«Пісне» засідання

03.04.2010
«Пісне» засідання

«Регіонал» Сухий (в центрі) дивувався, чому БЮТівці блокують трибуну у Страсну п’ятницю. (Фото Тетяни ШЕВЧЕНКО.)

Учорашнє засідання Верховної Ради почалося з блокування трибуни. Народні депутати від БЮТ оточили головний сектор парламенту й забарикадували кріслами вхід до президії. Вони вимагали переділу парламентських комітетів. «Регіонали» не хотіли ані ділити комітети, ані розблоковувати трибуну. «Ми ж цілком нормальні люди і не хочемо влаштовувати бійки в залі у Страсну п’ятницю. Більшість наших депутатів — це віруючі люди, тому ми навіть не розглядаємо такі питання», — заявив «регіонал» Олександр Єфремов.

 

Ну а газ буде потім

«Ми пропонуємо Литвину створити робочу групу для перерозподілу парламентських комітетів і підготувати відповідний проект постанови по квотах, як цього вимагає Регламент», — заявив про вимоги БЮТу народний депутат Андрій Кожем’якін. Опозиція вимагає керівних посад у п’яти комітетах: регламентному, бюджетному, інформаційному, з питань правосуддя та з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Цікаво, що в п’ятницю у парламенті мали слухати питання, ініційоване самими БЮТівцями — звіт міністра палива та енергетики Юрія Бойка, який мав розповісти про газові переговори з Росією. Однак на тлі комітетів газові проблеми відійшли назад.

Володимир Литвин заявив на прес–конференції, що парламент обрали ареною для демонстрації політичного протистояння на всю державу. На його думку, опозиція має намір зірвати бюджетний процес, аби поглибити економічну кризу. Литвин припустив, що все–таки бюджет може бути ухвалено на наступному пленарному тижні, з 13 до 16 квітня, причому в цілому й без обговорення. На уточнююче запитання журналістів, яким чином прийматиметься бюджет в умовах заблокованої трибуни, спікер припустив, що «вони втомляться». «Ви прекрасно розумієте, що «спецназ» у Верховну Раду ніхто ж заводити не має права. Це тільки депутати можуть просити депутатів знайти порозуміння», — цитує Литвина УНІАН.

«Спецназ» у Верховну Раду не завели, переговори між опозицією та коаліцією закінчились без успіху, тож невдовзі сесійна зала почала порожніти. Спершу робочі місця полишили представники коаліції, а потім і блокувальники. Засідання ВР так і не розпочалось.

Три «горішки» від Азарова

Фактично блокування трибуни розпочалося іще з четвергового засідання. Щоправда, ввечері народні депутати «захопили» президію з іншої причини. Вони обурились тим, що Верховна Рада відмовилась призначати вибори у кількох населених пунктах. За підрахунками УНІАН, позавчора парламент підтримав 67 постанов про призначення виборів, але 9 «провалив».

У четвер увечері Верховна Рада здійснила кілька важливих призначень. Головою Антимонопольного комітету став Олексій Костусєв, керівником Державного комітету з питань радіомовлення та телебачення призначено Юрія Плаксюка, на посаду голови Фонду держмайна заступив Олександр Рябченко. Всі кандидатури були погоджені Кабінетом Міністрів, а в сесійній залі здобули підтримку голосами коаліції.

 

ПЕРСОНАЛІЇ

Олексій Костусєв має семирічний досвід керування Антимонопольним комітетом. Йому вдалося залишатися на цій посаді навіть після Помаранчевої революції. Костусєва було звільнено лише у 2008 році — за власною заявою, у зв’язку з обранням народним депутатом... Костусєв — уродженець Росії, відомий москвофіл. Зокрема, на посаді голови партії «Союз» він продукував гасла на кшталт «З нами Бог і Росія». Виступаючи перед депутатами, Костусєв сказав, що не перетрушуватиме кадри в Антимонопольному комітеті. «Звісно, доведеться привести ще нових людей. Але кістяк, безумовно, залишиться старий», — зазначив Костусєв.

Перш ніж очолити Держкомтелерадіо, Юрій Плаксюк був членом Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Працевлаштування Плаксюка викликало значно менше резонансу, ніж інші призначення у сфері мас–медіа, а саме — відрядження Єгора Бенкендорфа та Валіда Арфуша на керівні посади в Національній телекомпанії. Сам Плаксюк закликав не поспішати з оцінкою нового керівництва НТКУ: «Давайте дивитися по справах». На його думку, в державі надто багато значення надають «Євробаченню». «На виході маємо три хвилини пісні, і все, не більше. Навіть не космонавта направляємо у стратосферу, а лише співака», — вважає Плаксюк.

Олександр Рябченко, як не парадоксально, — кандидатура Комуністичної партії. На папері комуністи борються з капіталізмом і виступають проти продажу народного майна, але тепер самі займатимуться приватизацією. «Зараз Комуністична партія вперше в історії української і світової приватизації бере на себе відповідальність за весь процес, — заявив із цього приводу народний депутат від «НУНС» Олександр Бондар, колишній голова ФДМУ. — Як ви збираєтесь виконувати завдання уряду з приватизації? Адже проти цього категорично виступає Компартія. Для мене це повна загадка». Рябченко пояснив, що його кандидатура запропонована насамперед парламентською більшістю, і він виконуватиме закони, які прийматиме більшість. Він уточнив, що на приватизацію підуть ті підприємства, які будуть визначені бюджетом–2010.