історію. Скажімо, в ранній період творчості у Вінниці працював один із класиків вітчизняної фотографії Йосиф Хмелевський, розквіт мистецтва якого, щоправда, припав на час його мешкання в Полтаві. Однак документи донесли прізвища і подільських майстрів світлин, знаних далеко за межами регіону: Накєльський, Шварцман, Журавський, Куперман.
Самостійним розділом в експозиції виділено поштові листівки з подільськими краєвидами. Це приурочено одразу до двох невеличких ювілеїв: 140 років тому в Європі вперше вийшли друком художні поштові листівки, а 100 років тому з’явилася перша серія видових листівок Вінниці.
А після закінчення виставки експонати могли б канути на тривалий час до музейних сховищ чи колекціонерських папок, але цього не станеться: найцікавіші з них заплановано видати у підсумковому альбомі «Дума про Поділля». Крім того, у краєзнавчому музеї залишаться їх цифрові копії, що дозволить використовувати світлини як ілюстрації до різних історико–культурних видань.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
